🏞️
Тема 12 · НМТ з географії Води суходолу: річки, озера, льодовики
Річкові системи, живлення й режим, озера, болота, льодовики, мерзлота та підземні води
Що таке води суходолу
Води суходолу
Води суходолу — уся вода в межах материків і островів: річки, озера, болота, штучні водойми, льодовики, багаторічна мерзлота, підземні води.
Разом зі Світовим океаном вони утворюють гідросферу — водну оболонку Землі.
На суходіл припадає невелика частка води планети, і майже вся прісна вода «замкнена» у льодовиках та підземних водах, а не в річках.
Разом зі Світовим океаном вони утворюють гідросферу — водну оболонку Землі.
На суходіл припадає невелика частка води планети, і майже вся прісна вода «замкнена» у льодовиках та підземних водах, а не в річках.
Кругообіг води
Води суходолу — ланка світового кругообігу води: випаровування → перенесення повітрям → опади → стік.
Річковий стік повертає воду з суходолу в океан.
Саме тому річки й озера постійно поповнюються, а прісна вода — відновний, але вичерпний ресурс.
Річковий стік повертає воду з суходолу в океан.
Саме тому річки й озера постійно поповнюються, а прісна вода — відновний, але вичерпний ресурс.
Річка та річкова система
🏞️ Не плутай! ВИТІК — місце, де річка ПОЧИНАЄТЬСЯ (джерело, льодовик, озеро). ГИРЛО — де вона ВПАДАЄ (в море, озеро, іншу річку). Річка завжди тече від витоку до гирла — згори вниз.
✅ Перевір себе
Місце, де річка ВПАДАЄ в море, — це…
- Авитік
- Бгирло
- Впритока
Показати відповідь
Правильно: Б — гирло
Гирло — кінець річки (де вона впадає). Витік — початок. Річки, що впадають у головну, — притоки.
Річка
Річка — постійний водний потік, що тече в природному заглибленні — руслі.
Місце початку — витік (джерело, озеро, болото, льодовик), місце впадіння — гирло.
Русло разом із заплавою (частина дна долини, що затоплюється в повінь) утворює річкову долину.
Місце початку — витік (джерело, озеро, болото, льодовик), місце впадіння — гирло.
Русло разом із заплавою (частина дна долини, що затоплюється в повінь) утворює річкову долину.
Річкова система
Річкова система — головна річка з усіма притоками.
Притоки поділяють на праві й ліві (визначають за течією — обличчям до гирла).
Приклад: Дніпро з притоками Прип'ять, Десна, Сула, Псел, Ворскла — найбільша річкова система України.
Притоки поділяють на праві й ліві (визначають за течією — обличчям до гирла).
Приклад: Дніпро з притоками Прип'ять, Десна, Сула, Псел, Ворскла — найбільша річкова система України.
Басейн і вододіл
Річковий басейн (водозбір) — територія, з якої річка збирає воду.
Вододіл — умовна лінія, що розділяє сусідні басейни (зазвичай проходить по гірських хребтах чи височинах).
В Україні головний вододіл між басейнами Чорного/Азовського морів та Балтійського моря проходить по височинах на заході.
Вододіл — умовна лінія, що розділяє сусідні басейни (зазвичай проходить по гірських хребтах чи височинах).
В Україні головний вододіл між басейнами Чорного/Азовського морів та Балтійського моря проходить по височинах на заході.
🗣️ Простими словами
Простими словами. Басейн — уся територія, з якої дощі й струмки стікають в одну річку, як вода збігається до однієї воронки. Вододіл — гребінь між двома такими воронками: по один бік вода тече в одну річку, по інший — в іншу.
Живлення річок
Джерела води для річки:
• снігове — тане сніг навесні;
• дощове — від опадів;
• підземне — ґрунтові води (живить і взимку);
• льодовикове — тане гірський лід улітку.
Більшість річок України мають мішане живлення з переважанням снігового.
• снігове — тане сніг навесні;
• дощове — від опадів;
• підземне — ґрунтові води (живить і взимку);
• льодовикове — тане гірський лід улітку.
Більшість річок України мають мішане живлення з переважанням снігового.
Режим річки
Режим — зміна рівня й витрати води протягом року.
• Повінь — тривалий щорічний підйом води (в Україні — навесні, від танення снігу).
• Паводок — короткий раптовий підйом (після злив).
• Межень — найнижчий рівень (в Україні — літо й зима).
Повінь — за розкладом, паводок — несподіванка.
• Повінь — тривалий щорічний підйом води (в Україні — навесні, від танення снігу).
• Паводок — короткий раптовий підйом (після злив).
• Межень — найнижчий рівень (в Україні — літо й зима).
Повінь — за розкладом, паводок — несподіванка.
🗣️ Простими словами
Простими словами. Повінь — це коли річка розливається щороку в один і той самий сезон (у нас — навесні від танення снігу), її можна чекати за календарем. Паводок — раптовий підйом після сильної зливи, коли завгодно. Межень — навпаки, час найменшої води.
Падіння й похил річки
Падіння — різниця висот витоку й гирла (у метрах).
Формула: падіння = висота витоку − висота гирла.
Похил — падіння, поділене на довжину річки (см/км або м/км).
Приклад: якщо падіння 150 м, а довжина 300 км, то похил = 150 м / 300 км = 0,5 м/км.
Що більший похил — то швидша течія й бурхливіша річка.
Формула: падіння = висота витоку − висота гирла.
Похил — падіння, поділене на довжину річки (см/км або м/км).
Приклад: якщо падіння 150 м, а довжина 300 км, то похил = 150 м / 300 км = 0,5 м/км.
Що більший похил — то швидша течія й бурхливіша річка.
🗣️ Простими словами
Простими словами. Падіння — на скільки метрів річка спускається від початку до кінця (висота витоку мінус висота гирла). Похил — те саме падіння, тільки розкидане на всю довжину: показує, наскільки круто вона біжить. Крутіше — швидша й бурхливіша.
Витрата води й стік
Витрата води — об'єм води, що проходить через переріз русла за секунду (м³/с).
Річковий стік — об'єм води за рік (км³/рік).
Гірські річки мають бурхливу течію й пороги; рівнинні (як Дніпро) — повільні, широкі, з меандрами (звивинами) та старицями.
Річковий стік — об'єм води за рік (км³/рік).
Гірські річки мають бурхливу течію й пороги; рівнинні (як Дніпро) — повільні, широкі, з меандрами (звивинами) та старицями.
🧠 Як запам'ятати
«ПОВІНЬ — щоРІЧно, ПАводок — раПТово». Повінь приходить за календарем (весна), паводок — коли захоче (після зливи).
Падіння — це «мінус»: від витоку відняти гирло. Похил — «падіння на довжину».
Праві/ліві притоки: стань спиною до витоку, обличчям до гирла — права рука вкаже праву притоку.
Падіння — це «мінус»: від витоку відняти гирло. Похил — «падіння на довжину».
Праві/ліві притоки: стань спиною до витоку, обличчям до гирла — права рука вкаже праву притоку.
Озера
✅ Перевір себе
Озеро, з якого НЕ витікає жодна річка, часто буває…
- Апрісним
- Бсолоним
- Вкрижаним
Показати відповідь
Правильно: Б — солоним
Безстічні озера (вода лише випаровується, солі накопичуються) стають солоними — як Мертве море чи Каспій.
Озеро
Озеро — заповнена водою природна заглибина суходолу (улоговина), не з'єднана з океаном.
На відміну від річки, вода в озері не має постійного однонапрямленого стоку.
Класифікують озера за походженням улоговини, за стоком і за солоністю.
На відміну від річки, вода в озері не має постійного однонапрямленого стоку.
Класифікують озера за походженням улоговини, за стоком і за солоністю.
За походженням улоговини
• Тектонічні — у розломах земної кори, найглибші: Байкал (1642 м), Танганьїка.
• Льодовикові — виорані льодовиком (Великі озера Пн. Америки, озера Фінляндії).
• Вулканічні — у кратерах.
• Загатні — від обвалу в горах.
• Карстові — у порожнинах розчинних порід (Шацькі озера, Світязь).
• Лиманні — затоплені гирла річок біля моря.
• Льодовикові — виорані льодовиком (Великі озера Пн. Америки, озера Фінляндії).
• Вулканічні — у кратерах.
• Загатні — від обвалу в горах.
• Карстові — у порожнинах розчинних порід (Шацькі озера, Світязь).
• Лиманні — затоплені гирла річок біля моря.
Стічні та безстічні
Стічні — з озера витікає річка, вода оновлюється → зазвичай прісні (Байкал, Ладозьке).
Безстічні — річки лише впадають, а витікання немає; вода випаровується, солі накопичуються → часто солоні.
Класика безстічних: Каспійське море (найбільше озеро світу), Аральське, Мертве море.
Безстічні — річки лише впадають, а витікання немає; вода випаровується, солі накопичуються → часто солоні.
Класика безстічних: Каспійське море (найбільше озеро світу), Аральське, Мертве море.
🗣️ Простими словами
Простими словами. Зі стічного озера витікає річка, вона постійно виносить сіль — тому вода прісна. У безстічне річки лише впадають, а виходу немає: вода випаровується, а сіль лишається й накопичується — тому такі озера солоні.
Прісні та солоні. Рекорди
Прісні — до 1 ‰ солей, солоні (мінеральні) — більше.
• Найглибше й найбільше за об'ємом прісної води — Байкал.
• Найбільше за площею — Каспійське море-озеро.
• Найсолоніше й найнижче на суходолі — Мертве море (близько −430 м, солоність до 300‰).
В Україні найглибше природне озеро — Світязь (Шацькі озера), а найбільше за площею прісне озеро — Ялпуг (на півдні Одещини).
• Найглибше й найбільше за об'ємом прісної води — Байкал.
• Найбільше за площею — Каспійське море-озеро.
• Найсолоніше й найнижче на суходолі — Мертве море (близько −430 м, солоність до 300‰).
В Україні найглибше природне озеро — Світязь (Шацькі озера), а найбільше за площею прісне озеро — Ялпуг (на півдні Одещини).
Болота та штучні водойми
Болота
Болото — надмірно зволожена ділянка суходолу з вологолюбною рослинністю й шаром торфу.
• Низинні — живляться ґрунтовими водами, багаті поживними речовинами.
• Верхові — живляться лише опадами, бідні, з мохом сфагнумом.
В Україні найбільше боліт на Поліссі. Болота — природні «фільтри» й накопичувачі води.
• Низинні — живляться ґрунтовими водами, багаті поживними речовинами.
• Верхові — живляться лише опадами, бідні, з мохом сфагнумом.
В Україні найбільше боліт на Поліссі. Болота — природні «фільтри» й накопичувачі води.
Штучні водойми
Створені людиною:
• Водосховище — велика водойма за греблею на річці. На Дніпрі — каскад із 6 водосховищ (Київське, Канівське, Кременчуцьке, Кам'янське, Дніпровське, Каховське).
• Ставок — мала водойма (до кількох км²).
• Канал — штучне русло (Північно-Кримський, Дніпро–Донбас).
Водосховища регулюють стік, дають воду й гідроенергію, але затоплюють родючі землі.
• Водосховище — велика водойма за греблею на річці. На Дніпрі — каскад із 6 водосховищ (Київське, Канівське, Кременчуцьке, Кам'янське, Дніпровське, Каховське).
• Ставок — мала водойма (до кількох км²).
• Канал — штучне русло (Північно-Кримський, Дніпро–Донбас).
Водосховища регулюють стік, дають воду й гідроенергію, але затоплюють родючі землі.
Льодовики та мерзлота
Льодовики
Льодовик — багаторічне скупчення льоду, що рухається під власною вагою.
Утворюються вище снігової лінії, де сніг не встигає танути за літо.
Льодовики містять основний запас прісної води планети.
Два типи: гірські й покривні.
Утворюються вище снігової лінії, де сніг не встигає танути за літо.
Льодовики містять основний запас прісної води планети.
Два типи: гірські й покривні.
Гірські та покривні
• Гірські — сповзають долинами з вершин (Альпи, Гімалаї, Кавказ). Живлять гірські річки влітку.
• Покривні (материкові) — величезні щити, що вкривають сушу: Антарктида (найбільший, ~90% усього льоду Землі) та Гренландія.
Від краю покривних льодовиків відколюються айсберги.
• Покривні (материкові) — величезні щити, що вкривають сушу: Антарктида (найбільший, ~90% усього льоду Землі) та Гренландія.
Від краю покривних льодовиків відколюються айсберги.
Багаторічна мерзлота
Багаторічна (вічна) мерзлота — шар ґрунту й порід, що не відтає роками (від кількох до сотень метрів).
Поширена в приполярних і полярних районах (пн. Росія, Канада, Аляска).
Влітку відтає лише тонкий верхній діяльний шар.
Ускладнює будівництво, землеробство, роботу транспорту.
Поширена в приполярних і полярних районах (пн. Росія, Канада, Аляска).
Влітку відтає лише тонкий верхній діяльний шар.
Ускладнює будівництво, землеробство, роботу транспорту.
Підземні води
Ґрунтові води
Підземні води — вода в порах і тріщинах гірських порід.
Ґрунтові води — перший від поверхні постійний водоносний горизонт, залягає на першому водотривкому (непроникному) шарі.
Не мають напору, рівень коливається із сезоном.
Живлять річки й колодязі, але легко забруднюються з поверхні.
Ґрунтові води — перший від поверхні постійний водоносний горизонт, залягає на першому водотривкому (непроникному) шарі.
Не мають напору, рівень коливається із сезоном.
Живлять річки й колодязі, але легко забруднюються з поверхні.
Міжпластові та артезіанські
Міжпластові води — між двома водотривкими шарами, тому чистіші й стабільніші.
Якщо вони затиснуті й перебувають під тиском — це артезіанські води: у пробуреній свердловині вода піднімається сама, іноді фонтанує.
Артезіанські басейни — важливе джерело питної води (в Україні — Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн).
Якщо вони затиснуті й перебувають під тиском — це артезіанські води: у пробуреній свердловині вода піднімається сама, іноді фонтанує.
Артезіанські басейни — важливе джерело питної води (в Україні — Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн).
🗣️ Простими словами
Простими словами. Це вода, затиснута між двома непроникними шарами, як у міцно стиснутій пляшці. Коли просвердлиш до неї свердловину, тиск виштовхує воду вгору — і вона піднімається сама чи навіть б'є фонтаном, без насоса.
🧠 Як запам'ятати
АРтезіанська — «АРка тиску»: вода затиснута між шарами й б'є вгору сама.
«ГрунтОВІ — ОДИН шар» (лежать на першому водотриві, без напору), міжпластові — МІЖ двох шарів.
Покривні льодовики — «дві ковдри Землі»: Антарктида (майже весь лід) і Гренландія.
«ГрунтОВІ — ОДИН шар» (лежать на першому водотриві, без напору), міжпластові — МІЖ двох шарів.
Покривні льодовики — «дві ковдри Землі»: Антарктида (майже весь лід) і Гренландія.
Ключові терміни
Вивчи напам'ять
Басейн — територія збору води; вододіл — межа між басейнами.
Падіння = витік − гирло; похил = падіння / довжину.
Повінь — щорічна (весна), паводок — раптовий, межень — низька вода.
Байкал — найглибше, Каспій — найбільше за площею, Мертве море — найсолоніше.
Артезіанські — напірні міжпластові води.
Падіння = витік − гирло; похил = падіння / довжину.
Повінь — щорічна (весна), паводок — раптовий, межень — низька вода.
Байкал — найглибше, Каспій — найбільше за площею, Мертве море — найсолоніше.
Артезіанські — напірні міжпластові води.
Часті пастки НМТ
Не переплутай
• Повінь ≠ паводок: повінь щорічна за сезоном, паводок — раптовий після злив.
• Праві/ліві притоки визначають за напрямком течії (обличчям до гирла), а не за картою.
• Безстічні озера частіше солоні (вода лише випаровується), стічні — прісні.
• Каспій — це озеро (найбільше), хоч і зветься «морем».
• Артезіанські води обов'язково напірні й міжпластові, а не просто глибокі.
• Основний запас прісної води — у льодовиках, а не в річках.
• Праві/ліві притоки визначають за напрямком течії (обличчям до гирла), а не за картою.
• Безстічні озера частіше солоні (вода лише випаровується), стічні — прісні.
• Каспій — це озеро (найбільше), хоч і зветься «морем».
• Артезіанські води обов'язково напірні й міжпластові, а не просто глибокі.
• Основний запас прісної води — у льодовиках, а не в річках.
🗣️ Простими словами
Якщо зовсім коротко: води суходолу — це річки (від витоку до гирла), озера (у западинах, безстічні часто солоні), льодовики (запас прісної води), болота й підземні води 😉
Закріпи тему «Води суходолу: річки, озера, льодовики» на тестах 🎯
Пройди тести формату НМТ саме з цієї теми — безкоштовно, з розбором кожної помилки.