⚔️
Тема 6 · НМТ з історії України Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)
Соціальні стани, фільварок, виникнення козацтва, перші повстання
🗣️ Простими словами
Друга половина XVI ст. — час, коли на історичну сцену виходить головний герой української історії: козацтво. На неспокійному «Дикому полі» вільні люди створюють нову силу — Запорозьку Січ, яка стане захисником України.
Українські землі після Люблінської унії (1569)
Адміністративний поділ
Після Люблінської унії 1569 р. основна маса українських земель увійшла до складу Польщі. На цих територіях утворено шість воєводств:
• Руське (центр — Львів) — з 1434 р.
• Белзьке — з XIV ст.
• Волинське (центр — Луцьк) — з 1569 р.
• Київське (центр — Київ) — з 1569 р.
• Брацлавське (центр — Брацлав) — з 1569 р.
• Подільське (центр — Кам'янець-Подільський) — з XV ст.
Закарпаття — в Угорщині, Буковина — у Молдавському князівстві.
• Руське (центр — Львів) — з 1434 р.
• Белзьке — з XIV ст.
• Волинське (центр — Луцьк) — з 1569 р.
• Київське (центр — Київ) — з 1569 р.
• Брацлавське (центр — Брацлав) — з 1569 р.
• Подільське (центр — Кам'янець-Подільський) — з XV ст.
Закарпаття — в Угорщині, Буковина — у Молдавському князівстві.
Великі магнатські володіння
У II пол. XVI ст. на українських землях формуються величезні латифундії магнатів — некоронованих королів своїх земель:
• Острозькі — Волинь (близько 100 міст та містечок).
• Вишневецькі — Лівобережжя (Лубни, Ромни, Прилуки).
• Заславські, Збаразькі, Корецькі, Чорторийські, Ружинські, Сангушки — Поділля, Волинь.
Магнати мали власні армії, замки, фактично не підпорядковувалися королю.
• Острозькі — Волинь (близько 100 міст та містечок).
• Вишневецькі — Лівобережжя (Лубни, Ромни, Прилуки).
• Заславські, Збаразькі, Корецькі, Чорторийські, Ружинські, Сангушки — Поділля, Волинь.
Магнати мали власні армії, замки, фактично не підпорядковувалися королю.
Соціальна структура
Суспільні верстви
1. Магнати й шляхта (привілейовані):
• Магнати — найбагатші землевласники, князі.
• Шляхта — середня й дрібна. Мали особисту свободу, земельну власність, звільнення від податків.
2. Духовенство — православне й католицьке (з 1596 р. — ще й уніатське).
3. Міщани — мешканці міст:
• У містах з магдебурзьким правом — самоврядування.
• Ремісники об'єднувалися в цехи.
• Православні міщани часто обмежувались у правах порівняно з католиками.
4. Селяни — основна маса населення:
• Вільні, похожі, тяглі, челядь.
• До XVI ст. мали право переходу → поступово закріпачувалися.
• Магнати — найбагатші землевласники, князі.
• Шляхта — середня й дрібна. Мали особисту свободу, земельну власність, звільнення від податків.
2. Духовенство — православне й католицьке (з 1596 р. — ще й уніатське).
3. Міщани — мешканці міст:
• У містах з магдебурзьким правом — самоврядування.
• Ремісники об'єднувалися в цехи.
• Православні міщани часто обмежувались у правах порівняно з католиками.
4. Селяни — основна маса населення:
• Вільні, похожі, тяглі, челядь.
• До XVI ст. мали право переходу → поступово закріпачувалися.
Закріпачення селян
Волинський (Другий Литовський) статут 1566 р. — почалось обмеження переходу селян.
Третій Литовський статут 1588 р. — закріпачив селян повністю: 20-річний термін розшуку збіглих, панщина без обмежень.
У той же час «Устава на волоки» 1557 р. (Сигізмунд II Август) запровадила волочну систему — переміряла землі, закріпляла селян за наділами-волоками (≈21 га), вводила панщину.
Третій Литовський статут 1588 р. — закріпачив селян повністю: 20-річний термін розшуку збіглих, панщина без обмежень.
У той же час «Устава на волоки» 1557 р. (Сигізмунд II Август) запровадила волочну систему — переміряла землі, закріпляла селян за наділами-волоками (≈21 га), вводила панщину.
Економічний розвиток
Фільварок
Фільварок (від нім. Vorwerk) — магнатський чи шляхетський маєток, орієнтований на ринок, переважно на експорт зерна.
Основа: праця закріпачених селян (панщина) на панській землі.
Зерно сплавляли по Віслі до Гданська — головного порту експорту в Західну Європу.
Україна в XVI–XVII ст. стає «житницею Європи».
Основа: праця закріпачених селян (панщина) на панській землі.
Зерно сплавляли по Віслі до Гданська — головного порту експорту в Західну Європу.
Україна в XVI–XVII ст. стає «житницею Європи».
Міста й ремесла
Активне зростання міст:
• Львів, Київ, Луцьк, Кам'янець-Подільський — великі центри.
• Ремесла об'єднані в цехи (від 10 до 30 у великих містах).
• Чумацтво — перевезення солі, риби, товарів на волах. Чумацький тракт з Криму (Солотвин, Галич) на північ.
• Ярмарки — регулярні торги (Львівський, Луцький).
• Львів, Київ, Луцьк, Кам'янець-Подільський — великі центри.
• Ремесла об'єднані в цехи (від 10 до 30 у великих містах).
• Чумацтво — перевезення солі, риби, товарів на волах. Чумацький тракт з Криму (Солотвин, Галич) на північ.
• Ярмарки — регулярні торги (Львівський, Луцький).
Виникнення українського козацтва
🗣️ Простими словами
Козак — це вільна озброєна людина, що йшла на порубіжжя («Дике поле») від панського гніту. Вони селилися за дніпровськими порогами й заснували Запорозьку Січ — військову громаду з власними порядками й виборним отаманом.
Причини
1. Колонізація Дикого Поля — південних незаселених степів.
2. Втечі селян від закріпачення й панщини.
3. Потреба захисту від кримських татар (татарські набіги за ясиром).
4. Промисли: полювання, рибальство, бджільництво (уходництво).
5. Втікачі з інших соціальних верств — від утисків польської адміністрації.
2. Втечі селян від закріпачення й панщини.
3. Потреба захисту від кримських татар (татарські набіги за ясиром).
4. Промисли: полювання, рибальство, бджільництво (уходництво).
5. Втікачі з інших соціальних верств — від утисків польської адміністрації.
Перші згадки
1489 р. — польський хроніст Мартин Бєльський згадує українських козаків у зв'язку з походом королевича Яна Ольбрахта на татар.
1492 р. — канівські й черкаські козаки напали на османський корабель.
Слово «козак» (тюркського походження) означало «вільна людина, гуляка, степовик». Спочатку використовувалося щодо татар, потім стало самоназвою українських степовиків.
1492 р. — канівські й черкаські козаки напали на османський корабель.
Слово «козак» (тюркського походження) означало «вільна людина, гуляка, степовик». Спочатку використовувалося щодо татар, потім стало самоназвою українських степовиків.
Запорозька Січ
Січ — укріплений козацький табір за дніпровськими порогами (Великим Лугом).
1556 р. — князь Дмитро Вишневецький (Байда) заснував першу відому Січ на острові Мала Хортиця.
За XVI–XVIII ст. Січ кілька разів переносилася:
• Хортицька (1556)
• Томаківська (кін. XVI ст.)
• Базавлуцька (1593)
• Микитинська (1639)
• Чортомлицька (1652)
• Олешківська, Кам'янська, Нова (XVIII ст.).
1556 р. — князь Дмитро Вишневецький (Байда) заснував першу відому Січ на острові Мала Хортиця.
За XVI–XVIII ст. Січ кілька разів переносилася:
• Хортицька (1556)
• Томаківська (кін. XVI ст.)
• Базавлуцька (1593)
• Микитинська (1639)
• Чортомлицька (1652)
• Олешківська, Кам'янська, Нова (XVIII ст.).
Устрій Запорозької Січі
Козацтво створило самобутню демократичну республіку:
• Кошовий отаман — головнокомандувач, обирався загальною радою.
• Військова рада («Чорна рада») — вищий орган, усі козаки голосували криком.
• Старшина: суддя, писар, осавул, обозний, хорунжий.
• Територіальний поділ — паланки (8 на Новій Січі).
• Військовий поділ — курені (38 куренів).
• Символи влади: булава (у кошового), бунчук (козацький штандарт), пернач, прапор.
Січ не допускала жінок, була православною, військовою, демократичною за традиціями.
• Кошовий отаман — головнокомандувач, обирався загальною радою.
• Військова рада («Чорна рада») — вищий орган, усі козаки голосували криком.
• Старшина: суддя, писар, осавул, обозний, хорунжий.
• Територіальний поділ — паланки (8 на Новій Січі).
• Військовий поділ — курені (38 куренів).
• Символи влади: булава (у кошового), бунчук (козацький штандарт), пернач, прапор.
Січ не допускала жінок, була православною, військовою, демократичною за традиціями.
Реєстрове козацтво
🗣️ Простими словами
Щоб контролювати козаків, польський король створив реєстрове козацтво — тих, кого записали в офіційний список (реєстр) і взяли на службу за платню. Реєстрові мали привілеї, але їх було мало — решта лишалась «нереєстровими».
Створення реєстру
1572 р. — король Сигизмунд II Август видав універсал про запис 300 козаків до «реєстру» на королівську службу. Мета — мати лояльне військо для прикордонної служби й контролю над «свавільним» козацтвом.
1578 р. — король Стефан Баторій розширив реєстр до 500 козаків (так звана «Баторієва угода»). Козаки отримували:
• Платню (15 злотих на рік + сукно).
• Землі в Трахтемирові — резиденція реєстрового козацтва.
• Символіку: клейноди — хоругва, булава, печатка.
• Юридичний імунітет — підпорядкування лише гетьманові.
1578 р. — король Стефан Баторій розширив реєстр до 500 козаків (так звана «Баторієва угода»). Козаки отримували:
• Платню (15 злотих на рік + сукно).
• Землі в Трахтемирові — резиденція реєстрового козацтва.
• Символіку: клейноди — хоругва, булава, печатка.
• Юридичний імунітет — підпорядкування лише гетьманові.
Розкол козацтва
З появою реєстру виник поділ козацтва на дві групи:
• Реєстрові — офіційно служать Польщі, отримують платню.
• Низові (січові, нереєстрові) — на Запорозькій Січі, незалежні.
Цей розкол ускладнював узгоджену політику й був використаний поляками проти українців.
• Реєстрові — офіційно служать Польщі, отримують платню.
• Низові (січові, нереєстрові) — на Запорозькій Січі, незалежні.
Цей розкол ускладнював узгоджену політику й був використаний поляками проти українців.
Перші козацькі повстання
🗣️ Простими словами
Утиски й малий реєстр спричинили перші козацькі повстання 1590-х: Косинського (1591–1593) і Наливайка (1594–1596). Їх придушили, але це був початок довгої боротьби.
Повстання Криштофа Косинського (1591–1593)
Причина: конфлікт Косинського з магнатом князем Янушем Острозьким через спірну землю.
Перебіг: Косинський на чолі реєстрових козаків повстав проти Речі Посполитої. Захопив замки на Київщині, Волині, Брацлавщині.
Кінець: у битві під П'яткою (1593) військо князя Острозького розбило повстанців. Косинський невдовзі загинув.
Перебіг: Косинський на чолі реєстрових козаків повстав проти Речі Посполитої. Захопив замки на Київщині, Волині, Брацлавщині.
Кінець: у битві під П'яткою (1593) військо князя Острозького розбило повстанців. Косинський невдовзі загинув.
Повстання Северина Наливайка (1594–1596)
Причини: невдоволення польським гнітом, наступ на православ'я перед Берестейською унією, невиплата платні козакам.
Перебіг: Наливайко (сотник надвірного війська князя Острозького) повстав, очолив велике козацько-селянське військо. Разом з нереєстровиками під командою Матвія Шаули й Григорія Лободи діяв на Волині, Поділлі, Білорусі.
Кінець: оточений польським військом (коронний гетьман Станіслав Жолкевський) біля Солониці під Лубнами. Козаки здали Наливайка полякам. У травні 1597 р. його публічно страчено у Варшаві (четвертовано).
Перебіг: Наливайко (сотник надвірного війська князя Острозького) повстав, очолив велике козацько-селянське військо. Разом з нереєстровиками під командою Матвія Шаули й Григорія Лободи діяв на Волині, Поділлі, Білорусі.
Кінець: оточений польським військом (коронний гетьман Станіслав Жолкевський) біля Солониці під Лубнами. Козаки здали Наливайка полякам. У травні 1597 р. його публічно страчено у Варшаві (четвертовано).
🧠 Як запам'ятати
КОСИНСЬКИЙ = КОСИВ. Перший хто «скосив» шляхту — перше велике повстання 1591.
НАЛИВАЙКО = НАЛИВАЙ. «Наливай козакам!» — Северин підняв народ, аж поки не «налили» йому у Варшаві (страта 1597).
БАЙДА = гуляка. Дмитро Вишневецький — в пісні «Ой у Лузі Червоній калина» його звуть Байдою-гулякою. Заснував Січ 1556, повішений на гачку 1563 — найдраматичніша смерть в історії козацтва.
Дати реєстру: 1572 → 300, 1578 → 500. Запам'ятай: 72-78, кількість зростає: 3-5 (помнож на 100).
НАЛИВАЙКО = НАЛИВАЙ. «Наливай козакам!» — Северин підняв народ, аж поки не «налили» йому у Варшаві (страта 1597).
БАЙДА = гуляка. Дмитро Вишневецький — в пісні «Ой у Лузі Червоній калина» його звуть Байдою-гулякою. Заснував Січ 1556, повішений на гачку 1563 — найдраматичніша смерть в історії козацтва.
Дати реєстру: 1572 → 300, 1578 → 500. Запам'ятай: 72-78, кількість зростає: 3-5 (помнож на 100).
Значення перших повстань
1. Показали здатність козацтва до масових виступів проти шляхти.
2. Об'єднували козацьку, селянську й міщанську верстви.
3. Стали прологом Визвольної війни 1648 р. Богдана Хмельницького.
4. Підкреслили зв'язок козацтва з православ'ям — боротьба не тільки соціальна, а й релігійна.
2. Об'єднували козацьку, селянську й міщанську верстви.
3. Стали прологом Визвольної війни 1648 р. Богдана Хмельницького.
4. Підкреслили зв'язок козацтва з православ'ям — боротьба не тільки соціальна, а й релігійна.
Культура
Князь Василь-Костянтин Острозький
Костянтин-Василь Острозький (1526–1608) — найбагатший магнат Речі Посполитої, київський воєвода, лідер православного руху.
Засновник:
• Острозької академії (бл. 1576) — першого в Україні вищого навчального закладу.
• Острозької друкарні, в якій Іван Федоров видав Острозьку Біблію (1581).
Був головним опонентом Берестейської унії 1596 р. На його дворі зібрався гурт православних учених і полемістів (Герасим Смотрицький, Христофор Філалет).
Засновник:
• Острозької академії (бл. 1576) — першого в Україні вищого навчального закладу.
• Острозької друкарні, в якій Іван Федоров видав Острозьку Біблію (1581).
Був головним опонентом Берестейської унії 1596 р. На його дворі зібрався гурт православних учених і полемістів (Герасим Смотрицький, Христофор Філалет).
Братський рух
У кінці XVI ст. виникають братства — православні організації міщан.
• Львівське Успенське братство (отримало ставропігію в 1586 р.) — найстаріше.
• Луцьке, Рогатинське, пізніше — Київське (1615).
Діяльність братств:
• Школи (Львівська братська школа навчала за «семи вільних мистецтвах»).
• Друкарні (Львівська братська друкарня, друкувала «Адельфотес»).
• Захист православ'я від уніатського тиску.
• Соціальна допомога (лікарні, притулки).
• Львівське Успенське братство (отримало ставропігію в 1586 р.) — найстаріше.
• Луцьке, Рогатинське, пізніше — Київське (1615).
Діяльність братств:
• Школи (Львівська братська школа навчала за «семи вільних мистецтвах»).
• Друкарні (Львівська братська друкарня, друкувала «Адельфотес»).
• Захист православ'я від уніатського тиску.
• Соціальна допомога (лікарні, притулки).
Ключові дати
Вчи напам'ять
1489 р. — перша писемна згадка про українських козаків (Бєльський).
1556 р. — Дмитро Вишневецький заснував Січ на Малій Хортиці.
1557 р. — «Устава на волоки», волочна реформа.
1566 р. — Другий Литовський статут.
1569 р. — Люблінська унія.
1572 р. — універсал Сигизмунда II про реєстр (300 козаків).
1578 р. — Баторій розширив реєстр (500 козаків).
1586 р. — ставропігія Львівського братства.
1588 р. — Третій Литовський статут (остаточне закріпачення).
1591–1593 рр. — повстання Криштофа Косинського.
1593 р. — битва під П'яткою.
1594–1596 рр. — повстання Северина Наливайка.
1596 р. — Берестейська унія.
1597 р. — страта Наливайка у Варшаві.
1556 р. — Дмитро Вишневецький заснував Січ на Малій Хортиці.
1557 р. — «Устава на волоки», волочна реформа.
1566 р. — Другий Литовський статут.
1569 р. — Люблінська унія.
1572 р. — універсал Сигизмунда II про реєстр (300 козаків).
1578 р. — Баторій розширив реєстр (500 козаків).
1586 р. — ставропігія Львівського братства.
1588 р. — Третій Литовський статут (остаточне закріпачення).
1591–1593 рр. — повстання Криштофа Косинського.
1593 р. — битва під П'яткою.
1594–1596 рр. — повстання Северина Наливайка.
1596 р. — Берестейська унія.
1597 р. — страта Наливайка у Варшаві.
Ключові особи
Історичні постаті
Сигизмунд II Август — король Польщі, універсал про реєстр 1572.
Стефан Баторій — король, розширив реєстр 1578.
Дмитро Вишневецький (Байда) — засновник Січі на Малій Хортиці (1556).
Костянтин-Василь Острозький — магнат, засновник Острозької академії.
Іван Федоров — друкар, «Апостол» (1574), Острозька Біблія (1581).
Криштоф Косинський — гетьман, вождь першого великого козацького повстання.
Януш Острозький — магнат, розбив Косинського під П'яткою.
Северин Наливайко — керівник повстання 1594–1596, страчений 1597.
Матвій Шаула, Григорій Лобода — сподвижники Наливайка.
Станіслав Жолкевський — коронний гетьман, задушив повстання.
Стефан Баторій — король, розширив реєстр 1578.
Дмитро Вишневецький (Байда) — засновник Січі на Малій Хортиці (1556).
Костянтин-Василь Острозький — магнат, засновник Острозької академії.
Іван Федоров — друкар, «Апостол» (1574), Острозька Біблія (1581).
Криштоф Косинський — гетьман, вождь першого великого козацького повстання.
Януш Острозький — магнат, розбив Косинського під П'яткою.
Северин Наливайко — керівник повстання 1594–1596, страчений 1597.
Матвій Шаула, Григорій Лобода — сподвижники Наливайка.
Станіслав Жолкевський — коронний гетьман, задушив повстання.
Типові завдання НМТ
На що звертати увагу
1. Знати дату заснування Січі (1556) та хто (Байда-Вишневецький).
2. Дати реєстру: 1572 (Сигизмунд, 300) та 1578 (Баторій, 500).
3. Клейноди Запорозького війська: булава, бунчук, хоругва, пернач, печатка.
4. Соціальна структура: фільварок, панщина, волока, цехи, магдебурзьке право.
5. Лідери повстань: Косинський (1591–1593), Наливайко (1594–1596).
6. Культурні діячі: Острозький, Федоров, братства.
7. Робота з картою: 6 воєводств на українських землях після 1569 р.
2. Дати реєстру: 1572 (Сигизмунд, 300) та 1578 (Баторій, 500).
3. Клейноди Запорозького війська: булава, бунчук, хоругва, пернач, печатка.
4. Соціальна структура: фільварок, панщина, волока, цехи, магдебурзьке право.
5. Лідери повстань: Косинський (1591–1593), Наливайко (1594–1596).
6. Культурні діячі: Острозький, Федоров, братства.
7. Робота з картою: 6 воєводств на українських землях після 1569 р.
🗣️ Простими словами
Якщо зовсім коротко: у XVI ст. вільні люди створили козацтво й Запорозьку Січ. Реєстрові — на службі короля, а перші повстання (Косинський, Наливайко) розпочали боротьбу 😉
Закріпи тему «Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)» на тестах 🎯
Пройди тести формату НМТ саме з цієї теми — безкоштовно, з розбором кожної помилки.