🗣️ Простими словами
Дієслово — «двигун» речення: воно позначає дію або стан. У ньому купа ознак (вид, час, особа, дієвідміна, спосіб), але всі вони — просто «налаштування» однієї дії.
Дієслово як частина мови
Визначення
Дієслово — частина мови, що називає дію або стан. Питання: що робити? що зробити?
Граматичні ознаки: вид, перехідність, час, спосіб, особа, число, рід (минулий час).
🗣️ Простими словами
Дієслово відповідає на що робити? / що зробити? (читати, написати, бігти). Якщо слово «щось робить» — це дієслово.
Вид дієслова
🗣️ Простими словами
Вид — найперше питання до дієслова. Недоконаний (що робити?) — дія триває, без фінішу: читати, писати. Доконаний (що зробити?) — дія завершена: прочитати, написати.
Доконаний і недоконаний
Недоконаний вид — дія триває, не завершена: читати, писати, думати. Питання: що робити?
Доконаний вид — дія завершена, одноразова або результативна: прочитати, написати, подумати. Питання: що зробити?
Одне дієслово = один вид
Більшість дієслів утворюють видові пари: писати — написати, читати — прочитати, вчити — вивчити.
Але є двовидові: телеграфувати, атакувати, веліти, освідчитись.
Час і особа
Три часи
Минулий — дія вже була: ходив, читала, писало, рили. Змінюється за родами й числами.
Теперішній — зараз відбувається: ходжу, читаєш, пише. Лише у недоконаного виду!
Майбутній — буде: ходитиму / буду ходити / піду.
Форми майбутнього часу
Проста — від доконаного: напишу, прочитаю, зроблю.
Складна (синтетична) — від недоконаного, злитно: писатиму, читатимеш, ходитимуть.
Складена (аналітична) — допом. «буду» + інфінітив: буду писати, будеш читати.
Дієвідміни — I і II
🗣️ Простими словами
Дієвідміна — це «клан» дієслова. Дивись на 3 особу множини теперішнього часу: закінчення -уть/-ють → I дієвідміна (пишуть), -ать/-ять → II (говорять).
Як визначити дієвідміну
Звернись до 3-ї особи множини теперішнього часу:
-уть / -ють → I дієвідміна: пишуть, читають, живуть, несуть.
-ать / -ять → II дієвідміна: сплять, лежать, говорять, сидять.
Закінчення I дієвідміни (теперішній час)
я пишу, ти пишеш, він пише, ми пишемо, ви пишете, вони пишуть
Закінчення II дієвідміни
я говорю, ти говориш, він говорить, ми говоримо, ви говорите, вони говорять
Винятки-класика НМТ
До II дієвідміни належать дієслова, які за формою схожі на I:
бігти (біжу, біжиш… біжать), хотіти (хочу, хочеш… хочуть — це I!), спати, лежати, стояти, боятися, бачити, чути, держати.
Хотіти — єдиний виняток I дієвідміни (хоч -ить у він хоче? ні, «хоче» — I дієв.).
Три способи дієслова
🗣️ Простими словами
Три способи — це «настрій» дії. Дійсний: реально відбувається (читаю). Умовний: за умови, з часткою би/б (читав би). Наказовий: наказ/прохання (читай!).
Дійсний спосіб
Дія реально відбувається, відбувалась або відбудеться. Має всі часи.
Я читаю. Ти читав. Вони прочитають.
Умовний спосіб
Дія можлива за певних умов. Утворюється: дієслово минулого часу + би / б.
Я читав би. Ти прийшов би. Вона написала б.
Не має часу.
Наказовий спосіб
Наказ, прохання, заклик. Є 3 форми: 2 ос. одн., 1 ос. мн., 2 ос. мн.
пиши! пишімо! пишіть!
читай! читаймо! читайте!
будьте! встаньмо!
Інфінітив та особові форми
Інфінітив
Початкова (словникова) форма. Закінчується на -ти (рідко -ть у поезії).
писати, читати, говорити, бігти, плести.
Не вказує ні часу, ні особи, ні числа.
Перехідність і зворотність
Перехідні / неперехідні
Перехідні — керують іменником у З.в. без прийменника: писати (що?) лист, читати книгу, купити хліб.
Неперехідні — не керують З.в. без прийменника: сидіти, думати про, ходити.
Зворотні дієслова
Мають постфікс -ся (-сь). Дія направлена на себе або взаємна.
умиватися, зустрічатися, сміятися, здаватися.
Типові помилки
Що перевіряють на НМТ
1. Визначити вид дієслова (що робити? / що зробити?).
2. Визначити дієвідміну — за 3 ос. мн.
3. Утворити форму наказового способу.
4. Знайти помилку в закінченні: ❌ вони пишать → ✅ пишуть.
5. Відрізнити інфінітив від форми: ходити — інфінітив, ходить — 3 ос. одн.
📝 Перевір себе 💪
Вид: «малювати» → недоконаний, «намалювати» → доконаний.
Дієвідміна: «вони носять» → II (-ять). Спосіб: «зробив би» → умовний.
🧠 Як запам'ятати
Вид: що (з)робити? Дієвідміна: по 3 ос. мн. (-уть/-ють=I, -ать/-ять=II). Способи: дійсний / умовний (би) / наказовий (!). Винятки II: «гнати, держати, дихати, чути, бачити, летіти…».
🗣️ Простими словами
Якщо зовсім коротко: спитай «що (з)робити?» — дізнаєшся вид; глянь 3 особу множини — дізнаєшся дієвідміну; а спосіб — це «настрій» дії 😉