Королівство Руське. Монгольська навала
Галицько-Волинська держава, Данило Галицький, Калка, Батий
Передумови: Галицьке та Волинське князівства
Найвідоміший князь — Ярослав Осмомисл (1153–1187). Правив зі столиці Галича. «Слово о полку Ігоревім» оспівує його могутність: «Осмомисле Ярославе! Високо сидиш ти на своєму златокованому престолі».
Володіння Галицького князівства — від Карпат до гирла Дунаю, ключові міста: Галич, Перемишль, Звенигород, Теребовль.
Ключовий князь — Роман Мстиславович (з 1170 у Володимирі).
Роман Мстиславович (1199–1205) — об'єднавець
Прийняв титул «великий князь» — рівний київському.
Провадив активну зовнішню політику: переможні походи проти половців, ятвягів, литовців, втручання в польські справи.
Літопис називає його «самодержцем всієї Русі».
1205 р. — загинув у битві під Завихостом із поляками. Лишилися малолітні сини — Данило (4 роки) і Василько (2 роки).
Малолітні Данило й Василько кілька разів втрачали й повертали батьківські землі.
Галичем короткочасно правили: Мстислав Удатний, угорські королевичі (Андрій, Коломан), боярин Володислав Кормильчич (єдиний випадок, коли боярин самостійно взяв владу).
1238 р. — Данило остаточно утвердився в Галичі.
Монгольська навала
Половецький хан Котян просив допомоги в руських князів — зокрема в свого зятя Мстислава Удатного.
Об'єднане військо русичів (Мстислав Київський, Мстислав Удатний, Данило Романович та ін.) з половцями зустрілось із монголами на р. Калці (Приазов'я).
Результат: нищівна поразка. Загинуло близько 6 руських князів. Мстислава Київського монголи задушили під дошками, на яких бенкетували.
Данило Романович — поранений, ледве вцілів.
1237–1238 рр. — розгром Північно-Східної Русі (Рязань, Володимир, Москва).
1239 р. — падіння Переяслава і Чернігова.
6 грудня 1240 р. — після тривалої облоги монголи взяли Київ. Місто було майже повністю зруйноване. Оборону очолював воєвода Дмитро.
1240–1241 рр. — навала на Галицько-Волинське князівство: захоплено Володимир, Галич, Кам'янець. Данило в цей час перебував у Польщі та Угорщині.
1241 р. — монголи перейшли Карпати, дійшли до Польщі, Угорщини, Моравії, але через смерть хана Угедея повернулися в степ.
1242 р. — утворення Золотої Орди (столиця Сарай-Бату на Волзі).
• Князі мали отримувати в Сараї «ярлик» — дозвіл на правління.
• Населення платило «вихід» (данину), який збирали баскаки (монгольські намісники).
• Проводилися переписи населення.
• Князі мусили особисто приїздити на поклін до хана.
Це тривало близько 240 років для більшості руських земель.
Данило Романович Галицький (1238–1264)
Основні напрямки політики:
• Відбудова держави, поновлення міст.
• Боротьба проти боярської опозиції.
• Пошук союзників проти монголів — Польща, Угорщина, папа римський.
• Паралельно — лояльність до хана, щоб уникнути нової навали.
1239 — зайняв Київ; поставив там воєводу Дмитра.
1245 — битва під Ярославом (Ярославом Сяноцьким): розгромив об'єднане військо угорського короля, поляків і галицьких бояр. Остаточна перемога над внутрішньою опозицією.
1245–1246 — змушений поїхати в Орду на поклін до Батия. Отримав ярлик.
1253 — коронація у Дорогичині папським легатом. Отримав титул «короля Русі» (rex Russiae). Надіявся на хрестовий похід проти монголів — не здійснилось.
1256 — заснував Львів (назва на честь сина Лева).
1259 — змушений на вимогу монголів зруйнувати фортифікації власних міст (Данилів, Стожок, Львів, Кремінець та ін.).
Заснував нові міста: Холм, Львів, Данилів, Угровськ.
Розвивалось ремесло, торгівля, запрошувалися іноземні колоністи (німці, вірмени, євреї).
Активно будувалися кам'яні храми й фортеці.
Нащадки Данила
Приєднав Закарпаття та Люблінську землю.
Підтримував зв'язки з татарами (союзник хана Ногая), брав участь у походах на Литву, Польщу.
Переніс столицю у Володимир.
1303 р. — добився від Константинополя створення Галицької митрополії (окремої від Московської).
З їхньою смертю пряма лінія Романовичів перервалася.
Намагався зміцнити центральну владу, спирався на іноземних (польських, німецьких) радників — це обурило бояр.
7 квітня 1340 р. — отруєний боярами у Володимирі.
З його смертю Галицько-Волинська держава припинила існування. Почалася боротьба за її спадщину між Польщею, Литвою та Угорщиною.
КАЛКА 1223 = КАЛ-КА. Перша і «каламутна» поразка від монголів.
1240 = 12 місяць + 40. Київ упав у грудні (12-й місяць). 6 грудня 1240.
БАТИЙ = БАТіг. Батиєва навала як батіг — пройшлася по всій Русі (1237–1241).
ЯРЛИК = Я-Р-ЛІК. Ярлик — це «лікарняний лист» від хана: без нього князь не міг «працювати» (правити).
Культура Галицько-Волинської держави
• Галицька (до 1260-х рр.) — життя й діяльність Данила Галицького.
• Волинська (до 1290-х рр.) — події за наступників.
Літопис відрізняється світським характером (не монастирським) і гарною літературною мовою.
Пам'ятки:
• Успенський собор у Галичі (XII ст., Ярослав Осмомисл)
• Церква Св. Пантелеймона (XII–XIII ст.) — збереглася біля Галича
• Василівська церква у Володимирі
• Замки в Холмі, Кам'янці, Дорогичині.
Розвивалося іконописне мистецтво, книжкова мініатюра.
Значення Галицько-Волинського королівства
2. Королівство Руське — перше королівство в східнослов'янському світі (офіційна коронація 1253).
3. Охоплювало приблизно 90% сучасної етнічної української території.
4. Підтримувало активні зв'язки із Західною Європою, інтегрувалось у європейську політику й культуру.
5. Після розпаду 1340 р. основна маса українських земель увійшла до Великого князівства Литовського, що започаткувало новий період.
Ключові дати
1199 р. — Роман Мстиславович об'єднав Галичину та Волинь → утворення Галицько-Волинської держави.
1205 р. — смерть Романа під Завихостом.
31 травня 1223 р. — битва на Калці.
1237–1241 рр. — навала Батия на Русь.
6 грудня 1240 р. — взяття Києва Батиєм.
1242 р. — утворення Золотої Орди.
1238 р. — Данило остаточно закріпився у Галичі.
1245 р. — битва під Ярославом.
1253 р. — коронація Данила в Дорогичині, титул «короля Русі».
1256 р. — заснування Львова.
1303 р. — Галицька митрополія (Юрій I).
7 квітня 1340 р. — загибель Юрія II Болеслава. Кінець Галицько-Волинської держави.
Ключові особи
Роман Мстиславович — об'єднавець Галичини та Волині (1199).
Мстислав Удатний — галицький князь; воєначальник на Калці.
Володислав Кормильчич — боярин, самочинно посів галицький трон.
Субедей і Джебе — монгольські полководці на Калці.
Батий — хан Золотої Орди, навала 1237–1241 рр.
Воєвода Дмитро — оборонець Києва 1240 р.
Данило Галицький — король Русі з 1253 р.
Василько Романович — брат і співправитель Данила на Волині.
Лев Данилович — син Данила, засновник столиці у Львові.
Юрій I Львович — «король Русі», добився Галицької митрополії.
Юрій II Болеслав — останній галицько-волинський правитель, отруєний 1340.
Типові завдання НМТ
2. Визначити князя за фактом (хто коронувався → Данило, хто заснував Львів → Данило, хто отруєний 1340 → Юрій II).
3. Питання про битву на Калці: хто проти кого, результат, значення.
4. Монгольське ярмо: ярлик, вихід, баскаки, Сарай.
5. Робота з картою: впізнати напрямки походів Батия, кордони Галицько-Волинської держави.
6. Значення Галицько-Волинського королівства для історії України.
Закріпи тему «Королівство Руське. Монгольська навала» на тестах 🎯
Пройди тести формату НМТ саме з цієї теми — безкоштовно, з розбором кожної помилки.