🌍
Тема 5 · НМТ з географії Земля у Всесвіті. Форма й рухи Землі, час
Форма геоїда, осьове й орбітальне обертання, пояси освітлення, годинні пояси й час
Земля в Сонячній системі
☀️ Пори року — НЕ через відстань до Сонця (взимку ми навіть ближче!). Причина — НАХИЛ осі на 23,5°: влітку твоя півкуля нахилена ДО Сонця, взимку — ВІД нього.
Наше місце у Всесвіті
Сонячна система — Сонце (зоря) і тіла, що обертаються навколо нього. Земля — третя планета від Сонця.
Порядок планет: Меркурій, Венера, Земля, Марс (земної групи) → Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун (планети-гіганти).
Середня відстань від Землі до Сонця — ~150 млн км (одна астрономічна одиниця). Світло долає її приблизно за 8 хвилин.
Порядок планет: Меркурій, Венера, Земля, Марс (земної групи) → Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун (планети-гіганти).
Середня відстань від Землі до Сонця — ~150 млн км (одна астрономічна одиниця). Світло долає її приблизно за 8 хвилин.
Земля — унікальна планета
Земля єдина, де є рідка вода, кисневе повітря й життя. Причина — вдала відстань від Сонця (не жарко, як на Венері, і не холодно, як на Марсі).
Природний супутник — Місяць. Саме його притягання спричиняє припливи й відпливи в океані.
Природний супутник — Місяць. Саме його притягання спричиняє припливи й відпливи в океані.
Форма Землі
Геоїд, а не куля
Земля має форму геоїда — «землеподібного» тіла, наближеного до еліпсоїда обертання (сплюснутого біля полюсів).
Через осьове обертання Земля сплюснута на полюсах і роздута на екваторі.
• Екваторіальний радіус — ~6378 км
• Полярний радіус — ~6357 км (на ~21 км менший)
Довжина екватора — приблизно 40 000 км.
Через осьове обертання Земля сплюснута на полюсах і роздута на екваторі.
• Екваторіальний радіус — ~6378 км
• Полярний радіус — ~6357 км (на ~21 км менший)
Довжина екватора — приблизно 40 000 км.
🗣️ Простими словами
Простими словами: Земля не ідеально кругла — вона трохи сплюснута зверху й знизу (біля полюсів) і роздута посередині (на екваторі), бо швидко крутиться. Таку форму, схожу тільки на саму Землю, і назвали «геоїд», тобто «землеподібна». Уяви апельсин, який ледь притиснули долонями зверху й знизу.
Географічні наслідки форми
Куляста (кулеподібна) форма означає, що сонячні промені падають на різні широти під різним кутом.
• Біля екватора промені падають майже прямовисно → багато тепла, жарко.
• Біля полюсів — похило, ковзно → мало тепла, холодно.
Саме тому на Землі існують теплові (кліматичні) пояси і температура спадає від екватора до полюсів.
• Біля екватора промені падають майже прямовисно → багато тепла, жарко.
• Біля полюсів — похило, ковзно → мало тепла, холодно.
Саме тому на Землі існують теплові (кліматичні) пояси і температура спадає від екватора до полюсів.
🗣️ Простими словами
Оскільки Земля кругла, до екватора сонячні промені б'ють майже прямо, «в лоб», — тому там жарко. А до полюсів вони лише ковзають збоку, як ліхтарик, спрямований майже вздовж підлоги: світла мало — тому холодно. Ось чому від екватора до полюсів стає дедалі прохолодніше.
🧠 Як запам'ятати
ГЕОЇД = «ГЕО» (Земля) + «ОЇД» (схожий на). Тобто «схожий на Землю» — бо ця форма унікальна, іншого такого тіла немає.
Земля «роздута в талії»: на екваторі товща, на полюсах приплюснута — як апельсин, якого ледь притиснули зверху й знизу.
Земля «роздута в талії»: на екваторі товща, на полюсах приплюснута — як апельсин, якого ледь притиснули зверху й знизу.
Осьове обертання Землі
✅ Перевір себе
Зміна дня і ночі відбувається через…
- Арух Землі навколо Сонця
- Бобертання Землі навколо своєї осі
- Внахил осі
Показати відповідь
Правильно: Б — обертання Землі навколо своєї осі
Осьове обертання (за ~24 год) повертає до Сонця то один бік Землі (день), то інший (ніч).
Обертання навколо осі
Земля обертається навколо своєї уявної осі із заходу на схід (проти годинникової стрілки, якщо дивитися з боку Північного полюса).
Повний оберт — за добу (~24 години).
Головний наслідок — зміна дня і ночі: освітлена Сонцем половина має день, протилежна — ніч.
Саме тому Сонце «сходить на сході» й «заходить на заході».
Повний оберт — за добу (~24 години).
Головний наслідок — зміна дня і ночі: освітлена Сонцем половина має день, протилежна — ніч.
Саме тому Сонце «сходить на сході» й «заходить на заході».
Інші наслідки осьового обертання
• Відхилення тіл, що рухаються (сила Коріоліса): у Північній півкулі — праворуч, у Південній — ліворуч. Впливає на напрям вітрів, течій, підмив берегів річок.
• Зміна часу в різних місцях Землі (звідси годинні пояси).
• Сплюснутість планети біля полюсів.
• Добова ритміка природи (зміна температури, поведінка живого).
• Зміна часу в різних місцях Землі (звідси годинні пояси).
• Сплюснутість планети біля полюсів.
• Добова ритміка природи (зміна температури, поведінка живого).
🗣️ Простими словами
Земля крутиться просто під нами, тому все, що летить чи тече довго (вітер, річка, морська течія), ніби «зносить» убік. У нашій, Північній півкулі — завжди праворуч від напрямку руху. Це і є сила Коріоліса — не справжній поштовх, а наслідок того, що планета обертається.
Орбітальний рух Землі
✅ Перевір себе
Чому на Землі змінюються ПОРИ РОКУ?
- Азмінюється відстань до Сонця
- Бвісь Землі нахилена (23,5°)
- ВСонце то гарячіше, то холодніше
Показати відповідь
Правильно: Б — вісь Землі нахилена (23,5°)
Пори року — наслідок нахилу осі: різні півкулі по-різному освітлюються протягом орбітального руху навколо Сонця.
Обертання навколо Сонця
Земля рухається по орбіті навколо Сонця. Повний оберт — за рік (365 діб і ~6 годин).
Ці «зайві» 6 годин за 4 роки складаються в добу — тому кожен 4-й рік високосний (366 днів, 29 лютого).
Вісь Землі нахилена до площини орбіти під кутом 66,5° і зберігає свій напрям упродовж року. Саме нахил осі — головна причина зміни пір року.
Ці «зайві» 6 годин за 4 роки складаються в добу — тому кожен 4-й рік високосний (366 днів, 29 лютого).
Вісь Землі нахилена до площини орбіти під кутом 66,5° і зберігає свій напрям упродовж року. Саме нахил осі — головна причина зміни пір року.
Чому змінюються пори року
Пори року змінюються не через відстань до Сонця, а через нахил осі.
Влітку півкуля нахилена до Сонця → промені падають прямовисніше, день довший → тепло.
Взимку та сама півкуля відхилена від Сонця → промені похилі, день короткий → холодно.
Тому в Північній і Південній півкулях пори року протилежні: коли в Україні літо — в Австралії зима.
Влітку півкуля нахилена до Сонця → промені падають прямовисніше, день довший → тепло.
Взимку та сама півкуля відхилена від Сонця → промені похилі, день короткий → холодно.
Тому в Північній і Південній півкулях пори року протилежні: коли в Україні літо — в Австралії зима.
🧠 Як запам'ятати
Причина пір року — НАХИЛ, а не відстань! Парадокс: у січні Земля насправді найближча до Сонця, а в Україні саме зима. Запам'ятай це — і не потрапиш у пастку.
66,5° + 23,5° = 90° — кут нахилу осі й кут відхилення від вертикалі разом дають прямий кут.
66,5° + 23,5° = 90° — кут нахилу осі й кут відхилення від вертикалі разом дають прямий кут.
Пояси освітлення й ключові паралелі
Тропіки й полярні кола
Це чотири головні паралелі, що ділять Землю на пояси освітлення:
• Північний тропік — 23,5° пн. ш.
• Південний тропік — 23,5° пд. ш.
• Північне полярне коло — 66,5° пн. ш.
• Південне полярне коло — 66,5° пд. ш.
Між тропіками Сонце буває в зеніті (прямо над головою). За полярними колами буває полярний день і полярна ніч.
• Північний тропік — 23,5° пн. ш.
• Південний тропік — 23,5° пд. ш.
• Північне полярне коло — 66,5° пн. ш.
• Південне полярне коло — 66,5° пд. ш.
Між тропіками Сонце буває в зеніті (прямо над головою). За полярними колами буває полярний день і полярна ніч.
Три пояси освітлення
• Жаркий (тропічний) пояс — між тропіками. Сонце буває в зеніті, найтепліше.
• Помірні пояси (два) — між тропіками й полярними колами. Сонце ніколи не в зеніті, чіткі пори року. Тут лежить Україна.
• Полярні (холодні) пояси (два) — за полярними колами. Бувають полярний день і полярна ніч, найхолодніше.
• Помірні пояси (два) — між тропіками й полярними колами. Сонце ніколи не в зеніті, чіткі пори року. Тут лежить Україна.
• Полярні (холодні) пояси (два) — за полярними колами. Бувають полярний день і полярна ніч, найхолодніше.
Дні рівнодення й сонцестояння
Чотири астрономічні дати
• 20–21 березня — весняне рівнодення: Сонце в зеніті над екватором, день = ніч по всій Землі.
• 21–22 червня — літнє сонцестояння: Сонце в зеніті над Північним тропіком, у Пн. півкулі найдовший день.
• 22–23 вересня — осіннє рівнодення: знову над екватором, день = ніч.
• 21–22 грудня — зимове сонцестояння: Сонце в зеніті над Південним тропіком, у Пн. півкулі найкоротший день.
• 21–22 червня — літнє сонцестояння: Сонце в зеніті над Північним тропіком, у Пн. півкулі найдовший день.
• 22–23 вересня — осіннє рівнодення: знову над екватором, день = ніч.
• 21–22 грудня — зимове сонцестояння: Сонце в зеніті над Південним тропіком, у Пн. півкулі найкоротший день.
🧠 Як запам'ятати
Рівнодення = «день РІВНИЙ ночі» — 12 годин світла й 12 темряви скрізь. Це березень і вересень (весна й осінь).
Сонцестояння — Сонце «зупиняється» на тропіку: червень (літо, найдовший день) і грудень (зима, найкоротший).
Сонцестояння — Сонце «зупиняється» на тропіку: червень (літо, найдовший день) і грудень (зима, найкоротший).
Час: годинні пояси, місцевий і поясний час
Годинні пояси
Землю поділено на 24 годинні пояси (по 15° довготи кожен, бо 360° ÷ 24 = 15°).
За 1 годину Земля повертається на 15° довготи, за 4 хвилини — на 1°.
Нульовий пояс проходить через Гринвіцький (нульовий) меридіан у Лондоні. Час у ньому — всесвітній (UTC/за Гринвічем).
На схід від Гринвіча час додають, на захід — віднімають.
За 1 годину Земля повертається на 15° довготи, за 4 хвилини — на 1°.
Нульовий пояс проходить через Гринвіцький (нульовий) меридіан у Лондоні. Час у ньому — всесвітній (UTC/за Гринвічем).
На схід від Гринвіча час додають, на захід — віднімають.
🗣️ Простими словами
Простіше кажучи, Землю поділили на 24 «часові смуги» — по одній на кожну годину доби. За годину планета провертається рівно на 15°, тому в сусідній смузі час відрізняється на годину. Рухаєшся на схід — годинник переводиш уперед, на захід — назад.
Місцевий і поясний час
Місцевий час — час на конкретному меридіані; на кожному меридіані він свій (бо Сонце сходить у різний момент). Незручний для життя.
Поясний час — єдиний час для всього годинного поясу (за його середнім меридіаном). Ним і користуються практично.
Україна лежить у 2-му годинному поясі, київський час — UTC+2 (взимку). Влітку діяв перехід на UTC+3 (літній час).
Поясний час — єдиний час для всього годинного поясу (за його середнім меридіаном). Ним і користуються практично.
Україна лежить у 2-му годинному поясі, київський час — UTC+2 (взимку). Влітку діяв перехід на UTC+3 (літній час).
Лінія зміни дат
Лінія зміни дат проходить приблизно по 180-му меридіану в Тихому океані.
Перетинаючи її з заходу на схід, «повертаються» на добу назад (віднімають один день).
Перетинаючи зі сходу на захід — додають добу (потрапляють у «завтра»).
Саме тут на Землі починається нова доба — острови в західній частині Тихого океану першими зустрічають новий день.
Перетинаючи її з заходу на схід, «повертаються» на добу назад (віднімають один день).
Перетинаючи зі сходу на захід — додають добу (потрапляють у «завтра»).
Саме тут на Землі починається нова доба — острови в західній частині Тихого океану першими зустрічають новий день.
🗣️ Простими словами
Це уявна лінія в океані, де «закінчується» сьогодні й «починається» завтра. Якщо її перетнути, доведеться перескочити на добу вперед або назад — бо десь на кулі новий день мусить колись початися. Саме тут, на островах Тихого океану, Земля найпершою зустрічає ранок.
🧠 Як запам'ятати
«На СХІД — час БІЛЬШИЙ»: рухаючись на схід, додаєш години (там Сонце вже вище).
15° = 1 година, 1° = 4 хвилини. Ключ до всіх задач на час: порахуй різницю довгот у градусах і поділи на 15.
Лінія дат ≈ 180° — «на краю світу», у Тихому океані, де народжується новий день.
15° = 1 година, 1° = 4 хвилини. Ключ до всіх задач на час: порахуй різницю довгот у градусах і поділи на 15.
Лінія дат ≈ 180° — «на краю світу», у Тихому океані, де народжується новий день.
Ключові терміни
Вивчи напам'ять
Геоїд — реальна форма Землі, сплюснута на полюсах.
Доба — осьовий оберт (зміна дня і ночі); рік — орбітальний (зміна пір року).
Нахил осі — 66,5° → причина пір року.
Тропіки — 23,5°, полярні кола — 66,5°.
Рівнодення — 21.03 і 23.09; сонцестояння — 22.06 і 22.12.
15° = 1 год, 1° = 4 хв. Лінія зміни дат ≈ 180°, київський час UTC+2.
Доба — осьовий оберт (зміна дня і ночі); рік — орбітальний (зміна пір року).
Нахил осі — 66,5° → причина пір року.
Тропіки — 23,5°, полярні кола — 66,5°.
Рівнодення — 21.03 і 23.09; сонцестояння — 22.06 і 22.12.
15° = 1 год, 1° = 4 хв. Лінія зміни дат ≈ 180°, київський час UTC+2.
Часті пастки НМТ
Не переплутай
• Пори року — від нахилу осі, а НЕ від відстані до Сонця (у січні Земля навіть найближча).
• Осьове обертання → день/ніч; орбітальне → пори року. Не сплутай!
• Тропік = 23,5°, полярне коло = 66,5° — часто підміняють цифри.
• Сила Коріоліса відхиляє у Пн. півкулі праворуч, у Пд. — ліворуч.
• На схід від Гринвіча час додають, на захід — віднімають.
• Літнє сонцестояння (найдовший день Пн. півкулі) — Сонце над Північним тропіком, а не над екватором.
• Осьове обертання → день/ніч; орбітальне → пори року. Не сплутай!
• Тропік = 23,5°, полярне коло = 66,5° — часто підміняють цифри.
• Сила Коріоліса відхиляє у Пн. півкулі праворуч, у Пд. — ліворуч.
• На схід від Гринвіча час додають, на захід — віднімають.
• Літнє сонцестояння (найдовший день Пн. півкулі) — Сонце над Північним тропіком, а не над екватором.
🗣️ Простими словами
Якщо зовсім коротко: Земля обертається навколо осі (24 год → день і ніч) і навколо Сонця (рік). Пори року — через нахил осі на 23,5°, а не через відстань до Сонця 😉
Закріпи тему «Земля у Всесвіті. Форма й рухи Землі, час» на тестах 🎯
Пройди тести формату НМТ саме з цієї теми — безкоштовно, з розбором кожної помилки.