Національно-визвольна війна середини XVII ст.

Соціальні: жорстоке кріпацтво, необмежена панщина, свавілля шляхти.
Релігійні: переслідування православних після Берестейської унії, передача храмів уніатам.
Національні: полонізація, зневага до української мови та культури, правова нерівність.
Козацькі: «Ординація» 1638 — позбавлення козацьких прав, скасування виборності.
Безпосередній привід: конфлікт Богдана Хмельницького з чигиринським підстаростою Данієлем Чаплинським, який відібрав хутір Суботів, побив сина Хмельницького (хлопець помер).

Народився ~1595 р., ймовірно у Чигирині або Суботові (Черкащина).
Навчався в єзуїтському колегіумі або Львівській братській школі.
Брав участь у Хотинській війні 1621 р. під командою Сагайдачного.
Чигиринський сотник — військово-адміністративна посада.
Знав кілька мов: українську, польську, латинську, турецьку, татарську.
Після конфлікту з Чаплинським утік на Січ наприкінці 1647 р.

Січень 1648 р. — Хмельницький прибув на Запорозьку Січ, де його обрали гетьманом.
Уклав союз з кримським ханом Іслам-Гіреєм III — той надав татарську кінноту (близько 4 тис.).
Весна 1648 — Хмельницький рушив на північ з козаками й татарами.

Перша битва. Козаки Хмельницького розгромили польський авангард під командою Стефана Потоцького (сина коронного гетьмана) біля р. Жовті Води.
Потоцький-молодший потрапив у полон і загинув.

Головне польське військо під проводом двох коронних гетьманів — Миколи Потоцького і Мартина Калиновського — потрапило в козацьку засідку біля Корсуня.
Результат: повний розгром. Обидва гетьмани взяті в полон і передані татарам.
Ця подвійна перемога (Жовті Води + Корсунь) вибухнула як бомба: по всій Україні почалося народне повстання — селяни, міщани, міська біднота.

Нова велика польська армія (~80 тис.) під проводом трьох «комісарів» рушила на Хмельницького.
Козаки (разом з татарами) розбили поляків під Пилявцями (Хмельниччина).
Розгром був катастрофічний: поляки в паніці тікали, покинувши табір, зброю, скарб. Хмельницький отримав величезну здобич.
Після перемоги — тріумфальний похід на захід. Хмельницький обложив Львів (контрибуція) і Замостя, але не пішов на Варшаву.

Хмельницький тріумфально в'їхав до Києва. Його зустрів митрополит Сильвестр Косів, який порівняв гетьмана з Мойсеєм, що виводить народ з єгипетської неволі.
Професор Києво-Могилянської колегії Інокентій Гізель виголосив привітальну промову.

5–6 серпня 1649 р. — козаки й татари оточили нову польську армію під Зборовом (Тернопільщина).
Але кримський хан Іслам-Гірей зрадив — таємно домовився з поляками, загрожуючи Хмельницькому ударом у спину.
Зборівський мирний договір:
• Реєстрове козацтво — 40 000.
• Хмельницький — гетьман трьох воєводств: Київського, Чернігівського, Брацлавського.
• На цих територіях заборонялося перебувати єзуїтам та євреям, шляхта не мала права тримати жовнірів.
• Київський митрополит отримував місце в сенаті Речі Посполитої.
Проблеми: Польща не збиралася виконувати, а козацтво вважало умови недостатніми.

Найбільша битва XVII ст. в Європі: ~150 000 поляків проти ~100 000 козаків і татар під Берестечком (Волинь).
Зрада Іслам-Гірея: на 3-й день битви хан покинув поле бою і захопив Хмельницького — тримав як заручника 3 дні.
Оборону козацького табору очолив полковник Іван Богун. Організував відступ через болота.
Результат: поразка козаків, важкі втрати.

Після Берестечка Хмельницький змушений був підписати значно гірші умови:
• Реєстр — 20 000 (замість 40 000).
• Гетьман — лише над Київським воєводством (замість трьох).
• Шляхта поверталася на козацькі території.
Договір був нереальний — ні козаки, ні поляки не збиралися його дотримуватися.

Реванш Хмельницького. Козаки з татарами повністю знищили 20-тисячне польське військо Мартина Калиновського під Батогом (Вінниччина).
Калиновський загинув. Поляки не могли оговтатися — це була одна з найтяжчих поразок Речі Посполитої.
Білоцерківський договір де-факто анульовано.

Козаки з татарами оточили нову польську армію під Жванцем (Хмельниччина).
Але хан знову зрадив — підписав сепаратний мир з поляками.
Хмельницький зрозумів: без надійного союзника проти Польщі не перемогти.

Після трьох зрад кримського хана Хмельницький зрозумів: потрібен інший, сильніший союзник.
Вибір стояв між:
• Московське царство — єдиновірне (православне), але авторитарне.
• Османська імперія — військово потужна, але ісламська, та ще й союзник Кримського ханства.
• Швеція — далеко, незрозуміло.
Хмельницький обрав Москву.

8 січня 1654 р. у Переяславі (нині Переяслав) зібралася Генеральна військова рада.
Козацька старшина, полковники й частина рядових козаків присягнули на вірність московському царю Олексію Михайловичу (Романову).
Конфлікт: Хмельницький вимагав, щоб московський посол Бутурлін також присягнув від імені царя козакам — але той відмовився: «Цар нікому не присягає». Це заклало фундаментальну різницю в трактуванні:
• Козаки — рівноправний союз (протекторат).
• Москва — підданство.

У березні козацьке посольство поїхало до Москви й уклало «Березневі статті» — юридичну основу відносин:
• Реєстр 60 000 козаків.
• Збереження козацького самоврядування: гетьман, старшина, суди, скарб.
• Право зовнішніх зносин (крім Польщі та Туреччини — без дозволу царя).
• Заборона московським воєводам втручатися в козацькі справи.
• Московська допомога проти Польщі.
Надалі Москва поступово порушувала ці умови.

З 1654 р. козаки й московські війська спільно наступали на Річ Посполиту:
• 1654 р. — взяття Смоленська, Мстиславля, Полоцька.
• 1655 р. — битва під Охматовим (спільна перемога).
Але вже в 1656 р. Москва уклала з Польщею Віленське перемир'я — без участі Хмельницького.
Гетьман був шокований: Москва зрадила, як раніше кримський хан.

У відповідь Хмельницький почав шукати антипольську коаліцію:
• Шведський король Карл X.
• Семигородський (Трансільванський) князь Юрій II Ракоці.
• Молдавський господар.
Плани не здійснилися через:
• 6 серпня 1657 р. — смерть Хмельницького в Чигирині.
• Козацька рада обрала гетьманом його 16-річного сина Юрія Хмельницького.

Хмельницький створив нову державу — Козацьку Україну (Гетьманщину):
Гетьман — голова держави і армії.
Генеральна старшина:
• обозний (артилерія), суддя, писар, осавул, бунчужний, хорунжий.
Рада (Генеральна/Чорна) — вищий орган влади (теоретично).
Полково-сотенний устрій:
• 16 полків (Чигиринський, Київський, Ніжинський, Прилуцький та ін.).
• Полковник = адміністратор і воєначальник територіального полку.
• Полк ділився на сотні, сотня — на десятки.
Територія: Київщина, Чернігівщина, Брацлавщина (за Зборівським), + частина Подільського і Волинського.

1. Утворення Козацької держави (Гетьманщини) — першої після Галицько-Волинського королівства.
2. Ліквідація шляхетського землеволодіння на козацьких територіях.
3. Звільнення селян від кріпацтва (козацька Україна була вільною).
4. Відновлення прав православної церкви.
5. Формування українського національного самоусвідомлення.
6. Переяславська рада — початок московського впливу, що в довгостроковій перспективі мало неоднозначні наслідки.