🔗
Тема 31 · НМТ з української мови Службові частини мови. Прислівник
Прийменники, сполучники, частки + прислівник і його правопис
🗣️ Простими словами
Тут два блоки: прислівник (самостійна, але незмінна частина мови) і службові слова — прийменник, сполучник, частка. Службові самі нічого не називають, а лише «склеюють» і додають відтінки.
Частина 1. Прислівник
Визначення
Прислівник — незмінна частина мови, що називає ознаку дії, ознаку ознаки або ознаку предмета. Питання: як? де? коли? куди? чому? навіщо?
швидко, добре, тут, увечері, навмисно.
швидко, добре, тут, увечері, навмисно.
🗣️ Простими словами
Прислівник називає ознаку дії (як? де? коли? — швидко, тут, вчора) і ніколи не змінюється (немає роду, числа, відмінка). Найчастіше «прилипає» до дієслова.
Розряди за значенням
Способу дії: як? яким чином? — добре, швидко, повільно, пішки.
Міри й ступеня: скільки? у якій мірі? — трохи, дуже, ледве, надзвичайно.
Місця: де? куди? звідки? — тут, там, праворуч, вгору, здалеку.
Часу: коли? відколи? доки? — сьогодні, завжди, вчора, здавна.
Причини: чому? — тому, зопалу, з горя.
Мети: навіщо? — навмисне, задля жарту.
Міри й ступеня: скільки? у якій мірі? — трохи, дуже, ледве, надзвичайно.
Місця: де? куди? звідки? — тут, там, праворуч, вгору, здалеку.
Часу: коли? відколи? доки? — сьогодні, завжди, вчора, здавна.
Причини: чому? — тому, зопалу, з горя.
Мети: навіщо? — навмисне, задля жарту.
Ступені порівняння прислівників
Якісні прислівники (на -о, -е) мають ступені, як прикметники.
Вищий: швидше, краще, тихіше.
Найвищий: найшвидше, найкраще, найтихіше.
Вищий: швидше, краще, тихіше.
Найвищий: найшвидше, найкраще, найтихіше.
Правопис прислівників
🗣️ Простими словами
Правопис прислівників — суцільні списки: разом (щодня, увечері, нашвидкуруч), окремо (без угаву, до речі, як слід), через дефіс (по-новому, по-українськи, будь-де). Це просто треба завчити.
Разом
праворуч, увечері, напередодні, нашвидкуруч, надобраніч, щосили, щодня, восени, влітку, удень, уночі, назавжди, надвечір, помалу, навпаки, впоперек
Окремо
без угаву, без упину, до речі, з дня на день, кінець кінцем, як слід, сам на сам, віч-на-віч, один раз, два рази, на жаль, на щастя, в обріз, в особі
Через дефіс
з префіксом по- та суфіксом -ому/-и: по-новому, по-українськи, по-доброму, по-моєму, по-перше, по-друге.
повторення: ледь-ледь, тихо-тихо, давним-давно, пліч-о-пліч.
з частинками -бо, -но, -таки у прислівниках: все-таки, дедалі, отак-от.
повторення: ледь-ледь, тихо-тихо, давним-давно, пліч-о-пліч.
з частинками -бо, -но, -таки у прислівниках: все-таки, дедалі, отак-от.
Частина 2. Прийменник
🗣️ Простими словами
Прийменник (в, на, під, завдяки, попри) показує звʼязок між словами, але сам не є членом речення. Він «працює в парі» з іменником: іти до школи.
Визначення
Прийменник — службове слово, що виражає зв'язок між словами в реченні. Вживається тільки з іменниками/займенниками.
на, в, у, з, за, під, над, біля, коло, через, завдяки, всупереч.
на, в, у, з, за, під, над, біля, коло, через, завдяки, всупереч.
Група за походженням
Первинні: в, у, на, з, за, по, під, над, біля — короткі.
Похідні: завдяки, всупереч, згідно з, поблизу, протягом, під час, на випадок — утворені від інших частин мови.
Похідні: завдяки, всупереч, згідно з, поблизу, протягом, під час, на випадок — утворені від інших частин мови.
Правопис прийменників
Разом: задля, заради, поряд, назустріч, уздовж, понад, попід, знад.
Через дефіс: з-під, з-поміж, з-над, з-перед, із-за.
Окремо: під час, на випадок, у зв'язку з, відповідно до, за винятком, з нагоди.
Через дефіс: з-під, з-поміж, з-над, з-перед, із-за.
Окремо: під час, на випадок, у зв'язку з, відповідно до, за винятком, з нагоди.
Частина 3. Сполучник
🗣️ Простими словами
Сполучник (і, та, але, що, бо, якщо) зʼєднує однорідні члени або частини складного речення. Сурядні (і, та, але, або) — рівних; підрядні (що, щоб, бо, коли) — приєднують підрядну частину.
Визначення
Сполучник — службове слово, що з'єднує однорідні члени або частини складного речення.
Сурядні сполучники
З'єднують рівноправні слова або частини.
Єднальні: і, й, та (=і), також, ні... ні
Протиставні: а, але, та (=але), проте, однак
Розділові: або, чи, то... то, не то... не то
Єднальні: і, й, та (=і), також, ні... ні
Протиставні: а, але, та (=але), проте, однак
Розділові: або, чи, то... то, не то... не то
Підрядні сполучники
Приєднують підрядну частину до головної.
що, щоб, як, коли, де, куди, звідки, якщо, якби, хоч, хоча, бо, тому що, оскільки, доки, поки
що, щоб, як, коли, де, куди, звідки, якщо, якби, хоч, хоча, бо, тому що, оскільки, доки, поки
Складні пастки НМТ
Не плутай сполучники та омонімічні їм слова:
Що ж? (частка) ≠ Я знаю, що ж сталося. (сполучник)
Мама та батько (сполучник = і) ≠ Мама, та й та уже йде (частка).
Також не плутай: проте (сполучник «але») і про те (прийменник + займенник).
Що ж? (частка) ≠ Я знаю, що ж сталося. (сполучник)
Мама та батько (сполучник = і) ≠ Мама, та й та уже йде (частка).
Також не плутай: проте (сполучник «але») і про те (прийменник + займенник).
Частина 4. Частка
🗣️ Простими словами
Частка (не, ні, б, би, хай, навіть, тільки) додає реченню відтінок або творить форму. Головна пастка НМТ — правопис не/ні зі словами.
Визначення
Частка — службове слово, що надає реченню або окремому слову різних смислових, емоційних відтінків або служить для творення форм.
Види часток
Формотворчі: би, б, хай, нехай, давай (для наказового, умовного).
Заперечні: не, ні.
Модальні (відтінок): хіба, невже, ось, ось-ось, лиш, тільки, навіть, саме, якраз, ще, аж.
Спонукальні: ану, бо, но, же, ж.
Заперечні: не, ні.
Модальні (відтінок): хіба, невже, ось, ось-ось, лиш, тільки, навіть, саме, якраз, ще, аж.
Спонукальні: ану, бо, но, же, ж.
Не і Ні
НЕ пишеться разом:
• якщо слово без не не вживається: нездужати, ненавидіти, невіглас.
• з іменниками, що набувають нового значення: неправда (=брехня), небо — ні, це окреме слово.
НЕ пишеться окремо:
• з дієсловами: не читаю, не пишу, не знаю (винятки — див. вище).
• з прислівниками в порівняльних зворотах: не більше як, не менше як.
НІ пишеться разом у заперечних займенниках і прислівниках: ніхто, ніде, ніколи.
Окремо — якщо між ні та словом прийменник: ні з ким, ні до чого.
• якщо слово без не не вживається: нездужати, ненавидіти, невіглас.
• з іменниками, що набувають нового значення: неправда (=брехня), небо — ні, це окреме слово.
НЕ пишеться окремо:
• з дієсловами: не читаю, не пишу, не знаю (винятки — див. вище).
• з прислівниками в порівняльних зворотах: не більше як, не менше як.
НІ пишеться разом у заперечних займенниках і прислівниках: ніхто, ніде, ніколи.
Окремо — якщо між ні та словом прийменник: ні з ким, ні до чого.
Топ-помилки, за які знімають бали
5 пасток
① «по новому» замість по-новому.
② Плутати «щоб» і «що б».
③ «не» з дієсловом писати разом (треба окремо: не знаю).
④ Вважати прийменник членом речення.
⑤ «на пам’ять» замість напам’ять (прислівник).
② Плутати «щоб» і «що б».
③ «не» з дієсловом писати разом (треба окремо: не знаю).
④ Вважати прийменник членом речення.
⑤ «на пам’ять» замість напам’ять (прислівник).
📝 Перевір себе 💪
Разом чи окремо? що(б) ти прийшов → щоб (мета). що(б) я не робив → що б (можна «би»). (на)пам’ять → напам’ять.
🧠 Як запам'ятати
Прислівник — незмінний (як/де/коли). Прийменник — звʼязок, сполучник — зʼєднує, частка — відтінок. «щоб» разом (мета), «що б» окремо (є «би»).
🗣️ Простими словами
Якщо зовсім коротко: прислівник — незмінна ознака дії; службові — це «клей» і «спеції» речення. Найбільше балів гуляє на правописі прислівників і не/ні 😉
Закріпи тему «Службові частини мови. Прислівник» на тестах 🎯
Пройди тести формату НМТ саме з цієї теми — безкоштовно, з розбором кожної помилки.