Гідросфера. Світовий океан
Кругообіг води, частини океану, солоність, течії, ресурси
Що таке гідросфера
Складники: Світовий океан, води суходолу (річки, озера, болота, льодовики, підземні води) та вода в атмосфері.
Головна риса — єдність: усі частини пов'язані кругообігом води.
Розподіл запасів: ~96,5% — солона вода Світового океану.
Прісної води лише ~2,5%, і майже вся вона недоступна: зосереджена в льодовиках (у твердому стані) та підземних водах.
На доступну прісну воду річок і озер припадає менше 1% усієї прісної води. Тому прісна вода — обмежений ресурс.
Кругообіг води
Ланцюжок: випаровування → перенесення пари вітром → конденсація (хмари) → опади → стік у річки → повернення в океан.
Найбільше води випаровується з поверхні океану.
Великий (світовий) — пара з океану переноситься на суходіл, випадає дощем/снігом і річками повертається назад в океан.
Саме великий кругообіг живить річки й озера прісною водою.
71% — «сім-один»: майже три чверті Землі — вода, тож нашу планету недарма звуть Блакитною.
Світовий океан та його частини
• Тихий — найбільший і найглибший (Маріанський жолоб ~11 022 м).
• Атлантичний — другий за площею, найдовший з півночі на південь.
• Індійський — найтепліший.
• Північний Льодовитий — найменший, наймілкіший, вкритий кригою.
Часто виділяють і Південний океан навколо Антарктиди.
Затока — частина океану/моря, що заходить у суходіл, але вільно з ним сполучена (Біскайська, Бенгальська, Мексиканська).
Протока — вузька смуга води, що з'єднує дві водойми й розділяє суходоли (Гібралтарська, Керченська, Магелланова, Дрейка — найширша).
Окраїнні лежать з краю материка, слабко відділені: Баренцове, Берингове, Аравійське.
Україну омивають Чорне та Азовське (наймілкіше море світу, глибина до ~14 м) моря.
Властивості океанічних вод
Середня солоність Світового океану — ~35‰ (близько 35 г солей на 1 кг води).
Залежить від співвідношення випаровування й опадів/річкового стоку: де більше випаровується — солоніше.
Найсолоніше відкрите море — Червоне (~42‰); найсолоніша водойма — Мертве море (~300‰).
• Підвищують: сильне випаровування в тропіках і замкненість басейну.
Найсолоніша вода — у тропічних широтах, найменш солона — біля екватора (багато дощів) та полюсів (танення).
З глибиною температура знижується: на глибині кількох км всюди близько +2…+4 °C.
Океан — акумулятор тепла: повільно нагрівається й повільно віддає тепло, пом'якшуючи клімат.
Мертве море — «мертве, бо пересолене»: ~300‰, у ньому неможливо потонути — вода виштовхує тіло на поверхню.
Рухи води в океані
Важливо: під час хвилі частинки води рухаються по колу на місці, а не переносяться вперед — рухається лише форма (енергія) хвилі.
Цунамі — велетенські хвилі від підводних землетрусів чи вивержень; біля берега сягають десятків метрів.
За добу зазвичай два припливи й два відпливи.
Найвищі припливи світу — у затоці Фанді (Канада), до ~18 м.
Енергію припливів використовують припливні електростанції (ПЕС).
Головна причина — постійні вітри (пасати), а також різниця солоності й температури.
Напрям відхиляє обертання Землі (сила Коріоліса): у Північній півкулі — вправо, у Південній — вліво, тому течії утворюють великі кругообіги.
Холодна — холодніше за довколишню (від полюсів до екватора): Перуанська, Лабрадорська, Каліфорнійська, Бенгельська.
Найпотужніша течія планети — Течія Західних Вітрів (Антарктична циркумполярна), оперізує Антарктиду.
• Теплі течії роблять клімат теплішим і вологішим: завдяки Гольфстріму й Північноатлантичній течії у Західній Європі (Норвегія, Британія) зими м'які, а порти не замерзають.
• Холодні течії охолоджують і осушують берег: біля Перуанської та Бенгельської течій утворилися прибережні пустелі (Атакама, Наміб).
Тепла — від Екватора («Е — енергія, тепло»), холодна — від полюсів. Течія тепла чи холодна не за самою температурою, а відносно сусідньої води!
Ресурси та забруднення океану
• Мінеральні — нафта й газ шельфу, залізо-марганцеві конкреції на дні, розчинені солі.
• Енергетичні — енергія припливів, хвиль, течій.
• Хімічні — з води добувають кухонну сіль, магній, бром; опріснення дає прісну воду.
Найпродуктивніші — шельфові зони (до ~200 м) і райони підняття холодних вод (апвелінг).
Наслідки: загибель риби й птахів, «цвітіння» води, зникнення видів.
Захист: очисні споруди, заборона зливання відходів, морські заповідники, скорочення пластику.
Ключові терміни
Солоність — сіль у ‰; середня 35‰.
Течія — потік води; тепла (Гольфстрім) / холодна (Перуанська).
Протока з'єднує водойми, затока вдається в суходіл.
Припливи — від притягання Місяця, 2 рази на добу.
Тихий океан — найбільший і найглибший (Маріанський жолоб).
Часті пастки НМТ
• Під час хвилі вода не переноситься вперед — рухається лише енергія.
• Найсолоніше відкрите море — Червоне (~42‰), але Мертве море (~300‰) — це озеро, не море.
• Затока ≠ протока: затока «врізається» в берег, протока «з'єднує» дві водойми.
• Найглибший — Тихий океан; найтепліший — Індійський; найменший — Північний Льодовитий.
• Припливи спричиняє Місяць, а не вітер.
Закріпи тему «Гідросфера. Світовий океан» на тестах 🎯
Пройди тести формату НМТ саме з цієї теми — безкоштовно, з розбором кожної помилки.