Становлення України як незалежної держави
Розбудова держави, гривня 1996, Конституція, Кравчук і Кучма, Будапештський меморандум, «Україна без Кучми»
Народження незалежної держави
Потрібно було створити власну символіку, армію, гроші, громадянство, кордони й систему органів влади.
Першим Президентом того ж 1 грудня 1991 обрано Леоніда Кравчука.
Атрибути держави: символіка й громадянство
Малий Державний Герб — тризуб — затверджено 19 лютого 1992.
Музичну редакцію Гімну — «Ще не вмерла України...» (музика Михайла Вербицького) — затверджено 15 січня 1992. Остаточно текст закріпив закон 2003 року.
Символи стали видимим знаком розриву з радянським минулим.
Діяв принцип «нульового варіанту»: громадянами ставали всі, хто постійно проживав в Україні на момент проголошення незалежності й не був громадянином іншої держави.
Це допомогло уникнути етнічних конфліктів у багатонаціональній країні.
Збройні сили та без'ядерний статус
Україна взяла під юрисдикцію війська колишнього СРСР на своїй території й почала будувати національне військо та Військово-Морські Сили (гострий спір за Чорноморський флот із Росією тривав до 1997).
5 грудня 1994 у Будапешті підписано Будапештський меморандум: Україна віддавала ядерну зброю Росії й приєднувалася до Договору про нерозповсюдження, а США, Велика Британія й Росія надавали гарантії безпеки, суверенітету й територіальної цілісності.
Роками пізніше стане ясно, наскільки крихкими були ці «гарантії».
Три «гаранти» — США, Британія, Росія → скорочення «С-Б-Р»: «Спокійно, Буде... Ризиковано».
Економічні випробування 1990-х
1993 рік — пік гіперінфляції: ціни зросли більш ніж на 10 000% за рік — один зі світових «рекордів». Заощадження людей знецінилися.
Тимчасовою валютою від 1992 був купоно-карбованець (замість радянського рубля).
На практиці більшість людей продавала сертифікати за безцінь, а великі підприємства концентрувалися в руках нових власників — так формувався олігархат.
Замість «народної власності» — стрімке майнове розшарування.
Купоно-карбованці обмінювали на гривні за курсом 100 000 : 1.
Реформа була неконфіскаційною й стала можливою завдяки фінансовій стабілізації; вона приборкала інфляцію і стала символом зрілості української держави.
Ключова постать реформи — голова НБУ Віктор Ющенко.
А та ж дата року — 28 червня 1996 — Конституція. Тож 1996 = рік двох стовпів держави: КОНСТИТУЦІЯ + ГРИВНЯ («Закон і Гаманець»).
Конституційний процес
Тимчасовим компромісом став Конституційний договір (8 червня 1995) між Президентом Кучмою та парламентом, що на рік урегулював розподіл влади.
Основні положення:
• Україна — суверенна, незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
• Форма правління — президентсько-парламентська республіка.
• Державна мова — українська; столиця — Київ; грошова одиниця — гривня.
• Закріплено права і свободи людини, поділ влади, приватну власність.
28 червня став державним святом — Днем Конституції.
Президентство Леоніда Кравчука (1991–1994)
• закладено основи державності (символіка, армія, громадянство);
• Україна вийшла на міжнародну арену, підписала Біловезьку угоду (8 грудня 1991) про припинення СРСР і створення СНД.
Однак економічна криза й гіперінфляція підірвали довіру. Через страйки й напругу 1994 року відбулися дострокові вибори, на яких Кравчук програв.
Президентство Леоніда Кучми (1994–2005)
Здобутки: ухвалення Конституції (1996), грошова реформа (1996), фінансова стабілізація й початок економічного зростання наприкінці 1990-х — на початку 2000-х.
Водночас доба Кучми асоціюється з посиленням олігархів, корупцією й тиском на пресу.
Ключові кроки:
• 1994 — Угода про партнерство і співробітництво з ЄС; вступ до програми НАТО «Партнерство заради миру».
• 1995 — вступ до Ради Європи.
• 1997 — «Великий договір» про дружбу з Росією та Хартія про особливе партнерство з НАТО.
Мета — не втратити ні західні інвестиції, ні російські ринки й газ.
Політичні кризи початку 2000-х
У листопаді 2000 лідер соціалістів Олександр Мороз оприлюднив аудіозаписи майора охорони Миколи Мельниченка («плівки Мельниченка»), на яких голос, схожий на президентський, ніби причетний до тиску на журналіста. Це і є Касетний (Кучмагейт) скандал.
9 березня 2001 сталися сутички протестувальників із міліцією біля Адміністрації Президента.
Влада акцію придушила, але вона розхитала авторитет режиму й стала репетицією майбутньої Помаранчевої революції 2004 року.
Це був перший масовий виступ проти «системи Кучми».
«Україна без Кучми» 2001 → запам'ятай ланцюг: Ґонґадзе → плівки → протест → (через 3 роки) Майдан-2004.
Ключові дати
8 грудня 1991 — Біловезька угода (розпад СРСР, СНД).
Січень–лютий 1992 — прапор, герб, гімн.
6 грудня 1991 — закон про Збройні Сили.
1993 — пік гіперінфляції.
1994 — обрання Кучми.
5 грудня 1994 — Будапештський меморандум.
8 червня 1995 — Конституційний договір.
28 червня 1996 — Конституція України.
2–16 вересня 1996 — грошова реформа, гривня.
1997 — «Великий договір» з РФ, Хартія з НАТО.
1999 — переобрання Кучми.
Вересень 2000 — зникнення Ґонґадзе.
Листопад 2000 — касетний скандал.
Грудень 2000 – березень 2001 — «Україна без Кучми».
Ключові особи
Леонід Кучма — 2-й Президент (1994–2005), Конституція 1996, гривня, багатовекторність.
Віктор Ющенко — голова НБУ, «батько» грошової реформи 1996.
Георгій Ґонґадзе — журналіст, убитий 2000; поштовх до касетного скандалу.
Микола Мельниченко — майор охорони, автор «плівок».
Олександр Мороз — лідер соціалістів, оприлюднив записи (2000).
Закріпи тему «Становлення України як незалежної держави» на тестах 🎯
Пройди тести формату НМТ саме з цієї теми — безкоштовно, з розбором кожної помилки.