🧬
Тема 11 · НМТ з біології Немембранні структури. Ядро. Хромосоми
Рибосоми, клітинний центр, джгутики та війки, будова ядра і хромосом, каріотип
🗣️ Простими словами
Ядро — це «командний центр» клітини. Тут зберігається вся спадкова інформація у вигляді ДНК, упакованої в хромосоми. Ядро керує всім, що відбувається в клітині.
Що таке немембранні структури
🧠 Ядро — «мозок» клітини: у ньому лежить ДНК (інструкція), і саме звідси йдуть команди, який білок і коли синтезувати.
Загальна ідея
У клітині є органели, оточені мембраною (мітохондрії, ЕПС, апарат Ґольджі), а є немембранні структури — вони не мають власної мембрани.
До них належать: рибосоми, клітинний центр (центріолі), мікротрубочки й мікрофіламенти цитоскелета, джгутики та війки, а також ядерце й самі хромосоми.
Головне для НМТ: усе це працює без мембранної оболонки.
До них належать: рибосоми, клітинний центр (центріолі), мікротрубочки й мікрофіламенти цитоскелета, джгутики та війки, а також ядерце й самі хромосоми.
Головне для НМТ: усе це працює без мембранної оболонки.
Рибосоми — фабрики білка
Будова рибосоми
Рибосома — одна з найдрібніших органел, складається з двох субодиниць: великої і малої.
До складу входять рРНК (рибосомна РНК) + білки. Мембрани немає!
Субодиниці утворюються в ядерці, а збираються разом лише під час синтезу білка на молекулі іРНК.
До складу входять рРНК (рибосомна РНК) + білки. Мембрани немає!
Субодиниці утворюються в ядерці, а збираються разом лише під час синтезу білка на молекулі іРНК.
Функція — трансляція
Рибосоми здійснюють синтез білка (трансляцію): «зчитують» інформацію з іРНК і зшивають амінокислоти в поліпептидний ланцюг.
Розташування:
• вільні в цитоплазмі — синтезують білки для самої клітини;
• на шорсткій (гранулярній) ЕПС — білки «на експорт» і для мембран.
Є також у мітохондріях і хлоропластах (там власні дрібніші рибосоми).
Розташування:
• вільні в цитоплазмі — синтезують білки для самої клітини;
• на шорсткій (гранулярній) ЕПС — білки «на експорт» і для мембран.
Є також у мітохондріях і хлоропластах (там власні дрібніші рибосоми).
Полісома
Полісома (полірибосома) — це кілька рибосом, нанизаних на одну молекулу іРНК, які одночасно синтезують однакові білки.
Так клітина швидко «друкує» багато копій одного білка з одної матриці.
Так клітина швидко «друкує» багато копій одного білка з одної матриці.
🧠 Як запам'ятати
РИБОсома = місце, де «варять» білок з амінокислот, як РИБний суп із багатьох інгредієнтів.
Дві субодиниці = дві половинки бутерброда, між якими «протягується» стрічка іРНК.
Дві субодиниці = дві половинки бутерброда, між якими «протягується» стрічка іРНК.
Клітинний центр і мікротрубочки
✅ Перевір себе
Що зберігається в ядрі клітини?
- Азапаси енергії
- Бспадкова інформація (ДНК)
- Вжири
Показати відповідь
Правильно: Б — спадкова інформація (ДНК)
Ядро зберігає ДНК — усю спадкову інформацію клітини.
Клітинний центр (центросома)
Клітинний центр утворений двома центріолями, розташованими перпендикулярно одна до одної.
Кожна центріоль — це циліндр із 9 триплетів мікротрубочок (формула 9×3).
Головна функція — організує веретено поділу під час мітозу й мейозу, розводячи хромосоми до полюсів клітини.
Характерний для тваринних клітин; у вищих рослин центріолей зазвичай немає.
Кожна центріоль — це циліндр із 9 триплетів мікротрубочок (формула 9×3).
Головна функція — організує веретено поділу під час мітозу й мейозу, розводячи хромосоми до полюсів клітини.
Характерний для тваринних клітин; у вищих рослин центріолей зазвичай немає.
Мікротрубочки й цитоскелет
Мікротрубочки — порожнисті трубочки з білка тубуліну. Разом із мікрофіламентами (білок актин) утворюють цитоскелет.
Функції: опора (форма клітини), «рейки» для транспорту органел, основа веретена поділу, джгутиків і війок.
Функції: опора (форма клітини), «рейки» для транспорту органел, основа веретена поділу, джгутиків і війок.
Джгутики та війки
Джгутики й війки — вирости клітини для руху.
В основі — мікротрубочки за формулою 9×2 + 2 (9 пар по колу + 2 в центрі).
Різниця: джгутики довгі й поодинокі (сперматозоїд, евглена), війки короткі й численні (інфузорія, епітелій дихальних шляхів).
Не плутай: у центріолі 9×3, а у джгутику 9×2+2.
В основі — мікротрубочки за формулою 9×2 + 2 (9 пар по колу + 2 в центрі).
Різниця: джгутики довгі й поодинокі (сперматозоїд, евглена), війки короткі й численні (інфузорія, епітелій дихальних шляхів).
Не плутай: у центріолі 9×3, а у джгутику 9×2+2.
🧠 Як запам'ятати
«9 на 2 плюс 2» — джгутик рухає, «9 на 3» — центріоль будує веретено.
Джгутик = хвіст (як у сперматозоїда), війки = вії, що часто моргають (багато й коротких).
Джгутик = хвіст (як у сперматозоїда), війки = вії, що часто моргають (багато й коротких).
Ядро — центр керування клітиною
🗣️ Простими словами
ДНК не лежить безладно — вона щільно упакована в хромосоми. У клітині людини їх 46 (23 пари): половину дала мама, половину — тато.
✅ Перевір себе
Скільки хромосом у соматичній клітині людини?
- А23
- Б46
- В92
Показати відповідь
Правильно: Б — 46
46 хромосом (23 пари): 23 успадковані від матері, 23 — від батька.
Роль і склад ядра
Ядро — найбільша органела, зберігає спадкову інформацію у ДНК і керує всіма процесами клітини.
Складові: ядерна оболонка, каріоплазма (ядерний сік), хроматин і ядерце.
Клітини з ядром — еукаріоти; без оформленого ядра — прокаріоти (бактерії).
Складові: ядерна оболонка, каріоплазма (ядерний сік), хроматин і ядерце.
Клітини з ядром — еукаріоти; без оформленого ядра — прокаріоти (бактерії).
Ядерна оболонка
Ядерна оболонка — подвійна мембрана (дві мембрани з простором між ними).
Пронизана ядерними порами, крізь які відбувається обмін між ядром і цитоплазмою (виходять іРНК, субодиниці рибосом).
Зовнішня мембрана переходить у ЕПС і часто вкрита рибосомами.
Пронизана ядерними порами, крізь які відбувається обмін між ядром і цитоплазмою (виходять іРНК, субодиниці рибосом).
Зовнішня мембрана переходить у ЕПС і часто вкрита рибосомами.
Каріоплазма і ядерце
Каріоплазма (нуклеоплазма) — напіврідкий вміст ядра, у якому містяться хроматин та ядерце.
Ядерце — щільне немембранне тільце всередині ядра. Тут синтезується рРНК і збираються субодиниці рибосом.
У ядрі може бути одне або кілька ядерець; вони зникають на початку поділу.
Ядерце — щільне немембранне тільце всередині ядра. Тут синтезується рРНК і збираються субодиниці рибосом.
У ядрі може бути одне або кілька ядерець; вони зникають на початку поділу.
Хроматин
Хроматин — це ДНК у комплексі з білками (гістонами) у розкрученому, «робочому» стані між поділами (в інтерфазі).
Під час поділу хроматин спіралізується (конденсується) і перетворюється на видимі хромосоми.
Тобто хроматин і хромосоми — той самий матеріал у різних станах: розкручений vs щільно упакований.
Під час поділу хроматин спіралізується (конденсується) і перетворюється на видимі хромосоми.
Тобто хроматин і хромосоми — той самий матеріал у різних станах: розкручений vs щільно упакований.
Хромосоми: будова
Хроматиди й центромера
Перед поділом ДНК подвоюється, і хромосома складається з двох сестринських хроматид, з'єднаних у ділянці центромери (первинної перетяжки).
Центромера ділить хромосому на плечі; до неї кріпляться нитки веретена поділу.
Кінцеві ділянки хромосом — теломери — захищають їх від «злипання» і руйнування.
Центромера ділить хромосому на плечі; до неї кріпляться нитки веретена поділу.
Кінцеві ділянки хромосом — теломери — захищають їх від «злипання» і руйнування.
Форми хромосом
За положенням центромери хромосоми бувають:
• рівноплечі (метацентричні) — центромера посередині;
• нерівноплечі (субметацентричні) — зміщена;
• паличкоподібні (акроцентричні) — центромера майже на кінці.
Деякі хромосоми мають вторинну перетяжку й супутник — саме там формуються ядерця.
• рівноплечі (метацентричні) — центромера посередині;
• нерівноплечі (субметацентричні) — зміщена;
• паличкоподібні (акроцентричні) — центромера майже на кінці.
Деякі хромосоми мають вторинну перетяжку й супутник — саме там формуються ядерця.
Каріотип і набори хромосом
Каріотип
Каріотип — це сукупність ознак хромосомного набору: кількість, розміри і форма хромосом, характерні для виду.
У людини каріотип — 46 хромосом (23 пари).
Каріотип — «паспорт» виду: за ним визначають вид і виявляють хромосомні хвороби.
У людини каріотип — 46 хромосом (23 пари).
Каріотип — «паспорт» виду: за ним визначають вид і виявляють хромосомні хвороби.
Гомологічні хромосоми
Гомологічні хромосоми — пара однакових за розміром, формою й набором генів хромосом: одна від батька, друга від матері.
Вони несуть гени однакових ознак (наприклад, обидві — ген кольору очей), але можуть мати різні алелі.
У соматичних клітинах хромосоми йдуть парами гомологів.
Вони несуть гени однакових ознак (наприклад, обидві — ген кольору очей), але можуть мати різні алелі.
У соматичних клітинах хромосоми йдуть парами гомологів.
Диплоїдний і гаплоїдний набори
Диплоїдний набір (2n) — подвійний, хромосоми зібрані в пари гомологів. Він у соматичних (тілесних) клітинах. У людини 2n = 46.
Гаплоїдний набір (n) — одинарний, по одній хромосомі з кожної пари. Він у статевих клітинах (гаметах). У людини n = 23.
Під час запліднення дві гамети (n + n) зливаються й відновлюють 2n.
Гаплоїдний набір (n) — одинарний, по одній хромосомі з кожної пари. Він у статевих клітинах (гаметах). У людини n = 23.
Під час запліднення дві гамети (n + n) зливаються й відновлюють 2n.
Аутосоми і статеві хромосоми
З 23 пар людини:
• 22 пари — аутосоми (однакові в чоловіків і жінок);
• 1 пара — статеві хромосоми: у жінки XX, у чоловіка XY.
Саме сперматозоїд (несе X або Y) визначає стать дитини.
• 22 пари — аутосоми (однакові в чоловіків і жінок);
• 1 пара — статеві хромосоми: у жінки XX, у чоловіка XY.
Саме сперматозоїд (несе X або Y) визначає стать дитини.
🧠 Як запам'ятати
ДИплоїд = ДВА набори (2n), ГАплоїд = один (n), як «Га!» — тільки одна половинка.
Соматична клітина «тіла» = 2n, гамета «для дітей» = n.
XY = «хлопець», XX = «дівчинка» (у Y ніби «хвостик» від слова «хлопець»).
Соматична клітина «тіла» = 2n, гамета «для дітей» = n.
XY = «хлопець», XX = «дівчинка» (у Y ніби «хвостик» від слова «хлопець»).
Ключові терміни
Вивчи напам'ять
Рибосома — синтез білка (трансляція), з рРНК + білків, немембранна.
Ядерце — тут утворюються субодиниці рибосом і рРНК.
Клітинний центр — 2 центріолі (9×3), організує веретено поділу.
Джгутики/війки — мікротрубочки 9×2+2.
Хроматин = ДНК + гістони (розкручена форма хромосом).
Центромера — з'єднує сестринські хроматиди.
Каріотип — кількість, форма й розмір хромосом виду (людина 46).
2n — соматичні клітини, n — гамети.
Ядерце — тут утворюються субодиниці рибосом і рРНК.
Клітинний центр — 2 центріолі (9×3), організує веретено поділу.
Джгутики/війки — мікротрубочки 9×2+2.
Хроматин = ДНК + гістони (розкручена форма хромосом).
Центромера — з'єднує сестринські хроматиди.
Каріотип — кількість, форма й розмір хромосом виду (людина 46).
2n — соматичні клітини, n — гамети.
Часті пастки НМТ
Не переплутай
• Рибосома немембранна — не має мембрани, попри те що часто сидить на ЕПС.
• Формули не плутати: центріоль 9×3, джгутик/війка 9×2+2.
• Ядерна оболонка — подвійна мембрана з порами.
• Хроматин і хромосоми — це одне й те саме, різні лише за ступенем спіралізації.
• Ядерце саме не синтезує білок; воно робить субодиниці рибосом і рРНК.
• Гомологічні хромосоми несуть гени однакових ознак, але можуть мати різні алелі — вони не ідентичні копії.
• Гамети — n, а не 2n; після запліднення відновлюється 2n.
• Формули не плутати: центріоль 9×3, джгутик/війка 9×2+2.
• Ядерна оболонка — подвійна мембрана з порами.
• Хроматин і хромосоми — це одне й те саме, різні лише за ступенем спіралізації.
• Ядерце саме не синтезує білок; воно робить субодиниці рибосом і рРНК.
• Гомологічні хромосоми несуть гени однакових ознак, але можуть мати різні алелі — вони не ідентичні копії.
• Гамети — n, а не 2n; після запліднення відновлюється 2n.
🗣️ Простими словами
Якщо зовсім коротко: ядро — командний центр клітини, зберігає ДНК у хромосомах (у людини 46). Воно керує синтезом білків і поділом 😉
Закріпи тему «Немембранні структури. Ядро. Хромосоми» на тестах 🎯
Пройди тести формату НМТ саме з цієї теми — безкоштовно, з розбором кожної помилки.