Україна в перші повоєнні роки
Відбудова й Дніпрогес, голод 1946–1947, ліквідація УГКЦ, УПА і Шухевич, «Вісла», ждановщина, Закарпаття
Україна після війни — з попелу, але в лещатах
Перші повоєнні роки (1945–1953) — це одночасно героїчна відбудова й жорстока радянізація: голод, репресії, ліквідація УГКЦ, боротьба з УПА та ідеологічний терор «ждановщини».
Головне для НМТ: держава відновлювала заводи, але жила людина — далеко не в пріоритеті.
Відбудова народного господарства
• Відновлювали шахти Донбасу, металургію Придніпров'я, машинобудування.
• Джерело коштів — внутрішні ресурси, важка праця людей, а не західна допомога: СРСР відмовився від «плану Маршалла».
Уже до 1950 р. промисловість перевищила довоєнний рівень.
• 1947 — станція дала перший повоєнний струм.
• 1950 — Дніпрогес відновлено на повну потужність.
Відбудова була показовою й ударною — про неї трубила вся радянська преса.
Голод 1946–1947 рр.
Причини:
• Посуха й неврожай 1946 р.
• Завищені плани хлібозаготівель — зерно вилучали навіть посівне.
• Експорт хліба за кордон (у країни соцтабору) заради престижу СРСР.
• Розруха села після війни, брак робочих рук і техніки.
Наслідки: голодували південні та східні області; загинуло, за оцінками, близько 800 тис. – 1 млн осіб, фіксували випадки канібалізму.
Тодішній голова Ради Міністрів УРСР — Микита Хрущов.
Три «П» вбивали село: Посуха спалила поля, План хлібозаготівель вигріб засіки, а зерно поплило з Порту за кордон. Природа лише почала — доробила система.
Радянізація Західної України
Складники:
• Індустріалізація (нафтопромисли, машинобудування).
• Суцільна колективізація — примусове зганяння селян у колгоспи (в основному завершена до 1950–1951 рр.).
• Атеїзація — ліквідація УГКЦ.
• Масові репресії й депортації «неблагонадійних»: заможних селян, родин учасників підпілля — сотні тисяч вивезли до Сибіру та Казахстану.
Регіон ламали жорстко, бо саме тут діяв збройний спротив.
Ліквідація УГКЦ — Львівський «собор» 1946
• Квітень 1945 — заарештовано главу УГКЦ митрополита Йосифа Сліпого та єпископів.
• 8–10 березня 1946 — інспірований НКВС Львівський «собор» проголосив скасування Берестейської унії 1596 р. й підпорядкування УГКЦ Російській православній церкві.
• Ініціатор і голова оргкомітету — священник Гавриїл Костельник.
Наслідок: УГКЦ офіційно ліквідовано, вона пішла в підпілля й діяла нелегально аж до 1989 р. Це найбільша у світі заборонена церква тих часів.
Дата-гачок: 1596 унію уклали → 1946 «скасували», рівно через 350 років. Одна цифра «19» замість «15» — і церкву заганяють у підпілля.
Збройна боротьба УПА
• Повстанці нападали на органи НКВС/МДБ, зривали колективізацію та вибори, боронили селян від депортацій.
• Влада відповідала каральними операціями, облавами, депортаціями родин.
Організований опір тривав до початку 1950-х рр., окремі боївки — ще пізніше.
• 5 березня 1950 р. загинув у бою з оперативною групою МДБ у селі Білогорща поблизу Львова.
Значення: його смерть стала переломним моментом — після неї спротив пішов на спад. Керівництво перейшло до Василя Кука.
Операція «Вісла» (1947)
• Привід: загибель 28 березня 1947 р. польського генерала Кароля Свєрчевського, у якій звинуватили УПА.
• Мета: знищити тил УПА й розпорошити українців, асимілювати їх.
• Наслідки: депортовано понад 140 тис. українців на північні й західні («понімецькі») землі Польщі, розселяючи розкидано, щоб вони втратили національну спільноту. Багатьох кинули до концтабору Явожно.
«Ждановщина» — ідеологічний терор
• Почалося з союзних постанов 1946 р. про журнали «Звезда» і «Ленинград» — цькували Анну Ахматову та Михайла Зощенка.
• В Україні під удар потрапили Максим Рильський, Юрій Яновський, Іван Сенченко, а Володимира Сосюру засудили за вірш «Любіть Україну» (розгромна стаття 1951 р.).
Митців змушували каятися й писати «правильні» твори.
• Боротьба з «безрідним космополітизмом» (1948–1949) — фактично антисемітська й антизахідна кампанія проти діячів, звинувачених у «схилянні перед Заходом».
• Боротьба з «українським буржуазним націоналізмом» — таврування будь-яких проявів національної самобутності; репресії проти істориків, письменників, науковців за «перекручення» історії України.
Мета — тотальний контроль над думкою й уніфікація культури під московський зразок.
Два фронти одного терору: «космополіт» (глянув на Захід) і «націоналіст» (глянув на своє) — винен був кожен, хто дивився не туди, куди Кремль.
Входження Закарпаття до складу УРСР
• 29 червня 1945 р. — договір між СРСР і Чехословаччиною про входження Закарпатської України до складу УРСР.
• 22 січня 1946 р. — утворено Закарпатську область УРСР.
Значення: уперше в історії більшість українських етнічних земель об'єдналися в межах однієї держави (УРСР у складі СРСР).
Ключові дати
1946–1950 — четверта п'ятирічка (відбудова).
22 січня 1946 — утворено Закарпатську область УРСР.
8–10 березня 1946 — Львівський «собор», ліквідація УГКЦ.
1946 — початок «ждановщини».
1946–1947 — голод в Україні.
1947 — Дніпрогес дав перший повоєнний струм.
квітень–липень 1947 — операція «Вісла».
5 березня 1950 — загибель Романа Шухевича.
1950 — повне відновлення Дніпрогесу; в основному завершено колективізацію Заходу.
1951 — цькування В. Сосюри за «Любіть Україну».
Ключові особи
Йосиф Сліпий — митрополит УГКЦ, заарештований 1945, символ гонінь на церкву.
Гавриїл Костельник — ініціатор Львівського «собору» 1946.
Роман Шухевич (Тарас Чупринка) — головнокомандувач УПА, загинув 5 березня 1950.
Василь Кук — очолив підпілля ОУН після Шухевича.
Андрій Жданов — ідеолог «ждановщини».
Володимир Сосюра — поет, засуджений за «Любіть Україну».
Кароль Свєрчевський — польський генерал, чия загибель стала приводом до операції «Вісла».
Закріпи тему «Україна в перші повоєнні роки» на тестах 🎯
Пройди тести формату НМТ саме з цієї теми — безкоштовно, з розбором кожної помилки.