🫁
Тема 33 · НМТ з біології Дихання. Травлення
Дихальна система, газообмін, регуляція дихання; травна система, ферменти, роль печінки
🗣️ Простими словами
Дві системи, що дають тілу енергію. Дихання постачає кисень (у легенях кров бере O₂, віддає CO₂). Травлення розщеплює їжу на прості речовини, які всмоктуються в кров. Кисень + їжа = енергія клітин.
Навіщо організму дихання
Суть дихання
Дихання — це сукупність процесів, що забезпечують надходження кисню (O₂) до клітин і виведення вуглекислого газу (CO₂).
Розрізняють:
• Зовнішнє дихання — газообмін між повітрям і кров'ю в легенях.
• Транспорт газів кров'ю.
• Внутрішнє (клітинне) дихання — окиснення органічних речовин у мітохондріях з утворенням АТФ.
Дихальна система лише постачає O₂ — енергію ж клітина добуває сама.
Розрізняють:
• Зовнішнє дихання — газообмін між повітрям і кров'ю в легенях.
• Транспорт газів кров'ю.
• Внутрішнє (клітинне) дихання — окиснення органічних речовин у мітохондріях з утворенням АТФ.
Дихальна система лише постачає O₂ — енергію ж клітина добуває сама.
Повітроносні шляхи
Носова порожнина
Повітря входить через носову порожнину, де воно:
• зігрівається (густа сітка капілярів),
• зволожується,
• очищується від пилу й мікробів (слиз + війчастий епітелій + волоски).
Тут розташовані нюхові рецептори. Саме тому дихати треба носом, а не ротом — рот усіх цих функцій не виконує.
• зігрівається (густа сітка капілярів),
• зволожується,
• очищується від пилу й мікробів (слиз + війчастий епітелій + волоски).
Тут розташовані нюхові рецептори. Саме тому дихати треба носом, а не ротом — рот усіх цих функцій не виконує.
Гортань
Гортань утворена хрящами (найбільший — щитоподібний, «кадик»). Тут містяться голосові зв'язки — орган голосоутворення: повітря коливає їх, і виникає звук.
Вхід у гортань під час ковтання прикриває хрящ надгортанник, щоб їжа не потрапила в дихальні шляхи.
Вхід у гортань під час ковтання прикриває хрящ надгортанник, щоб їжа не потрапила в дихальні шляхи.
Трахея і бронхи
Трахея — трубка ~10–12 см, стінка укріплена хрящовими півкільцями (ззаду, до стравоходу, — м'яка перетинка, щоб їжа проходила вільно).
Трахея ділиться на два головних бронхи, ті — на дрібніші, утворюючи бронхіальне дерево. Найдрібніші — бронхіоли. Зсередини вкриті війчастим епітелієм, що виганяє слиз із пилом угору.
Трахея ділиться на два головних бронхи, ті — на дрібніші, утворюючи бронхіальне дерево. Найдрібніші — бронхіоли. Зсередини вкриті війчастим епітелієм, що виганяє слиз із пилом угору.
Легені й газообмін
🫁 Газообмін відбувається в альвеолах — крихітних «мішечках» легень. Їх ~300 мільйонів, а якщо розправити — площа, як тенісний корт! Тому кисень встигає перейти в кров.
Будова легень
Легені — парний орган у грудній порожнині (права легеня з 3 часток, ліва — з 2, бо потіснена серцем).
Ззовні вкриті плеврою — двошаровою оболонкою; між листками — плевральна порожнина з рідиною й від'ємним тиском.
Структурна одиниця — альвеола: крихітний пухирець, обплетений капілярами. Альвеол близько 300 млн, їхня загальна площа ~100 м².
Ззовні вкриті плеврою — двошаровою оболонкою; між листками — плевральна порожнина з рідиною й від'ємним тиском.
Структурна одиниця — альвеола: крихітний пухирець, обплетений капілярами. Альвеол близько 300 млн, їхня загальна площа ~100 м².
Газообмін у легенях
Відбувається шляхом дифузії — за різницею концентрацій (парціального тиску) газів.
• У повітрі альвеол O₂ більше → O₂ переходить у кров, зв'язується з гемоглобіном (утворює оксигемоглобін).
• CO₂ у крові більше → CO₂ переходить в альвеоли й видихається.
Кров із венозної стає артеріальною. Стінка альвеоли й капіляра — одношарова, тонка, тому обмін швидкий.
• У повітрі альвеол O₂ більше → O₂ переходить у кров, зв'язується з гемоглобіном (утворює оксигемоглобін).
• CO₂ у крові більше → CO₂ переходить в альвеоли й видихається.
Кров із венозної стає артеріальною. Стінка альвеоли й капіляра — одношарова, тонка, тому обмін швидкий.
🧠 Як запам'ятати
Шлях повітря — «Ніс Готує Трасу Броду до Легень»:
Ніс → Гортань → Трахея → Бронхи → Легені (Альвеоли).
А ще: алЬвеола — там, де кисень «пірнає» в кров. Уяви бульбашку (пухирець), обгорнуту сіточкою судин — саме там і відбувається обмін.
Ніс → Гортань → Трахея → Бронхи → Легені (Альвеоли).
А ще: алЬвеола — там, де кисень «пірнає» в кров. Уяви бульбашку (пухирець), обгорнуту сіточкою судин — саме там і відбувається обмін.
Дихальні рухи й регуляція
✅ Перевір себе
Де відбувається газообмін у легенях?
- Ау бронхах
- Бв альвеолах
- Ву трахеї
Показати відповідь
Правильно: Б — в альвеолах
Газообмін — в альвеолах (легеневих пухирцях): кисень переходить у кров, а CO₂ — назад у повітря.
Механізм вдиху та видиху
Легені не мають м'язів — вони пасивно йдуть за грудною кліткою.
• Вдих (активний): скорочуються міжреброві м'язи й діафрагма (опускається) → об'єм грудної порожнини зростає → тиск падає → повітря входить.
• Видих (пасивний): м'язи розслабляються → об'єм зменшується → повітря виходить.
Діафрагма — куполоподібний м'яз між грудною й черевною порожнинами, головний м'яз дихання.
• Вдих (активний): скорочуються міжреброві м'язи й діафрагма (опускається) → об'єм грудної порожнини зростає → тиск падає → повітря входить.
• Видих (пасивний): м'язи розслабляються → об'єм зменшується → повітря виходить.
Діафрагма — куполоподібний м'яз між грудною й черевною порожнинами, головний м'яз дихання.
Життєва ємність легень
Життєва ємність легень (ЖЄЛ) — максимальний об'єм повітря, що можна видихнути після найглибшого вдиху (~3,5–5 л).
За спокійного дихання вдихається дихальний об'єм ~500 мл.
Навіть після максимального видиху в легенях лишається залишковий об'єм — вони ніколи не спадаються повністю.
За спокійного дихання вдихається дихальний об'єм ~500 мл.
Навіть після максимального видиху в легенях лишається залишковий об'єм — вони ніколи не спадаються повністю.
Регуляція дихання
Дихальний центр розташований у довгастому мозку. Регуляція:
• Нервова — автоматичні ритмічні імпульси до дихальних м'язів.
• Гуморальна — головний стимул вдиху це підвищення CO₂ у крові (а не нестача O₂!). CO₂ подразнює дихальний центр.
Дихання можна на короткий час контролювати свідомо (кора мозку), але надовго затримати не вийде — CO₂ накопичиться й змусить вдихнути.
• Нервова — автоматичні ритмічні імпульси до дихальних м'язів.
• Гуморальна — головний стимул вдиху це підвищення CO₂ у крові (а не нестача O₂!). CO₂ подразнює дихальний центр.
Дихання можна на короткий час контролювати свідомо (кора мозку), але надовго затримати не вийде — CO₂ накопичиться й змусить вдихнути.
Навіщо організму травлення
Суть травлення
Травлення — механічне й хімічне розщеплення складних поживних речовин на прості, що здатні всмоктуватися в кров і лімфу.
• Білки → амінокислоти
• Жири → гліцерол + жирні кислоти
• Вуглеводи (крохмаль) → глюкоза
Розщеплення відбувається за участю ферментів — біологічних каталізаторів.
• Білки → амінокислоти
• Жири → гліцерол + жирні кислоти
• Вуглеводи (крохмаль) → глюкоза
Розщеплення відбувається за участю ферментів — біологічних каталізаторів.
Ротова порожнина
Зуби й механічна обробка
У ротовій порожнині їжа подрібнюється зубами й змочується слиною.
Типи зубів: різці (відкушують), ікла (розривають), малі та великі кутні (перетирають).
У дорослого 32 зуби. Зуб має коронку, шийку, корінь; ззовні коронки — найтвердіша тканина тіла емаль, усередині — пульпа із судинами й нервами.
Типи зубів: різці (відкушують), ікла (розривають), малі та великі кутні (перетирають).
У дорослого 32 зуби. Зуб має коронку, шийку, корінь; ззовні коронки — найтвердіша тканина тіла емаль, усередині — пульпа із судинами й нервами.
Слина й амілаза
Слинні залози (3 пари: привушні, підщелепні, під'язикові) виділяють слину.
Фермент слини — амілаза (птіалін) — починає розщеплювати крохмаль до простіших вуглеводів.
Тому хліб, який довго жувати, стає солодкуватим. Слина також містить лізоцим (знезаражує) і змочує їжу для ковтання. Реакція слини — слаболужна.
Фермент слини — амілаза (птіалін) — починає розщеплювати крохмаль до простіших вуглеводів.
Тому хліб, який довго жувати, стає солодкуватим. Слина також містить лізоцим (знезаражує) і змочує їжу для ковтання. Реакція слини — слаболужна.
Стравохід
Стравохід — м'язова трубка ~25 см, що з'єднує глотку зі шлунком. Їжу проштовхують перистальтичні (хвилеподібні) скорочення м'язів стінки. Тут травних ферментів немає — це лише транспорт.
Шлунок
Травлення у шлунку
У шлунку їжа затримується на кілька годин і обробляється шлунковим соком. Його складники:
• Соляна кислота (HCl) — створює кисле середовище, знезаражує їжу, активує ферменти.
• Пепсин — фермент, що розщеплює білки (працює лише в кислому середовищі!).
• Слиз — захищає стінку шлунка від самоперетравлення.
У шлунку розщеплюються переважно білки.
• Соляна кислота (HCl) — створює кисле середовище, знезаражує їжу, активує ферменти.
• Пепсин — фермент, що розщеплює білки (працює лише в кислому середовищі!).
• Слиз — захищає стінку шлунка від самоперетравлення.
У шлунку розщеплюються переважно білки.
Тонка кишка — головний цех
✅ Перевір себе
Де всмоктується більшість поживних речовин?
- Ау шлунку
- Бу тонкій кишці
- Ву товстій кишці
Показати відповідь
Правильно: Б — у тонкій кишці
Тонка кишка — головний «цех» всмоктування: її ворсинки величезно збільшують площу поверхні.
Підшлункова залоза й печінка
У дванадцятипалу кишку (початок тонкої) виливаються два секрети:
• Підшлунковий сік від підшлункової залози — містить ферменти на всі речовини: трипсин (білки), амілазу (вуглеводи), ліпазу (жири). Середовище тут лужне.
• Жовч від печінки (зберігається в жовчному міхурі) — емульгує жири (розбиває на дрібні краплі), полегшуючи роботу ліпази. Сама жовч ферментів не має.
• Підшлунковий сік від підшлункової залози — містить ферменти на всі речовини: трипсин (білки), амілазу (вуглеводи), ліпазу (жири). Середовище тут лужне.
• Жовч від печінки (зберігається в жовчному міхурі) — емульгує жири (розбиває на дрібні краплі), полегшуючи роботу ліпази. Сама жовч ферментів не має.
Всмоктування
Остаточне розщеплення й всмоктування відбувається в тонкій кишці. Її слизова вкрита мільйонами ворсинок (а ті — мікроворсинками), що величезно збільшують площу.
• Амінокислоти й глюкоза всмоктуються у кров (капіляри ворсинки).
• Гліцерол і жирні кислоти — переважно в лімфу (лімфатичний капіляр ворсинки).
Кров від кишки йде спершу до печінки — на «перевірку».
• Амінокислоти й глюкоза всмоктуються у кров (капіляри ворсинки).
• Гліцерол і жирні кислоти — переважно в лімфу (лімфатичний капіляр ворсинки).
Кров від кишки йде спершу до печінки — на «перевірку».
Роль печінки
Печінка — найбільша залоза, справжня хімічна лабораторія:
• виробляє жовч;
• знешкоджує отруйні речовини й продукти обміну (бар'єрна функція) — знешкоджує аміак до сечовини;
• запасає вуглеводи у вигляді глікогену, регулює рівень глюкози в крові;
• бере участь в обміні білків, жирів, вітамінів.
Кров від кишечнику проходить через печінку раніше, ніж по всьому тілу.
• виробляє жовч;
• знешкоджує отруйні речовини й продукти обміну (бар'єрна функція) — знешкоджує аміак до сечовини;
• запасає вуглеводи у вигляді глікогену, регулює рівень глюкози в крові;
• бере участь в обміні білків, жирів, вітамінів.
Кров від кишечнику проходить через печінку раніше, ніж по всьому тілу.
Товста кишка
Функції товстої кишки
У товстій кишці травних ферментів майже немає. Тут:
• всмоктується вода й мінеральні солі → формуються калові маси;
• живе корисна мікрофлора (бактерії), що синтезує вітаміни K і групи B та розщеплює клітковину.
Початок товстої кишки — сліпа кишка з червоподібним відростком (апендиксом). Закінчується прямою кишкою.
• всмоктується вода й мінеральні солі → формуються калові маси;
• живе корисна мікрофлора (бактерії), що синтезує вітаміни K і групи B та розщеплює клітковину.
Початок товстої кишки — сліпа кишка з червоподібним відростком (апендиксом). Закінчується прямою кишкою.
🧠 Як запам'ятати
Де що розщеплюється — «Рот любить Вуглеводи, Шлунок любить Білки, Кишка — усе»:
• Рот (амілаза) — крохмаль/вуглеводи.
• Шлунок (пепсин + HCl) — білки.
• Тонка кишка — і білки, і жири, і вуглеводи (повний набір).
А жовч запам'ятай так: ЖОВЧ ЖИРи ЖбурляЄ на краплі — емульгує, але не перетравлює (ферментів у ній нема).
• Рот (амілаза) — крохмаль/вуглеводи.
• Шлунок (пепсин + HCl) — білки.
• Тонка кишка — і білки, і жири, і вуглеводи (повний набір).
А жовч запам'ятай так: ЖОВЧ ЖИРи ЖбурляЄ на краплі — емульгує, але не перетравлює (ферментів у ній нема).
Ключові терміни
Вивчи напам'ять
Альвеола — місце газообміну (дифузія), обплетена капілярами.
Стимул вдиху — надлишок CO₂ (не нестача O₂).
Дихальний центр — довгастий мозок.
Діафрагма — головний дихальний м'яз.
Амілаза — вуглеводи (рот). Пепсин + HCl — білки (шлунок). Ліпаза — жири.
Жовч — емульгує жири, ферментів не має, виробляє печінка.
Ворсинки тонкої кишки — всмоктування (глюкоза й амінокислоти → кров; жири → лімфа).
Стимул вдиху — надлишок CO₂ (не нестача O₂).
Дихальний центр — довгастий мозок.
Діафрагма — головний дихальний м'яз.
Амілаза — вуглеводи (рот). Пепсин + HCl — білки (шлунок). Ліпаза — жири.
Жовч — емульгує жири, ферментів не має, виробляє печінка.
Ворсинки тонкої кишки — всмоктування (глюкоза й амінокислоти → кров; жири → лімфа).
Часті пастки НМТ
Не переплутай
• Вдих активний (м'язи скорочуються), спокійний видих — пасивний.
• Дихання посилює підвищення CO₂, а не брак O₂ — класична пастка.
• Легені не мають власних м'язів; дихають за рахунок діафрагми й міжребрових м'язів.
• Пепсин працює тільки в кислому середовищі, ферменти підшлункової — у лужному.
• Жовч НЕ містить ферментів — вона лише емульгує жири.
• Основне всмоктування — у тонкій кишці; у товстій всмоктується переважно вода.
• Права легеня має 3 частки, ліва — 2.
• Дихання посилює підвищення CO₂, а не брак O₂ — класична пастка.
• Легені не мають власних м'язів; дихають за рахунок діафрагми й міжребрових м'язів.
• Пепсин працює тільки в кислому середовищі, ферменти підшлункової — у лужному.
• Жовч НЕ містить ферментів — вона лише емульгує жири.
• Основне всмоктування — у тонкій кишці; у товстій всмоктується переважно вода.
• Права легеня має 3 частки, ліва — 2.
🗣️ Простими словами
Якщо зовсім коротко: дихання дає кисень (газообмін в альвеолах), травлення розщеплює їжу (всмоктування — у тонкій кишці). Разом вони живлять клітини енергією 😉
Закріпи тему «Дихання. Травлення» на тестах 🎯
Пройди тести формату НМТ саме з цієї теми — безкоштовно, з розбором кожної помилки.