⚗️
Тема 7 · НМТ з історії України Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина XVII ст.)
Сагайдачний, Хотинська війна, козацькі повстання, Петро Могила
🗣️ Простими словами
У першій половині XVII ст. козацтво стає політичною силою. Гетьман Петро Сагайдачний перетворює його на військо європейського рівня, а Петро Могила підносить українську освіту. Козаки вже не просто воїни — вони захисники віри й культури.
Загальна ситуація
Головні проблеми українських земель
На початку XVII ст. загострилися три ключові конфлікти:
• Соціальний — закріпачення селян, посилення панщини, наступ шляхти.
• Релігійний — утиски православних після Берестейської унії 1596 р., відкриті переслідування.
• Національний — полонізація шляхти, утиски української мови та культури.
Єдиною політично активною силою, що могла захистити українські інтереси, стало козацтво.
• Соціальний — закріпачення селян, посилення панщини, наступ шляхти.
• Релігійний — утиски православних після Берестейської унії 1596 р., відкриті переслідування.
• Національний — полонізація шляхти, утиски української мови та культури.
Єдиною політично активною силою, що могла захистити українські інтереси, стало козацтво.
Петро Конашевич-Сагайдачний (гетьман 1616–1622)
🗣️ Простими словами
Петро Конашевич-Сагайдачний — гетьман-дипломат. Він реформував козацьке військо, здійснював морські походи на турків, а головне — вписав усе Військо Запорозьке в Київське братство, поєднавши шаблю з культурою. Прославився в Хотинській битві (1621).
Біографія
Народився близько 1570 р. на Самбірщині у шляхетській родині. Навчався в Острозькій академії.
Прийшов на Січ у 1590-х рр. Відзначився військовим талантом.
Кілька разів був гетьманом: 1606–1610, 1614–1615, 1616–1617, 1620–1622.
Прийшов на Січ у 1590-х рр. Відзначився військовим талантом.
Кілька разів був гетьманом: 1606–1610, 1614–1615, 1616–1617, 1620–1622.
Морські походи
Сагайдачний організовував великі походи на чайках проти Османської імперії:
• 1614 р. — здобув турецьке місто Синоп на південному березі Чорного моря.
• 1615 р. — спалив околиці Константинополя (!).
• 1616 р. — взяв Кафу (Феодосію) — найбільший невільничий ринок, звільнив тисячі українських полонених.
• Трапезунд, Варна, Гезлев (Євпаторія) — теж зазнали нападів.
Ці походи зробили ім'я Сагайдачного відомим в Європі.
• 1614 р. — здобув турецьке місто Синоп на південному березі Чорного моря.
• 1615 р. — спалив околиці Константинополя (!).
• 1616 р. — взяв Кафу (Феодосію) — найбільший невільничий ринок, звільнив тисячі українських полонених.
• Трапезунд, Варна, Гезлев (Євпаторія) — теж зазнали нападів.
Ці походи зробили ім'я Сагайдачного відомим в Європі.
Хотинська війна (1621)
Великий польсько-турецький конфлікт. Османський султан Осман II з армією ~150 тис. рушив на Річ Посполиту.
Польща не мала шансів без козаків. Сагайдачний на Сухій Діброві (Куруківська рада 1621) погодився прийти на допомогу — але поставив умови: скасування обмежень проти козаків, захист православ'я.
У битвах 2 вересня — 9 жовтня 1621 р. під Хотином козаки (40 тис.) і поляки (35 тис.) зупинили турків.
Сагайдачний отримав тяжке поранення, від якого помер 10 квітня 1622 р. у Києві.
Похований у Братському (Богоявленському) монастирі на Подолі.
Польща не мала шансів без козаків. Сагайдачний на Сухій Діброві (Куруківська рада 1621) погодився прийти на допомогу — але поставив умови: скасування обмежень проти козаків, захист православ'я.
У битвах 2 вересня — 9 жовтня 1621 р. під Хотином козаки (40 тис.) і поляки (35 тис.) зупинили турків.
Сагайдачний отримав тяжке поранення, від якого помер 10 квітня 1622 р. у Києві.
Похований у Братському (Богоявленському) монастирі на Подолі.
Поміркована політика
На відміну від Косинського чи Наливайка, Сагайдачний не ставив козацтво в пряму опозицію до Польщі. Підписав:
• Роставицьку угоду (1619) — скоротив реєстр до 3000.
• Ольшанську угоду (1617).
Його стратегія: поступки в обмін на збереження козацтва як інституту й захист православ'я.
• Роставицьку угоду (1619) — скоротив реєстр до 3000.
• Ольшанську угоду (1617).
Його стратегія: поступки в обмін на збереження козацтва як інституту й захист православ'я.
Відновлення православної ієрархії (1620)
Після Берестейської унії 1596 р. православні ієрархи зникли — майже всі перейшли в унію.
1620 р. Сагайдачний запросив до Києва Єрусалимського патріарха Феофана III, який висвятив нового митрополита Київського — Йова Борецького та 6 єпископів.
Значення: відновлення легальної православної церкви всупереч польській владі. Це важлива перемога козацтва.
1620 р. Сагайдачний запросив до Києва Єрусалимського патріарха Феофана III, який висвятив нового митрополита Київського — Йова Борецького та 6 єпископів.
Значення: відновлення легальної православної церкви всупереч польській владі. Це важлива перемога козацтва.
Вступ до Київського братства (1615)
Київське Богоявленське братство засноване 1615 р. (Анна Гулевичівна передала земельну ділянку).
Сагайдачний вступив до братства «з усім Військом Запорозьким». Це стало прикладом поєднання козацтва, духовенства й міщан у спільній боротьбі.
При братстві діяла школа, що згодом перетворилася на Києво-Могилянську колегію.
Сагайдачний вступив до братства «з усім Військом Запорозьким». Це стало прикладом поєднання козацтва, духовенства й міщан у спільній боротьбі.
При братстві діяла школа, що згодом перетворилася на Києво-Могилянську колегію.
Козацькі повстання 1620–1630-х рр.
Повстання Марка Жмайла (1625)
Причина: після смерті Сагайдачного польська влада відмовилася від поступок, почалися репресії.
Під керівництвом Марка Жмайла козаки повстали.
Польський коронний гетьман Станіслав Конєцпольський рушив проти повстанців.
Битва біля Курукового озера (20–25 жовтня 1625) — неперервні бої, жодна сторона не перемогла.
Результат — Куруківська угода:
• реєстр 6000 козаків,
• Жмайла усунуто, гетьманом став Михайло Дорошенко.
• Козаки зобов'язались не ходити на Чорне море.
Під керівництвом Марка Жмайла козаки повстали.
Польський коронний гетьман Станіслав Конєцпольський рушив проти повстанців.
Битва біля Курукового озера (20–25 жовтня 1625) — неперервні бої, жодна сторона не перемогла.
Результат — Куруківська угода:
• реєстр 6000 козаків,
• Жмайла усунуто, гетьманом став Михайло Дорошенко.
• Козаки зобов'язались не ходити на Чорне море.
Повстання Тараса Федоровича (Трясила, 1630)
Повстання вибухнуло через знущання польських жовнірів над селянами й козаками.
Тарас Федорович «Трясило» очолив повстанців. Прославилась «Тарасова ніч» (травень 1630) під Переяславом — козаки вночі розгромили польський табір, знищили Золоту роту (добірних шляхтичів).
Результат — Переяславська угода (1630):
• реєстр збільшено до 8000;
• Тараса не видали полякам.
Оспівано Тарасом Шевченком у поемі «Тарасова ніч».
Тарас Федорович «Трясило» очолив повстанців. Прославилась «Тарасова ніч» (травень 1630) під Переяславом — козаки вночі розгромили польський табір, знищили Золоту роту (добірних шляхтичів).
Результат — Переяславська угода (1630):
• реєстр збільшено до 8000;
• Тараса не видали полякам.
Оспівано Тарасом Шевченком у поемі «Тарасова ніч».
Фортеця Кодак (1635) та повстання Івана Сулими
1635 р. поляки побудували на першому дніпровському порозі фортецю Кодак, щоб контролювати шлях на Січ. Інженер — француз Гійом Левассер де Боплан.
У серпні 1635 р. гетьман Іван Сулима із запорожцями зруйнував Кодак, перебивши німецький гарнізон.
Козацька старшина видала Сулиму полякам. У Варшаві його четвертували.
Фортецю Кодак невдовзі відбудували.
У серпні 1635 р. гетьман Іван Сулима із запорожцями зруйнував Кодак, перебивши німецький гарнізон.
Козацька старшина видала Сулиму полякам. У Варшаві його четвертували.
Фортецю Кодак невдовзі відбудували.
Повстання 1637–1638 рр.
1637 р. — повстання під проводом Павла Павлюка (Бута). Розбито поляками в битві під Кумейками (грудень 1637). Павлюка страчено у Варшаві.
1638 р. — повстання Якова Острянина й Дмитра Гуні. Тривалі битви (Говтва, Жовнин, Старець). Поразка. Острянин з частиною козаків відійшов на Слобожанщину, поклавши початок її козацькій колонізації.
1638 р. — повстання Якова Острянина й Дмитра Гуні. Тривалі битви (Говтва, Жовнин, Старець). Поразка. Острянин з частиною козаків відійшов на Слобожанщину, поклавши початок її козацькій колонізації.
«Ординація Війська Запорозького» (1638)
Після придушення повстань сейм ухвалив жорстку «Ординацію»:
• Реєстр скорочено до 6000.
• Скасовано виборність гетьмана — тепер козаків очолював польський комісар, який призначався сеймом.
• Полковники — лише з польської шляхти.
• Заборонено ходити на море, тримати артилерію.
• Козакам-порушникам — смертна кара.
Почався період, названий польськими істориками «Золотий спокій» (1638–1648) — 10 років без повстань. Але соціальна й релігійна напруга накопичувалась…
• Реєстр скорочено до 6000.
• Скасовано виборність гетьмана — тепер козаків очолював польський комісар, який призначався сеймом.
• Полковники — лише з польської шляхти.
• Заборонено ходити на море, тримати артилерію.
• Козакам-порушникам — смертна кара.
Почався період, названий польськими істориками «Золотий спокій» (1638–1648) — 10 років без повстань. Але соціальна й релігійна напруга накопичувалась…
Культура. Петро Могила
🗣️ Простими словами
Петро Могила — митрополит, який підняв православну освіту. Заснував Києво-Могилянський колегіум (1632) — майбутню академію, перший вищий навчальний заклад Східної Європи. Відновив святині Києва.
Петро Могила (1596–1647)
Походив з молдавського господарського роду. Навчався в Європі.
1627 р. — архімандрит Києво-Печерської лаври.
1632 р. — митрополит Київський, Галицький і всієї Русі.
Досягнення:
• 1632 р. — заснував Києво-Могилянську колегію (об'єднавши Братську і Лаврську школи).
• Повернув православним багато храмів (Софія, Десятинна, Михайлівський, Спаса на Берестові).
• Реформував церкву: видав «Требник» (1646), «Православне ісповідання віри» (1640), «Катехизис».
• Запровадив латино-польську освітню систему в православних школах.
1996 р. канонізований УПЦ як святий.
1627 р. — архімандрит Києво-Печерської лаври.
1632 р. — митрополит Київський, Галицький і всієї Русі.
Досягнення:
• 1632 р. — заснував Києво-Могилянську колегію (об'єднавши Братську і Лаврську школи).
• Повернув православним багато храмів (Софія, Десятинна, Михайлівський, Спаса на Берестові).
• Реформував церкву: видав «Требник» (1646), «Православне ісповідання віри» (1640), «Катехизис».
• Запровадив латино-польську освітню систему в православних школах.
1996 р. канонізований УПЦ як святий.
🧠 Як запам'ятати
МОГИЛА — митрополит. Прізвище «Могила» — а він підняв православ'я з могили після Берестейської унії! Повернув Софію, Десятинну, Михайлівський.
Сагайдачний = САГАЙДАК (сумка для стріл). Він дійсно «стріляв» — морські походи на Синоп, Кафу, Трапезунд. Стрілець-флотоводець!
КОДАК = КОД для козаків. Фортеця-КОД, яку поляки побудували, щоб «закодувати» (заблокувати) шлях на Січ. Сулима зламав код!
Ординація 1638 = ОРДЕН-АЦ-ІЯ. Козакам наклали «орден» покори: без гетьмана, без зброї, без свободи. Після неї — «Золотий СПОКІЙ» (насправді — тиша перед бурею Хмельницького).
Сагайдачний = САГАЙДАК (сумка для стріл). Він дійсно «стріляв» — морські походи на Синоп, Кафу, Трапезунд. Стрілець-флотоводець!
КОДАК = КОД для козаків. Фортеця-КОД, яку поляки побудували, щоб «закодувати» (заблокувати) шлях на Січ. Сулима зламав код!
Ординація 1638 = ОРДЕН-АЦ-ІЯ. Козакам наклали «орден» покори: без гетьмана, без зброї, без свободи. Після неї — «Золотий СПОКІЙ» (насправді — тиша перед бурею Хмельницького).
Києво-Могилянська колегія
Найвищий навчальний заклад України, взірець у Східній Європі.
Вивчались «сім вільних наук» + богослов'я, філософія, латина, грецька, польська, руська (українська), німецька мови.
Тут навчалися й викладали: Інокентій Гізель, Лазар Баранович, Феофан Прокопович, Григорій Сковорода, Іван Мазепа, Самійло Величко.
1701 р. колегія отримала статус академії.
Вивчались «сім вільних наук» + богослов'я, філософія, латина, грецька, польська, руська (українська), німецька мови.
Тут навчалися й викладали: Інокентій Гізель, Лазар Баранович, Феофан Прокопович, Григорій Сковорода, Іван Мазепа, Самійло Величко.
1701 р. колегія отримала статус академії.
Полемічна література
У першій половині XVII ст. активна література на захист православ'я:
• Мелетій Смотрицький — «Тренос» (1610), пізніше «Граматика словенська» (1619) — підручник, яким пізніше користувались Ломоносов, Котляревський.
• Іван Вишенський — афонський монах-полеміст, «Послання до єпископів».
• Захарія Копистенський — «Палінодія».
• Касіян Сакович — «Вірші на жалосний погреб... Сагайдачного» (1622).
• Мелетій Смотрицький — «Тренос» (1610), пізніше «Граматика словенська» (1619) — підручник, яким пізніше користувались Ломоносов, Котляревський.
• Іван Вишенський — афонський монах-полеміст, «Послання до єпископів».
• Захарія Копистенський — «Палінодія».
• Касіян Сакович — «Вірші на жалосний погреб... Сагайдачного» (1622).
Ключові дати
Вчи напам'ять
1614 р. — Сагайдачний здобув Синоп.
1615 р. — заснування Київського братства, вступ Сагайдачного з Військом Запорозьким.
1616 р. — взяття Сагайдачним Кафи.
1619 р. — Роставицька угода.
1620 р. — патріарх Феофан висвятив митрополита Йова Борецького.
1621 р. — Хотинська битва.
10 квітня 1622 р. — смерть Сагайдачного.
1625 р. — повстання Жмайла, Куруківська угода.
1630 р. — повстання Тараса Федоровича, Переяславська угода, «Тарасова ніч».
1632 р. — заснування Києво-Могилянської колегії, Петро Могила — митрополит.
1635 р. — побудова Кодака, повстання Івана Сулими.
1637 р. — повстання Павла Павлюка, битва під Кумейками.
1638 р. — повстання Острянина й Гуні; «Ординація Війська Запорозького».
1638–1648 рр. — «Золотий спокій».
1615 р. — заснування Київського братства, вступ Сагайдачного з Військом Запорозьким.
1616 р. — взяття Сагайдачним Кафи.
1619 р. — Роставицька угода.
1620 р. — патріарх Феофан висвятив митрополита Йова Борецького.
1621 р. — Хотинська битва.
10 квітня 1622 р. — смерть Сагайдачного.
1625 р. — повстання Жмайла, Куруківська угода.
1630 р. — повстання Тараса Федоровича, Переяславська угода, «Тарасова ніч».
1632 р. — заснування Києво-Могилянської колегії, Петро Могила — митрополит.
1635 р. — побудова Кодака, повстання Івана Сулими.
1637 р. — повстання Павла Павлюка, битва під Кумейками.
1638 р. — повстання Острянина й Гуні; «Ординація Війська Запорозького».
1638–1648 рр. — «Золотий спокій».
Ключові особи
Історичні постаті
Петро Конашевич-Сагайдачний — гетьман, Хотин 1621, захисник православ'я.
Йов Борецький — перший відновлений митрополит Київський (1620–1631).
Мелетій Смотрицький — полеміст, автор «Граматики» (1619).
Марко Жмайло — вождь повстання 1625.
Михайло Дорошенко — гетьман після Куруківської угоди.
Тарас Федорович (Трясило) — керівник повстання 1630, «Тарасова ніч».
Іван Сулима — гетьман, руйнівник Кодака (1635).
Павло Павлюк (Бут) — керівник повстання 1637.
Яків Острянин, Дмитро Гуня — керівники повстання 1638.
Петро Могила — митрополит (1632–1647), засновник колегії.
Станіслав Конєцпольський — коронний гетьман, подавив повстання.
Гійом Левассер де Боплан — інженер, побудував Кодак, автор «Опису України».
Йов Борецький — перший відновлений митрополит Київський (1620–1631).
Мелетій Смотрицький — полеміст, автор «Граматики» (1619).
Марко Жмайло — вождь повстання 1625.
Михайло Дорошенко — гетьман після Куруківської угоди.
Тарас Федорович (Трясило) — керівник повстання 1630, «Тарасова ніч».
Іван Сулима — гетьман, руйнівник Кодака (1635).
Павло Павлюк (Бут) — керівник повстання 1637.
Яків Острянин, Дмитро Гуня — керівники повстання 1638.
Петро Могила — митрополит (1632–1647), засновник колегії.
Станіслав Конєцпольський — коронний гетьман, подавив повстання.
Гійом Левассер де Боплан — інженер, побудував Кодак, автор «Опису України».
Типові завдання НМТ
На що звертати увагу
1. Хотинська битва 1621 — причини, учасники (Сагайдачний, Осман II, Ян Ходкевич), значення.
2. Морські походи Сагайдачного (Синоп, Кафа).
3. Куруківська угода 1625 — 6000 реєстру.
4. «Тарасова ніч» 1630 — Тарас Федорович.
5. Кодак 1635 — Сулима.
6. «Ординація» 1638 — репресії, скасування виборності.
7. Петро Могила — колегія, «Требник».
8. Співставлення: дата — подія — особа (багато хрестних запитань про початок XVII ст.).
2. Морські походи Сагайдачного (Синоп, Кафа).
3. Куруківська угода 1625 — 6000 реєстру.
4. «Тарасова ніч» 1630 — Тарас Федорович.
5. Кодак 1635 — Сулима.
6. «Ординація» 1638 — репресії, скасування виборності.
7. Петро Могила — колегія, «Требник».
8. Співставлення: дата — подія — особа (багато хрестних запитань про початок XVII ст.).
🗣️ Простими словами
Якщо зовсім коротко: Сагайдачний зробив козацтво військово-політичною силою (Хотин 1621), а Могила заснував Києво-Могилянський колегіум (1632). Шабля + книга = сила 😉
Закріпи тему «Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина XVII ст.)» на тестах 🎯
Пройди тести формату НМТ саме з цієї теми — безкоштовно, з розбором кожної помилки.