🌦️
Тема 26 · НМТ з географії Клімат і кліматичні ресурси України
Кліматотвірні чинники, температури, опади, зволоження, несприятливі явища
Який клімат в Україні
Тип клімату
Майже вся Україна лежить у помірному кліматичному поясі, а клімат — помірно континентальний.
Виняток — вузька смуга Південного берега Криму із субтропічним середземноморським кліматом (м'яка зима, сухе спекотне літо).
Головна закономірність: континентальність наростає із заходу на схід — зими стають холоднішими, літо спекотнішим, опадів менше, амплітуда більша.
Виняток — вузька смуга Південного берега Криму із субтропічним середземноморським кліматом (м'яка зима, сухе спекотне літо).
Головна закономірність: континентальність наростає із заходу на схід — зими стають холоднішими, літо спекотнішим, опадів менше, амплітуда більша.
Що таке континентальність
Континентальність — це посилення різниці між зимовими і літніми температурами (річна амплітуда) в міру віддалення від океану.
На заході (Львів, Ужгород) зима м'яка, багато опадів — вплив Атлантики.
На сході (Луганськ, Харків) зима морозніша, літо спекотніше, менше опадів.
На заході (Львів, Ужгород) зима м'яка, багато опадів — вплив Атлантики.
На сході (Луганськ, Харків) зима морозніша, літо спекотніше, менше опадів.
🗣️ Простими словами
Чим далі від океану вглиб суходолу — тим більша різниця між спекотним літом і морозною зимою. Океан «згладжує» погоду, а без нього її кидає з крайнощів у крайнощі. Тому на заході (ближче до Атлантики) зима м'якша, а на сході — морозніша.
Кліматотвірні чинники
Сонячна радіація (широта)
Головний чинник — кількість сонячної енергії, що залежить від географічної широти.
Україна витягнута з півночі на південь, тож сумарна сонячна радіація зростає з півночі на південь.
На Поліссі — близько 4000 МДж/м² на рік, на півдні та в Криму — понад 5200 МДж/м².
Тривалість сонячного сяйва: північ ~1700 год, південь і Крим ~2400 год на рік.
Україна витягнута з півночі на південь, тож сумарна сонячна радіація зростає з півночі на південь.
На Поліссі — близько 4000 МДж/м² на рік, на півдні та в Криму — понад 5200 МДж/м².
Тривалість сонячного сяйва: північ ~1700 год, південь і Крим ~2400 год на рік.
Циркуляція атмосфери (повітряні маси)
Над Україною переважає західне перенесення помірних повітряних мас.
• Атлантичні (морські помірні) — приносять вологу, влітку прохолоду, взимку відлигу. Головне джерело опадів.
• Арктичні — з півночі, різкі похолодання, приморозки навесні й восени.
• Континентальні помірні — з Азії, сухі: спека влітку, морози взимку.
• Тропічні — з півдня (з Середземномор'я, Малої Азії), приносять суховії та спеку.
• Атлантичні (морські помірні) — приносять вологу, влітку прохолоду, взимку відлигу. Головне джерело опадів.
• Арктичні — з півночі, різкі похолодання, приморозки навесні й восени.
• Континентальні помірні — з Азії, сухі: спека влітку, морози взимку.
• Тропічні — з півдня (з Середземномор'я, Малої Азії), приносять суховії та спеку.
Центри дії атмосфери
На погоду впливають баричні центри:
• Ісландський мінімум — область низького тиску, «постачає» атлантичні циклони з опадами.
• Азорський максимум — область високого тиску над Атлантикою; влітку його відріг приносить суху ясну антициклональну погоду і спеку на південь України.
• Сибірський (Азійський) максимум — взимку його гребінь несе морозне сухе повітря на схід країни.
• Ісландський мінімум — область низького тиску, «постачає» атлантичні циклони з опадами.
• Азорський максимум — область високого тиску над Атлантикою; влітку його відріг приносить суху ясну антициклональну погоду і спеку на південь України.
• Сибірський (Азійський) максимум — взимку його гребінь несе морозне сухе повітря на схід країни.
🗣️ Простими словами
Це величезні області в атмосфері зі сталим тиском, які працюють як «фабрики погоди» здалеку. Де тиск низький (мінімум) — народжуються дощові циклони, а де високий (максимум) — сухо і ясно. Азорський максимум влітку і приносить нам суху спеку.
Підстильна поверхня
Впливає характер поверхні:
• Гори (Карпати, Кримські) — затримують повітряні маси, на навітряних схилах багато опадів (Карпати — до 1500 мм).
• Чорне й Азовське моря — пом'якшують клімат вузької прибережної смуги.
• Рівнинність більшої частини країни дозволяє повітряним масам вільно проникати з усіх боків.
• Гори (Карпати, Кримські) — затримують повітряні маси, на навітряних схилах багато опадів (Карпати — до 1500 мм).
• Чорне й Азовське моря — пом'якшують клімат вузької прибережної смуги.
• Рівнинність більшої частини країни дозволяє повітряним масам вільно проникати з усіх боків.
🧠 Як запам'ятати
Чотири «постачальники» повітря — за сторонами світу:
Захід — Атлантика (волога і відлига),
Північ — Арктика (холод і приморозки),
Схід — Азія (сухо, морози й спека),
Південь — тропіки (суховії).
«АЗОРи — на озеро загоряти»: Азорський максимум = антициклон = ясно, сухо, спека.
Захід — Атлантика (волога і відлига),
Північ — Арктика (холод і приморозки),
Схід — Азія (сухо, морози й спека),
Південь — тропіки (суховії).
«АЗОРи — на озеро загоряти»: Азорський максимум = антициклон = ясно, сухо, спека.
Температура повітря
Січень (найхолодніший)
Ізотерми січня йдуть майже з північного заходу на південний схід — бо зимою вирішує континентальність, а не широта.
• Захід: близько −2…−4 °C.
• Південний берег Криму (ПБК): +2…+4 °C — найтепліша зима в Україні.
• Схід (Слобожанщина): до −7…−8 °C.
Абсолютний мінімум в Україні — близько −42 °C (Луганщина).
• Захід: близько −2…−4 °C.
• Південний берег Криму (ПБК): +2…+4 °C — найтепліша зима в Україні.
• Схід (Слобожанщина): до −7…−8 °C.
Абсолютний мінімум в Україні — близько −42 °C (Луганщина).
🗣️ Простими словами
Взимку головне не те, як високо стоїть сонце, а як далеко від моря: біля моря тепліше, вглибині суші холодніше. Тому лінії однакової температури (ізотерми) у січні йдуть навскіс, а не рівненько зі заходу на схід.
Липень (найтепліший)
Ізотерми липня йдуть майже широтно (із заходу на схід) — влітку головує широта й сонячна радіація.
• Північ: близько +18…+19 °C.
• Південь: +22…+23 °C.
Абсолютний максимум — до +42 °C (південь, Луганщина).
Тому найтепліший куточок — південь та ПБК, найхолодніший — гори Карпат (на вершинах липень лише +6…+13 °C).
• Північ: близько +18…+19 °C.
• Південь: +22…+23 °C.
Абсолютний максимум — до +42 °C (південь, Луганщина).
Тому найтепліший куточок — південь та ПБК, найхолодніший — гори Карпат (на вершинах липень лише +6…+13 °C).
Опади та зволоження
Розподіл опадів
Опади зменшуються з північного заходу та заходу на південний схід.
• Карпати — 1000–1500 мм на рік (максимум).
• Полісся й Лісостеп — 550–650 мм.
• Степовий південь (Причорномор'я) — 300–350 мм (мінімум на рівнині).
Максимум опадів припадає на тепле півріччя (літо) — переважно зливи.
• Карпати — 1000–1500 мм на рік (максимум).
• Полісся й Лісостеп — 550–650 мм.
• Степовий південь (Причорномор'я) — 300–350 мм (мінімум на рівнині).
Максимум опадів припадає на тепле півріччя (літо) — переважно зливи.
Коефіцієнт зволоження
Коефіцієнт зволоження (К) = опади ÷ випаровуваність.
• К > 1 — зволоження надмірне (Полісся, Карпати): вологи більше, ніж може випаруватися.
• К ≈ 1 — достатнє (Лісостеп) — найсприятливіше для землеробства.
• К < 1 — недостатнє (Степ, К падає до ~0,3 на крайньому півдні) — вологи бракує, потрібне зрошення.
Отже, зволоження погіршується з півночі на південь, хоча тепла більше — звідси й межа степу.
• К > 1 — зволоження надмірне (Полісся, Карпати): вологи більше, ніж може випаруватися.
• К ≈ 1 — достатнє (Лісостеп) — найсприятливіше для землеробства.
• К < 1 — недостатнє (Степ, К падає до ~0,3 на крайньому півдні) — вологи бракує, потрібне зрошення.
Отже, зволоження погіршується з півночі на південь, хоча тепла більше — звідси й межа степу.
🗣️ Простими словами
Це проста дробинка: скільки води випало (опади) поділити на те, скільки її могло б випаруватись. Якщо більше 1 — вологи вистачає з надлишком (Полісся), якщо менше 1 — її бракує й потрібне зрошення (степ). Одиниця — це «ідеальний баланс», тому в Лісостепу й найкраще для врожаю.
🧠 Як запам'ятати
Тепло росте на південь, а волога — навпаки. Тому найкраще для врожаю там, де вони «зустрічаються» — у Лісостепу (К≈1).
Ізотерми: «Січень косий, липень прямий» — зимові ізотерми йдуть навскіс (ПнЗх–ПдСх, головує континентальність), літні майже горизонтально (головує широта).
Ізотерми: «Січень косий, липень прямий» — зимові ізотерми йдуть навскіс (ПнЗх–ПдСх, головує континентальність), літні майже горизонтально (головує широта).
Несприятливі кліматичні явища
Посухи та суховії
Посуха — тривалий бездощовий період зі спекою, що виснажує вологу ґрунту.
Суховій — гарячий сухий вітер (тропічне або континентальне повітря), що «випалює» посіви.
Найчастіші на півдні та південному сході (степ), у роки з відрогом Азорського/Сибірського максимумів. Причина — недостатнє зволоження.
Суховій — гарячий сухий вітер (тропічне або континентальне повітря), що «випалює» посіви.
Найчастіші на півдні та південному сході (степ), у роки з відрогом Азорського/Сибірського максимумів. Причина — недостатнє зволоження.
Зливи, град, пилові бурі
• Зливи — інтенсивні літні дощі; спричиняють водну ерозію ґрунтів і паводки, особливо в Карпатах.
• Град — влітку при потужних грозах, ушкоджує сади й посіви.
• Пилові (чорні) бурі — на розораному степу півдня при сильному сухому вітрі.
• Приморозки — навесні й восени (вторгнення арктичного повітря), небезпечні для садів.
• Ожеледь, тумани, хуртовини — взимку.
• Град — влітку при потужних грозах, ушкоджує сади й посіви.
• Пилові (чорні) бурі — на розораному степу півдня при сильному сухому вітрі.
• Приморозки — навесні й восени (вторгнення арктичного повітря), небезпечні для садів.
• Ожеледь, тумани, хуртовини — взимку.
Кліматичні та агрокліматичні ресурси
Кліматичні ресурси
Кліматичні ресурси — це запаси тепла, вологи, світла й енергії вітру, які використовує господарство.
• Агрокліматичні — тепло і волога для рослинництва.
• Геліоенергетичні (сонце) — найбільші на півдні й у Криму (сонячні електростанції).
• Вітрові — узбережжя морів, гори, Приазов'я (вітропарки).
• Агрокліматичні — тепло і волога для рослинництва.
• Геліоенергетичні (сонце) — найбільші на півдні й у Криму (сонячні електростанції).
• Вітрові — узбережжя морів, гори, Приазов'я (вітропарки).
Агрокліматичні умови
Головний показник тепла — сума активних температур (сума середньодобових t вище +10 °C за вегетаційний період).
• Полісся: 2400–2600 °C — жито, льон, картопля.
• Лісостеп: 2600–2800 °C — пшениця, цукрові буряки, кукурудза.
• Степ і південь: 2900–3600 °C — соняшник, баштани, виноград, але потрібне зрошення (К<1).
Загалом умови сприятливі: тепла достатньо всюди, обмежує врожай саме дефіцит вологи на півдні.
• Полісся: 2400–2600 °C — жито, льон, картопля.
• Лісостеп: 2600–2800 °C — пшениця, цукрові буряки, кукурудза.
• Степ і південь: 2900–3600 °C — соняшник, баштани, виноград, але потрібне зрошення (К<1).
Загалом умови сприятливі: тепла достатньо всюди, обмежує врожай саме дефіцит вологи на півдні.
🗣️ Простими словами
Рослинам для росту потрібне тепло, і його рахують так: беруть усі дні, коли тепліше за +10 °C, і додають їхні температури. Чим більша сума — тим більше теплолюбних культур можна вирощувати (виноград, соняшник). На півдні тепла багато, але там бракує води.
Ключові терміни
Вивчи напам'ять
Помірно континентальний клімат; континентальність зростає на схід.
Атлантика — вологу й відлигу, Арктика — холод, Азорський максимум — суху спеку.
К зволоження: Полісся >1, Лісостеп ≈1, Степ <1.
Опади: Карпати 1500 мм → південь 300 мм.
Сума активних температур — головний агрокліматичний показник.
Ізотерми: січня косі (ПнЗх–ПдСх), липня широтні.
Атлантика — вологу й відлигу, Арктика — холод, Азорський максимум — суху спеку.
К зволоження: Полісся >1, Лісостеп ≈1, Степ <1.
Опади: Карпати 1500 мм → південь 300 мм.
Сума активних температур — головний агрокліматичний показник.
Ізотерми: січня косі (ПнЗх–ПдСх), липня широтні.
Часті пастки НМТ
Не переплутай
• Континентальність зростає на схід, а не на південь.
• Тепло зростає на південь, а зволоження — навпаки, погіршується (К падає) → найродючіший Лісостеп, а не спекотний степ.
• Січневі ізотерми косі (керує континентальність/море), липневі широтні (керує широта).
• Найтепліша зима — на ПБК (+2…+4 °C), там січень із плюсовою температурою.
• Азорський максимум дає суху ясну спеку, а не дощ; опади несе Атлантика / Ісландський мінімум.
• Максимум опадів — влітку (зливи), а не взимку.
• Найхолодніше в Україні (за середніми температурами) — гори Карпати, а не північний схід рівнини.
• Тепло зростає на південь, а зволоження — навпаки, погіршується (К падає) → найродючіший Лісостеп, а не спекотний степ.
• Січневі ізотерми косі (керує континентальність/море), липневі широтні (керує широта).
• Найтепліша зима — на ПБК (+2…+4 °C), там січень із плюсовою температурою.
• Азорський максимум дає суху ясну спеку, а не дощ; опади несе Атлантика / Ісландський мінімум.
• Максимум опадів — влітку (зливи), а не взимку.
• Найхолодніше в Україні (за середніми температурами) — гори Карпати, а не північний схід рівнини.
🗣️ Простими словами
Якщо зовсім коротко: клімат України помірно континентальний (чотири пори року), опади зменшуються на південний схід. Виняток — субтропіки на Південному березі Криму 😉
Закріпи тему «Клімат і кліматичні ресурси України» на тестах 🎯
Пройди тести формату НМТ саме з цієї теми — безкоштовно, з розбором кожної помилки.