🌋

Тема 6 · НМТ з географії

Внутрішня будова Землі. Літосфера й тектоніка плит

Ядро, мантія, кора, літосферні плити, землетруси, вулкани й рельєф

POV: під тобою розплавлена мантія, а ти стоїш на «плитці», що пливе 🌋

Із чого «складена» Земля

Три головні оболонки

Земля має шарувату будову. Від центру до поверхні:
• Ядро — найглибше, радіус ~3500 км. Складається переважно із заліза й нікелю. Внутрішнє ядро тверде, зовнішнє — рідке (саме рух рідкого зовнішнього ядра створює магнітне поле Землі).
• Мантія — найтовща оболонка (до глибини ~2900 км), понад 80% об'єму Землі. Речовина розжарена, пластична.
• Земна кора — тонка зовнішня «шкірка», на якій ми живемо.

Температура й тиск зростають углиб

З глибиною температура й тиск підвищуються. У центрі ядра температура близько 5000–6000 °C — як на поверхні Сонця.
У мантії речовина частково розм'якшена: у верхній її частині є пластичний шар — астеносфера, по якому «плавають» тверді плити.

🗣️ Простими словами

Простіше так: що глибше — то гарячіше й сильніше тисне, а в центрі жарко, як на поверхні Сонця. У верхній мантії є розм'якшений, тягучий шар (астеносфера) — щось на кшталт дуже густого пластиліну. І саме по ньому, як крижини по воді, дуже повільно «плавають» тверді плити.

Земна кора: материкова й океанічна

Два типи кори

Материкова (континентальна) кора: товща — 30–40 км (під горами до 70–75 км). Має три шари: осадовий, гранітний, базальтовий.
Океанічна кора: тонша — лише 5–10 км, без гранітного шару (тільки осадовий і базальтовий).
Материкова — старіша й товстіша; океанічна — тонка, молода й важча.

Літосфера — не те саме, що кора

Літосфера — це земна кора + верхня тверда частина мантії разом. Її товща — від 50 км під океанами до 150–200 км під материками.
Літосфера лежить на пластичній астеносфері й розбита тріщинами на великі уламки — літосферні плити.

🧠 Як запам'ятати

«ЯМК» — Ядро → Мантія → Кора (від центру назовні).

Океанічна кора «без граніту»: під океаном граніту немає — уяви, що вода «змила» гранітний шар.

Літосфера ≠ кора. Літосфера «жадібніша»: захопила й шматок мантії. Літосфера = кора + ще шматок мантії.

Теорія літосферних плит

🧩 Літосферні плити — як шматки шкаралупи, що плавають на гарячій мантії. Вони рухаються на кілька см/рік (як ростуть нігті!). Там, де плити стикаються — гори, землетруси й вулкани.

Плити повзуть, стикаються й розходяться — так «дихає» Земля 🌍

✅ Перевір себе

Де НАЙЧАСТІШЕ трапляються землетруси й вулкани?

Ау центрі великих плит
Бна межах літосферних плит
Вна рівнинах

Показати відповідь

Правильно: Б — на межах літосферних плит

На межах плит, де вони стикаються чи розходяться, накопичується напруга — звідси землетруси й вулканізм.

Хто це придумав

Основу заклав Альфред Вегенер (1912) гіпотезою дрейфу материків: колись існував єдиний суперматерик Пангея, оточений океаном Панталасса, який згодом розколовся.
У XX ст. з цього виросла сучасна теорія тектоніки літосферних плит: плити повільно рухаються по астеносфері зі швидкістю 1–10 см на рік.

Що рухає плити

Плити рухає тепло з надр: у мантії відбувається конвекція — розжарена речовина піднімається, розтікається вбік і охолоджена опускається. Ці повільні «течії» тягнуть за собою літосферні плити.
Виділяють сім великих плит: Євразійська, Північноамериканська, Південноамериканська, Африканська, Індо-Австралійська, Антарктична, Тихоокеанська.

🗣️ Простими словами

Уяви каструлю з густим супом на плиті: гаряче знизу піднімається вгору, розтікається, холоне й опускається — виходить кругообіг. Те саме, тільки дуже-дуже повільно, коїться в мантії Землі. Ці «течії» й тягнуть за собою величезні плити на поверхні.

Три типи меж плит

• Розходження (дивергентні): плити розсуваються, магма піднімається й утворює нову кору. Так виникають серединно-океанічні хребти й рифти (напр., Серединно-Атлантичний хребет, розломи Ісландії).
• Зіткнення (конвергентні): плити насуваються. Океанічна підсувається під материкову (субдукція) — так постають глибоководні жолоби й вулкани; при зіткненні двох материкових — гори (Гімалаї).
• Ковзання (трансформні): плити труться боками — часті землетруси (розлом Сан-Андреас у Каліфорнії).

🧠 Як запам'ятати

Три межі — три дії руками: розсунув долоні (розходження, народжується кора), стиснув кулаки (зіткнення, ростуть гори), потер долоні бік об бік (ковзання, трясе).

Гімалаї ростуть, бо Індія «в'їхала» в Євразію — плита досі тисне, тому Еверест щороку трохи вищий.

Платформи й області складчастості

Платформа — стійка основа

Платформа — давня, стійка й вирівняна ділянка земної кори. Має два поверхи: нижній кристалічний фундамент і верхній осадовий чохол.
Там, де фундамент виходить на поверхню, — це щит (напр., Український щит). Де він занурений під осади — плита.
Платформам у рельєфі відповідають рівнини.

🗣️ Простими словами

Платформа — це давня, міцна й спокійна частина земної кори, яку вже мільйони років ніщо не жмакає. Тому зверху вона рівна — саме платформам відповідають рівнини. А там, де ця тверда основа виходить прямо на поверхню, її називають щитом (наприклад, Український щит).

Області складчастості — молоді й рухливі

Області складчастості — рухливі зони на межах плит, де кора зім'ята в складки. Їм у рельєфі відповідають гори.
Що молодша складчастість — то вищі й гостріші гори:
• Альпійська (наймолодша) — Гімалаї, Альпи, Кавказ, Карпати.
• Давніші (герцинська, каледонська) — нижчі, згладжені (Урал, Скандинавські гори).

Тектоніка України

Більшу частину України займає давня Східноєвропейська платформа з Українським щитом у центрі — тому переважають рівнини.
На заході — молоді Карпати (Альпійська складчастість, найвища точка — г. Говерла, 2061 м), на півдні — Кримські гори (теж альпійські).
Найнижча тектонічна ділянка — Причорноморська западина.

Землетруси

Землетрус: перше, що ти помітиш — тремтіння води у склянці 🥤

✅ Перевір себе

Чим вимірюють СИЛУ землетрусу?

Аза шкалою Ріхтера (магнітуда)
Бу градусах
Ву кілометрах

Показати відповідь

Правильно: А — за шкалою Ріхтера (магнітуда)

Силу (магнітуду) землетрусу оцінюють за шкалою Ріхтера. Осередок під землею — гіпоцентр, а точка над ним на поверхні — епіцентр.

Що таке землетрус

Землетрус — підземні поштовхи від раптового зміщення блоків кори (найчастіше на межах плит).
• Гіпоцентр (осередок) — місце в глибині, де стався розрив.
• Епіцентр — точка на поверхні прямо над гіпоцентром; тут струс найсильніший.
Прилад для реєстрації — сейсмограф.

Дві шкали — не переплутай

• Шкала Ріхтера (магнітуда) — вимірює енергію в осередку, від якої залежить сила. Кожен бал магнітуди — приблизно у 32 рази більше енергії.
• Шкала інтенсивності (у балах, напр. 12-бальна) — оцінює наслідки на поверхні (руйнування будівель, тріщини).
Магнітуда в землетрусу одна, а інтенсивність у різних місцях різна.

🗣️ Простими словами

Головне — не сплутати: магнітуда (шкала Ріхтера) — це сила самого землетрусу в його джерелі, вона одна на всіх. А інтенсивність — це наскільки трусонуло в конкретному місці: біля епіцентру будинки падають, а за 300 км лише люстра гойднеться. Магнітуда одна, а відчуття скрізь різні.

Сейсмічні пояси

Землетруси й вулкани зосереджені на межах плит, утворюючи два головні пояси:
• Тихоокеанське вогняне кільце — облямовує Тихий океан; тут ~80% усіх землетрусів та більшість діючих вулканів планети.
• Середземноморсько-Азійський (Альпійсько-Гімалайський) пояс — від Середземномор'я через Кавказ до Гімалаїв.
В Україні сейсмонебезпечні Кримські гори (Кримсько-Чорноморська зона), а південний захід країни відчуває поштовхи зони Вранча в Румунії.

Вулканізм

Вулкан — це «клапан», крізь який магма проривається назовні 🌋

Як працює вулкан

Вулкан — місце, де магма з надр виходить на поверхню. У глибині — магма; вилившись назовні, вона стає лавою.
Будова: жерло (канал), кратер (чашоподібне гирло), конус із застиглих порід.
Приклади: Везувій (Італія, знищив Помпеї), Етна, Кіліманджаро (найвищий в Африці), Ключевська Сопка.

Магматизм і породи

Породи, що утворилися із застиглої магми, — магматичні:
• Інтрузивні — застигли в глибині, повільно, з крупними кристалами (граніт).
• Ефузивні — вилились на поверхню й швидко застигли (базальт).
Магматичні породи заповнюють гранітний і базальтовий шари кори.

Будова кори, рельєф і корисні копалини

Кора «диктує» рельєф

Між тектонікою й формами поверхні є чіткий зв'язок:
• Платформа → рівнина (Східноєвропейська рівнина).
• Область складчастості → гори (Карпати, Гімалаї).
• Розходження плит на суходолі → рифтові долини (Східноафриканські розломи, оз. Байкал).
Це головне правило для завдань «зіставте тектоніку й рельєф».

Де які корисні копалини

Тип корисних копалин теж пов'язаний із будовою кори:
• Рудні (металічні) — тяжіють до щитів і складчастих областей, де на поверхню виходять кристалічні (магматичні й метаморфічні) породи (залізні, марганцеві, поліметалічні руди).
• Паливні (осадові) — нафта, газ, вугілля — у осадовому чохлі платформ і западинах (Дніпровсько-Донецька западина).
Україна — 1-ше місце в Європі за запасами марганцевих та залізних руд (Криворізький і Нікопольський басейни на Українському щиті та його схилах).

🗣️ Простими словами

Просте правило: метали (руди) шукають там, де тверді давні породи виходять нагору — у горах і на щитах. А паливо (нафту, газ, вугілля) — у прогинах і рівнинах, де мільйони років накопичувались рештки рослин і мулу. Коротко: метали «люблять гори», а паливо «любить западини».

🧠 Як запам'ятати

Руди «люблять гори й щити», паливо «любить рівнини й западини». Магма й метаморфізм винесли метали до твердих виступів; рослини й мул сотні мільйонів років накопичувались у прогинах — звідти вугілля, нафта, газ.

Тихоокеанське вогняне кільце — уяви палаючий обруч навколо найбільшого океану: 80% землетрусів планети.

Ключові терміни

Вивчи напам'ять

Ядро → мантія → кора (від центру назовні).
Літосфера = кора + верхня тверда мантія.
Материкова кора — 30–70 км, 3 шари; океанічна — 5–10 км, без граніту.
Платформа → рівнина; складчастість → гори.
Гіпоцентр — в глибині, епіцентр — над ним на поверхні.
Магнітуда (Ріхтер) — енергія; інтенсивність (бали) — наслідки.
Україна — 1-ше в Європі за марганцевими та залізними рудами.

Часті пастки НМТ

Не переплутай

• Літосфера ≠ земна кора: літосфера ще й прихопила верх мантії.
• Магма — під землею, лава — вже на поверхні.
• Епіцентр — на поверхні; гіпоцентр (осередок) — у глибині.
• Магнітуда одна на весь землетрус; інтенсивність у різних точках різна.
• Океанічна кора тонша, але важча за материкову й не має гранітного шару.
• Щит — це виступ фундаменту платформи, а не гори; гори — це області складчастості.
• Наймолодша (альпійська) складчастість дає найвищі гори — Карпати й Крим в Україні саме такі.

🗣️ Простими словами

Якщо зовсім коротко: літосфера — тверда оболонка, поділена на плити. Вони повільно рухаються, і на їхніх межах виникають гори, землетруси (шкала Ріхтера) та вулкани 😉

Закріпи тему «Внутрішня будова Землі. Літосфера й тектоніка плит» на тестах 🎯

Пройди тести формату НМТ саме з цієї теми — безкоштовно, з розбором кожної помилки.

Пройти тест → Усе про НМТ з географії →