Вступ. Властивості живого. Методи біології
Біологія та її розділи, ознаки живого, рівні організації, методи досліджень
Що вивчає біологія
Термін «біологія» ввели незалежно Ж.-Б. Ламарк і Г. Р. Тревіранус у 1802 році.
Об'єкт біології — усе живе на всіх рівнях: від молекул до біосфери.
• Цитологія — наука про клітину.
• Гістологія — про тканини.
• Анатомія — про внутрішню будову організмів.
• Фізіологія — про функції та процеси життєдіяльності.
• Генетика — про спадковість і мінливість.
• Екологія — про зв'язки організмів із середовищем.
• Еволюційне вчення — про історичний розвиток живого.
• Систематика — про класифікацію організмів.
• Ботаніка — вивчає рослини.
• Зоологія — вивчає тварин.
• Мікробіологія — мікроорганізми (бактерії тощо).
• Мікологія — гриби.
• Вірусологія — віруси.
• Бріологія — мохи, орнітологія — птахи, іхтіологія — риби, ентомологія — комахи.
• ЕНТОмологія — «ЕНТО кусає» → комахи 🐜
• ОРНІТологія — «ОРе в небі» → птахи 🐦
• ІХТІологія — «ІХ, ТІ хвости у воді» → риби 🐟
• МІКОлогія — «МІКО = гриби» (мікориза теж про гриби) 🍄
Властивості (ознаки) живого
• Пластичний обмін (асиміляція, анаболізм) — синтез складних речовин із простих із витратою енергії (напр., фотосинтез, синтез білка).
• Енергетичний обмін (дисиміляція, катаболізм) — розщеплення речовин із вивільненням енергії (напр., дихання).
Живі системи — відкриті: постійно обмінюються речовиною та енергією із середовищем.
Самовідтворення (розмноження) — здатність відтворювати собі подібних. Забезпечує безперервність життя у поколіннях.
В основі — реплікація ДНК (подвоєння спадкового матеріалу).
Розвиток — якісні незворотні зміни: поява нових ознак, ускладнення будови.
• Онтогенез — індивідуальний розвиток особини (від зиготи до смерті).
• Філогенез — історичний розвиток виду (групи організмів).
Саморегуляція — підтримання сталості внутрішнього середовища — гомеостазу (напр., стала температура тіла, рівень глюкози в крові).
Мінливість — здатність набувати нових ознак, відрізнятися від батьків.
Разом вони — рушій еволюції: спадковість закріплює ознаки, мінливість дає різноманіття для природного добору.
Цілісність — попри дискретність, система функціонує як єдине ціле.
Також живому притаманні ритмічність (добові, сезонні ритми) та енергозалежність.
Ріст і розвиток, Обмін речовин, Дискретність, Розмноження, Подразливість, Спадковість, Саморегуляція.
Головне правило: жодна окрема ознака не є «життям» — живе те, що має їх УСІ разом.
Рівні організації живого
• Молекулярний — біомолекули: ДНК, білки, ліпіди, вуглеводи. Тут ідуть хімічні реакції життя.
• Клітинний — клітина, найменша (елементарна) структурно-функціональна одиниця живого.
• Тканинний і органний — тканини та органи (у багатоклітинних).
• Організмовий — цілісна особина.
• Екосистемний (біогеоценотичний) — угруповання різних видів + неживе середовище, пов'язані обміном речовин та енергії.
• Біосферний — уся сукупність живого на Землі; охоплює всю планету. Це найвищий рівень організації життя.
Молекулярний → Клітинний → Організмовий → Популяційно-видовий → Екосистемний → Біосферний.
Уяви драбину: щоразу піднімаєшся на «поверх вище» — від атома аж до всієї планети 🌍.
Методи біологічних досліджень
Описовий — фіксація та детальний опис виявлених ознак і фактів.
Часто саме зі спостереження й опису починається будь-яке дослідження.
Експериментальний — вивчення об'єкта в спеціально створених, керованих умовах із активним втручанням дослідника. Дає змогу перевірити гіпотезу. Класика — досліди Г. Менделя з горохом.
Статистичний (математичний) — обробка кількісних даних, обчислення закономірностей, оцінка вірогідності результатів. Без нього не обходиться сучасна генетика та екологія.
1. Спостереження та збір фактів.
2. Формулювання проблеми (питання).
3. Висунення гіпотези (припущення).
4. Перевірка гіпотези експериментом.
5. Аналіз результатів і висновки.
Багаторазово підтверджена гіпотеза може стати теорією чи законом.
Ключові терміни
Гомеостаз — сталість внутрішнього середовища (результат саморегуляції).
Онтогенез — розвиток особини; філогенез — розвиток виду.
Найнижчий рівень — молекулярний, найвищий — біосферний.
Клітина — найменша одиниця живого.
Експеримент — дослідження в керованих умовах із втручанням.
Часті пастки НМТ
• Асиміляція = анаболізм = синтез (енергія витрачається); дисиміляція = катаболізм = розщеплення (енергія вивільняється).
• Спостереження — БЕЗ втручання; експеримент — ІЗ втручанням у керованих умовах.
• Живе визначають усі ознаки разом, а не одна (кристал росте, але він неживий).
• Найвищий рівень — біосферний, а не «організмовий» чи «екосистемний».
• Онтогенез ≠ філогенез: особина проти виду.
Закріпи тему «Вступ. Властивості живого. Методи біології» на тестах 🎯
Пройди тести формату НМТ саме з цієї теми — безкоштовно, з розбором кожної помилки.