План і карта. Масштаб, координати, градусна сітка

Земну поверхню зображують на глобусі, плані місцевості й географічній карті.
• Глобус — зменшена об'ємна модель Землі; передає форму без спотворень, але дрібний і незручний у користуванні.
• План — креслення невеликої ділянки у великому масштабі (умовно вважаємо поверхню плоскою).
• Карта — зменшене узагальнене зображення поверхні на площині за допомогою умовних знаків.

• План: мала територія, великий масштаб, показані дрібні об'єкти; сторони горизонту — вгорі північ (або за стрілкою); без градусної сітки; кривина Землі не враховується.
• Карта: велика територія; враховано кривину Землі; є градусна сітка; напрямок пн-пд задають меридіани; неминучі спотворення.

Масштаб показує, у скільки разів зменшено відстані на плані чи карті порівняно з реальними.
Три форми запису:
• Числовий — 1 : 100 000 (в 1 см — 100 000 см на місцевості).
• Іменований — «в 1 см — 1 км».
• Лінійний — лінійка з поділками, якою відстань вимірюють без обчислень.

Число у знаменнику — це сантиметри на місцевості. Щоб отримати метри, відкинь два останні нулі (÷100); щоб кілометри — п'ять нулів (÷100 000).
Приклад: 1 : 500 000 → в 1 см 500 000 см = 5000 м = 5 км.
Чим більше число у знаменнику, тим масштаб дрібніший і територія охоплена більша, але деталей менше.

• Великий масштаб (1 : 10 000, 1 : 25 000) — мале число знаменника, багато деталей, невелика ділянка. Це плани й топографічні карти.
• Дрібний масштаб (1 : 10 000 000) — велике число, ціла країна чи материк, деталей мало.
Правило: 1 : 1 000 менше, ніж 1 : 100 — бо це «одна тисячна» проти «одної сотої».

Градусна сітка — система ліній меридіанів і паралелей.
• Меридіани — лінії, що з'єднують Північний і Південний полюси; показують напрямок північ-південь; усі однакової довжини (~20 000 км).
• Паралелі — кола, паралельні екватору; показують напрямок захід-схід; найдовша паралель — екватор (~40 000 км), до полюсів коротшають до точки.

Екватор — паралель 0°, ділить Землю на Північну й Південну півкулі.
Нульовий (Гринвіцький) меридіан — 0° довготи, проходить через Гринвіцьку обсерваторію (Лондон); ділить Землю на Західну й Східну півкулі.
Паралелі рахують від 0° до 90° до кожного полюса, меридіани — від 0° до 180° на захід і на схід.

Широта — відстань у градусах від екватора до точки вздовж меридіана.
• Буває північна (пн. ш.) та південна (пд. ш.).
• Змінюється від 0° (екватор) до 90° (полюси).
Широту визначають за найближчою паралеллю. Наприклад, Київ ≈ 50° пн. ш.

Довгота — відстань у градусах від нульового меридіана до точки вздовж паралелі.
• Буває західна (зх. д.) та східна (сх. д.).
• Змінюється від 0° до 180°.
Довготу визначають за найближчим меридіаном. Наприклад, Київ ≈ 30° сх. д.
Повний запис координат Києва: 50° пн. ш., 30° сх. д.

Знання координат крайніх точок часто питають:
• Північна — с. Петрівка ≈ 52° пн. ш.
• Південна — мис Сарич ≈ 44° пн. ш.
• Західна — біля м. Чоп ≈ 22° сх. д.
• Східна — біля с. Червона Зірка ≈ 40° сх. д.
Уся Україна лежить у Північній та Східній півкулях, у помірному поясі.

• Великомасштабні (топографічні) — від 1 : 10 000 до 1 : 200 000.
• Середньомасштабні (оглядово-топографічні) — від 1 : 200 000 до 1 : 1 000 000.
• Дрібномасштабні (оглядові) — дрібніше за 1 : 1 000 000; це карти материків, країн, світу в атласах.

• Загальногеографічні — показують усі об'єкти рівнозначно (рельєф, води, населені пункти, дороги). Топографічні — їхній різновид.
• Тематичні — присвячені одній темі: кліматичні, тектонічні, ґрунтові, політичні, економічні, карти густоти населення тощо.

Карти світу, карти півкуль, карти материків та океанів, карти держав та їхніх частин (областей, районів).
Що менша територія — то, як правило, більший масштаб і детальніше зображення.

Умовні знаки — символи, якими на карті позначають об'єкти. Види:
• масштабні (площинні) — ліси, озера, болота;
• позамасштабні (точкові) — колодязь, млин, окреме дерево;
• лінійні — річки, дороги, кордони;
• пояснювальні — стрілки течії, підписи.
Легенда — перелік усіх умовних знаків із поясненням; без неї карту не «прочитати».

Кулясту поверхню Землі неможливо розгорнути на площині без розривів, тому на картах виникають спотворення: довжин, площ, кутів, форм.
• На глобусі спотворень немає.
• Що дрібніший масштаб і більша територія — то спотворення сильніші.
• Найменші спотворення — поблизу ліній, де карта «торкається» глобуса (наприклад, екватора).

• Абсолютна висота — висота точки над рівнем моря (в Україні відлік від рівня Балтійського моря).
• Відносна висота — перевищення однієї точки над іншою (наприклад, вершини над підошвою пагорба).
Приклад: найвища точка України — г. Говерла, 2061 м (абсолютна висота).

Горизонталі — лінії на карті, що з'єднують точки з однаковою абсолютною висотою.
• Що ближче горизонталі одна до одної — то крутіший схил; що далі — то пологіший.
• Бергштрих — коротка рисочка, спрямована вниз по схилу (показує, де знижується рельєф).
Глибини морів показують ізобатами, а рельєф — ще й пошаровим забарвленням (зелений — низовини, коричневий — гори).