Нуклеїнові кислоти. АТФ
Нуклеотид, ДНК і РНК, комплементарність, правило Чаргаффа, реплікація, АТФ
Що таке нуклеїнові кислоти
Уперше виділені з ядра клітини (лат. nucleus — ядро), звідки й назва.
Розрізняють два типи: ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) та РНК (рибонуклеїнова кислота).
Їхня головна функція — зберігання, передача та реалізація спадкової інформації.
Будова нуклеотиду
• Азотиста основа
• Пентоза (п'ятивуглецевий цукор)
• Залишок фосфатної кислоти (H₃PO₄)
Основа й цукор з'єднані, до цукру приєднаний фосфат. Нуклеотиди з'єднуються між собою фосфодіефірними зв'язками у довгий ланцюг.
• Пуринові (двокільцеві): аденін (А) та гуанін (Г).
• Піримідинові (однокільцеві): цитозин (Ц), тимін (Т) і урацил (У).
Тимін (Т) є лише в ДНК, урацил (У) — лише в РНК. Аденін, гуанін і цитозин трапляються в обох.
• Дезоксирибоза — у ДНК (на один атом Оксигену менше).
• Рибоза — у РНК.
Саме тип пентози дав назви кислотам: ДезоксиРибоНуклеїнова та РибоНуклеїнова.
ТиМін — у ДНК, Урацил — у РНК. Запам'ятай: «Т як ТвердиЙ ДНК», а «У як в слові рна... Урацил Утік до РНК».
ДНК: подвійна спіраль
ДНК — це подвійна спіраль: два полінуклеотидні ланцюги, закручені один навколо одного.
Ланцюги антипаралельні (спрямовані у протилежні боки) і сполучені азотистими основами, наче «сходинки драбини».
• А — Т (аденін з тиміном), 2 водневі зв'язки.
• Г — Ц (гуанін з цитозином), 3 водневі зв'язки.
Пара Г–Ц міцніша (більше зв'язків). Комплементарність — це взаємна відповідність основ: навпроти пурину завжди стоїть піримідин.
• Кількість А = Т, кількість Г = Ц.
• Отже, А + Г = Т + Ц (пуринів стільки ж, скільки піримідинів).
Приклад: якщо в молекулі 20% аденіну, то тиміну теж 20%, а на Г і Ц разом лишається 60%, тобто по 30% Г і 30% Ц.
ЧАРГАФФ = «ЧАР рівних пар»: А=Т, Г=Ц — усе попарно, як у казці про рівновагу.
Реплікація ДНК
Відбувається в S-періоді інтерфази перед поділом клітини.
Спіраль розкручується, ланцюги розходяться, і на кожному за принципом комплементарності добудовується новий ланцюг. Головний фермент — ДНК-полімераза.
Завдяки цьому спадкова інформація копіюється точно й передається дочірнім клітинам без спотворень.
РНК та її види
Містить рибозу та урацил (У) замість тиміну.
За функціями розрізняють три основні види: інформаційну (іРНК), транспортну (тРНК) і рибосомну (рРНК).
Це «робоча копія» гена. Послідовність її триплетів (кодонів) визначає порядок амінокислот у білку.
Найкоротша за «строком служби» — синтезується під конкретний білок.
Функція: переносить амінокислоти до рибосоми під час синтезу білка.
Має антикодон — триплет, що комплементарно розпізнає кодон іРНК. Для кожної амінокислоти є своя тРНК.
Разом із білками входить до складу рибосом — місця складання білка.
Синтезується в ядерці. Забезпечує структуру рибосоми та каталізує утворення пептидних зв'язків.
• іРНК — «інструкція» (несе план білка).
• тРНК — «таксі» (возить амінокислоти).
• рРНК — «робоче місце» (сама рибосома).
Порівняння ДНК і РНК
• Основи: ДНК — А, Т, Г, Ц; РНК — А, У, Г, Ц (тимін → урацил).
• Ланцюги: ДНК — подвійна спіраль, РНК — переважно один ланцюг.
• Розмір: ДНК велика, РНК менша.
• Функція: ДНК — зберігання інформації; РНК — передача й реалізація (синтез білка).
• Локалізація: ДНК — ядро, мітохондрії, пластиди; РНК — ядро, цитоплазма, рибосоми.
АТФ — універсальне джерело енергії
• азотистої основи аденіну
• пентози рибози
• трьох залишків фосфатної кислоти
Аденін + рибоза = аденозин; додаємо три фосфати — отримуємо АТФ.
Під час розриву одного такого зв'язку вивільняється близько 40 кДж/моль енергії — набагато більше, ніж у звичайного зв'язку.
АТФ + H₂O → АДФ + H₃PO₄ + енергія
(АДФ — аденозиндифосфат).
Зворотний процес (запасання енергії) — фосфорилювання: АДФ + фосфат + енергія → АТФ.
АТФ утворюється переважно в мітохондріях під час клітинного дихання.
Її енергію використовують: біосинтез речовин, м'язове скорочення, активний транспорт через мембрану, проведення нервового імпульсу, поділ клітини.
Молекула недовговічна: постійно розщеплюється й знову синтезується.
Уяви АТФ як заряджений акумулятор: розрядився (віддав фосфат) → став АДФ; підзарядився в мітохондрії → знову АТФ. Хвилька ~ — це «блискавка» енергії.
Ключові терміни
Комплементарність: А–Т (2 зв'язки), Г–Ц (3 зв'язки).
Правило Чаргаффа: А = Т, Г = Ц.
Реплікація — напівконсервативне самоподвоєння ДНК (S-період).
іРНК — план білка; тРНК — переносить амінокислоти (антикодон); рРНК — у рибосомі, найпоширеніша.
АТФ — аденін + рибоза + 3 фосфати; 2 макроергічні зв'язки; ~40 кДж/моль.
Часті пастки НМТ
• Пара Г–Ц має 3 зв'язки (міцніша), А–Т — 2. Часто плутають кількість.
• За Чаргаффом А = Т і Г = Ц, але А не обов'язково дорівнює Г.
• Рибоза — у РНК, дезоксирибоза — у ДНК (на 1 Оксиген менше).
• В АТФ основа — аденін (не гуанін!), а цукор — рибоза.
• Макроергічних зв'язків у АТФ два, а не три.
• Реплікація напівконсервативна: половина молекули — старий ланцюг.
Закріпи тему «Нуклеїнові кислоти. АТФ» на тестах 🎯
Пройди тести формату НМТ саме з цієї теми — безкоштовно, з розбором кожної помилки.