Внутрішня будова Землі. Літосфера й тектоніка плит
Ядро, мантія, кора, літосферні плити, землетруси, вулкани й рельєф
Із чого «складена» Земля
• Ядро — найглибше, радіус ~3500 км. Складається переважно із заліза й нікелю. Внутрішнє ядро тверде, зовнішнє — рідке (саме рух рідкого зовнішнього ядра створює магнітне поле Землі).
• Мантія — найтовща оболонка (до глибини ~2900 км), понад 80% об'єму Землі. Речовина розжарена, пластична.
• Земна кора — тонка зовнішня «шкірка», на якій ми живемо.
У мантії речовина частково розм'якшена: у верхній її частині є пластичний шар — астеносфера, по якому «плавають» тверді плити.
Земна кора: материкова й океанічна
Океанічна кора: тонша — лише 5–10 км, без гранітного шару (тільки осадовий і базальтовий).
Материкова — старіша й товстіша; океанічна — тонка, молода й важча.
Літосфера лежить на пластичній астеносфері й розбита тріщинами на великі уламки — літосферні плити.
Океанічна кора «без граніту»: під океаном граніту немає — уяви, що вода «змила» гранітний шар.
Літосфера ≠ кора. Літосфера «жадібніша»: захопила й шматок мантії. Літосфера = кора + ще шматок мантії.
Теорія літосферних плит
У XX ст. з цього виросла сучасна теорія тектоніки літосферних плит: плити повільно рухаються по астеносфері зі швидкістю 1–10 см на рік.
Виділяють сім великих плит: Євразійська, Північноамериканська, Південноамериканська, Африканська, Індо-Австралійська, Антарктична, Тихоокеанська.
• Зіткнення (конвергентні): плити насуваються. Океанічна підсувається під материкову (субдукція) — так постають глибоководні жолоби й вулкани; при зіткненні двох материкових — гори (Гімалаї).
• Ковзання (трансформні): плити труться боками — часті землетруси (розлом Сан-Андреас у Каліфорнії).
Гімалаї ростуть, бо Індія «в'їхала» в Євразію — плита досі тисне, тому Еверест щороку трохи вищий.
Платформи й області складчастості
Там, де фундамент виходить на поверхню, — це щит (напр., Український щит). Де він занурений під осади — плита.
Платформам у рельєфі відповідають рівнини.
Що молодша складчастість — то вищі й гостріші гори:
• Альпійська (наймолодша) — Гімалаї, Альпи, Кавказ, Карпати.
• Давніші (герцинська, каледонська) — нижчі, згладжені (Урал, Скандинавські гори).
На заході — молоді Карпати (Альпійська складчастість, найвища точка — г. Говерла, 2061 м), на півдні — Кримські гори (теж альпійські).
Найнижча тектонічна ділянка — Причорноморська западина.
Землетруси
• Гіпоцентр (осередок) — місце в глибині, де стався розрив.
• Епіцентр — точка на поверхні прямо над гіпоцентром; тут струс найсильніший.
Прилад для реєстрації — сейсмограф.
• Шкала інтенсивності (у балах, напр. 12-бальна) — оцінює наслідки на поверхні (руйнування будівель, тріщини).
Магнітуда в землетрусу одна, а інтенсивність у різних місцях різна.
• Тихоокеанське вогняне кільце — облямовує Тихий океан; тут ~80% усіх землетрусів та більшість діючих вулканів планети.
• Середземноморсько-Азійський (Альпійсько-Гімалайський) пояс — від Середземномор'я через Кавказ до Гімалаїв.
В Україні сейсмонебезпечні Кримські гори (Кримсько-Чорноморська зона), а південний захід країни відчуває поштовхи зони Вранча в Румунії.
Вулканізм
Будова: жерло (канал), кратер (чашоподібне гирло), конус із застиглих порід.
Приклади: Везувій (Італія, знищив Помпеї), Етна, Кіліманджаро (найвищий в Африці), Ключевська Сопка.
• Інтрузивні — застигли в глибині, повільно, з крупними кристалами (граніт).
• Ефузивні — вилились на поверхню й швидко застигли (базальт).
Магматичні породи заповнюють гранітний і базальтовий шари кори.
Будова кори, рельєф і корисні копалини
• Платформа → рівнина (Східноєвропейська рівнина).
• Область складчастості → гори (Карпати, Гімалаї).
• Розходження плит на суходолі → рифтові долини (Східноафриканські розломи, оз. Байкал).
Це головне правило для завдань «зіставте тектоніку й рельєф».
• Рудні (металічні) — тяжіють до щитів і складчастих областей, де на поверхню виходять кристалічні (магматичні й метаморфічні) породи (залізні, марганцеві, поліметалічні руди).
• Паливні (осадові) — нафта, газ, вугілля — у осадовому чохлі платформ і западинах (Дніпровсько-Донецька западина).
Україна — 1-ше місце в Європі за запасами марганцевих та залізних руд (Криворізький і Нікопольський басейни на Українському щиті та його схилах).
Тихоокеанське вогняне кільце — уяви палаючий обруч навколо найбільшого океану: 80% землетрусів планети.
Ключові терміни
Літосфера = кора + верхня тверда мантія.
Материкова кора — 30–70 км, 3 шари; океанічна — 5–10 км, без граніту.
Платформа → рівнина; складчастість → гори.
Гіпоцентр — в глибині, епіцентр — над ним на поверхні.
Магнітуда (Ріхтер) — енергія; інтенсивність (бали) — наслідки.
Україна — 1-ше в Європі за марганцевими та залізними рудами.
Часті пастки НМТ
• Магма — під землею, лава — вже на поверхні.
• Епіцентр — на поверхні; гіпоцентр (осередок) — у глибині.
• Магнітуда одна на весь землетрус; інтенсивність у різних точках різна.
• Океанічна кора тонша, але важча за материкову й не має гранітного шару.
• Щит — це виступ фундаменту платформи, а не гори; гори — це області складчастості.
• Наймолодша (альпійська) складчастість дає найвищі гори — Карпати й Крим в Україні саме такі.
Закріпи тему «Внутрішня будова Землі. Літосфера й тектоніка плит» на тестах 🎯
Пройди тести формату НМТ саме з цієї теми — безкоштовно, з розбором кожної помилки.