Вступ до історії України

Історія — це наука про минуле людства, його розвиток у часі й просторі. Історія України — наука про минуле українського народу, його державності, культури, побуту.

1. Первісне суспільство — від появи людини до виникнення перших цивілізацій (близько 2,5 млн р. тому — IV тис. до н. е.).
2. Давній світ (античність) — IV тис. до н. е. — V ст. н. е. (падіння Римської імперії).
3. Середньовіччя — V–XV ст. (до відкриття Америки 1492 р.).
4. Новий час — кінець XV — початок XX ст.
5. Новітній час — з 1914 року (початок Першої світової війни) до сьогодні.

1. Давня історія — від появи людини на території України до IX ст.
2. Княжа доба (Русь-Україна) — IX–XIV ст.
3. Литовсько-польська доба — XIV–XVI ст.
4. Козацько-гетьманська доба — XVI–XVIII ст.
5. Українські землі у складі імперій — кінець XVIII — початок XX ст.
6. Українська революція — 1917–1921 рр.
7. Радянська доба — 1921–1991 рр.
8. Незалежна Україна — з 24 серпня 1991 р.

Історичні джерела — усе, що містить інформацію про минуле: предмети, документи, тексти, усні перекази.

1. Речові (матеріальні) — речі, залишки будівель, знаряддя, зброя, прикраси, монети. Приклад: трипільська кераміка, скіфські золоті пекторалі, зброя княжих часів.
2. Писемні — літописи, грамоти, договори, книги, листи. Приклад: «Повість минулих літ», «Руська правда», «Слово о полку Ігоревім».
3. Усні — думи, перекази, пісні, легенди, прислів'я. Приклад: козацькі думи про Богдана Хмельницького.
4. Етнографічні — традиції, обряди, одяг, побут. Приклад: вишиванки, різдвяні звичаї.
5. Лінгвістичні (мовні) — топоніми, антропоніми, запозичення. Приклад: назви міст Галич, Переяслав, Чигирин.
6. Аудіовізуальні (новий час) — фотографії, кіно, звукозаписи.

Археологія — вивчає речові джерела, розкопки.
Нумізматика — монети.
Фалеристика — ордени, медалі.
Геральдика — герби.
Сфрагістика — печатки.
Палеографія — давні рукописи, їх письмо.
Хронологія — лічба часу, датування подій.
Генеалогія — родоводи.
Топоніміка — назви географічних об'єктів.
Етнографія — побут і культура народів.
Джерелознавство — методи аналізу джерел.

Нестор Літописець (XI–XII ст.) — монах Києво-Печерського монастиря, автор «Повісті минулих літ» — першого літопису Русі.
Микола Костомаров (1817–1885) — історик, «Книги буття українського народу», засновник народницької школи.
Володимир Антонович (1834–1908) — історик, етнограф, архівіст.
Михайло Грушевський (1866–1934) — автор фундаментальної 10-томної «Історії України-Руси», перший голова УНР.
Дмитро Яворницький (1855–1940) — історик козацтва, автор «Історії запорізьких козаків».
Дмитро Дорошенко (1882–1951) — автор «Нарису історії України».
Микола Аркас (1853–1909) — автор «Історії України-Русі» — популярного видання для широкого читача.

До нашої ери (до н. е.) — роки до умовної дати народження Христа (1 р. н. е.). Лічаться у зворотному порядку: чим далі в минуле, тим більше число.
Наша ера (н. е.) — роки від 1 р. н. е. до сьогодні.
Приклади: трипільська культура — V–III тис. до н. е.; Київська Русь — IX–XIII ст. н. е.

Століття — 100 років.
• 1 рік н. е. — I ст.
• 100 р. — кінець I ст.
• 101 р. — початок II ст.
• 1000 р. — кінець X ст., не XI!
• 1001 р. — початок XI ст.
• 1988 р. — XX ст. (двадцяте).
• 2000 р. — XX ст.
• 2001 р. — XXI ст.

Тисячоліття — 1000 років.
• I тис. до н. е. — з 1000 до 1 р. до н. е.
• I тис. н. е. — з 1 по 1000 р. н. е.

Пам'ятки архітектури — храми, замки, палаци. Софія Київська, замки Луцька, Хотина, Кам'янця-Подільського.
Пам'ятки скульптури — монументи історичним діячам.
Пам'ятки писемності — літописи, грамоти, книги.
Археологічні пам'ятки — кургани, городища, стоянки, могильники. Кам'яна Могила, Чорна Могила, Мізинська стоянка.

Історична карта — схематичне зображення території в певний історичний період. Показує:
• кордони держав,
• місця битв,
• напрямки походів,
• розселення народів,
• торговельні шляхи.

Типове завдання НМТ — роботa з картою: впізнати подію, визначити дату, ідентифікувати діяча.