🌸
Тема 24 · НМТ з біології Квітка, насінина, плід. Розмноження рослин
Будова квітки, суцвіття, запилення, подвійне запліднення, насінина, плоди, поширення, вегетативне розмноження
🗣️ Простими словами
Квітка — це орган статевого розмноження рослин. Після запилення й запліднення з неї утворюється насінина (усередині плоду). А плід захищає насіння й допомагає його розносити (вітром, тваринами).
Квітка — орган насінного розмноження
Що таке квітка
Квітка — це видозмінений вкорочений пагін, пристосований для статевого розмноження покритонасінних (квіткових) рослин.
Тут відбувається запилення, запліднення та утворення насіння й плодів.
Оскільки квітка — це пагін, її частини — це видозмінені листки, що сидять на квітколожі.
Тут відбувається запилення, запліднення та утворення насіння й плодів.
Оскільки квітка — це пагін, її частини — це видозмінені листки, що сидять на квітколожі.
Загальна будова квітки
• Квітконіжка — стеблинка, що несе квітку (без неї квітка сидяча).
• Квітколоже — розширена верхівка, до якої кріпляться всі частини.
• Оцвітина — чашечка + віночок (захист і приваблювання).
• Тичинки — чоловічі частини.
• Маточка (одна чи кілька) — жіноча частина.
Тичинки й маточка — головні (генеративні) частини, бо саме вони беруть участь у заплідненні.
• Квітколоже — розширена верхівка, до якої кріпляться всі частини.
• Оцвітина — чашечка + віночок (захист і приваблювання).
• Тичинки — чоловічі частини.
• Маточка (одна чи кілька) — жіноча частина.
Тичинки й маточка — головні (генеративні) частини, бо саме вони беруть участь у заплідненні.
Оцвітина: чашечка і віночок
Проста і подвійна оцвітина
Оцвітина — сукупність покривних листочків квітки.
• Подвійна — є і чашечка (зелені чашолистки), і віночок (яскраві пелюстки). Приклад — троянда, вишня.
• Проста — усі листочки однакові. Буває віночковидна (яскрава, як у тюльпана) або чашечковидна (зелена, як у буряка).
Квітки без оцвітини (голі) — у верби, ясена.
• Подвійна — є і чашечка (зелені чашолистки), і віночок (яскраві пелюстки). Приклад — троянда, вишня.
• Проста — усі листочки однакові. Буває віночковидна (яскрава, як у тюльпана) або чашечковидна (зелена, як у буряка).
Квітки без оцвітини (голі) — у верби, ясена.
Тичинки і маточка
Тичинка — чоловіча частина
Тичинка складається з тичинкової нитки та пиляка.
У пиляку в пилкових гніздах утворюється пилок (пилкові зерна), з яких розвиваються чоловічі статеві клітини (спермії).
Сукупність усіх тичинок квітки — андроцей.
У пиляку в пилкових гніздах утворюється пилок (пилкові зерна), з яких розвиваються чоловічі статеві клітини (спермії).
Сукупність усіх тичинок квітки — андроцей.
Маточка — жіноча частина
Маточка утворена одним чи кількома плодолистками й має три частини:
• Приймочка — вловлює пилок (часто липка/пірчаста).
• Стовпчик — з'єднує приймочку із зав'яззю.
• Зав'язь — розширена основа, де містяться насінні зачатки (сім'ябруньки). Саме із зав'язі згодом утворюється плід.
Сукупність маточок — гінецей.
• Приймочка — вловлює пилок (часто липка/пірчаста).
• Стовпчик — з'єднує приймочку із зав'яззю.
• Зав'язь — розширена основа, де містяться насінні зачатки (сім'ябруньки). Саме із зав'язі згодом утворюється плід.
Сукупність маточок — гінецей.
Одностатеві та двостатеві квітки
Класифікація за статтю
• Двостатеві (обох статей) — мають і тичинки, і маточку (більшість рослин: вишня, горох).
• Одностатеві — лише тичинки (тичинкові, чоловічі) або лише маточку (маточкові, жіночі).
Рослини за розташуванням одностатевих квіток:
• Однодомні — чоловічі й жіночі квітки на одній рослині (кукурудза, огірок, ліщина).
• Дводомні — на різних рослинах (тополя, верба, обліпиха, коноплі).
• Одностатеві — лише тичинки (тичинкові, чоловічі) або лише маточку (маточкові, жіночі).
Рослини за розташуванням одностатевих квіток:
• Однодомні — чоловічі й жіночі квітки на одній рослині (кукурудза, огірок, ліщина).
• Дводомні — на різних рослинах (тополя, верба, обліпиха, коноплі).
🧠 Як запам'ятати
ОдноДОМні — усі під одним ДОМом (на одній рослині), просто в різних кімнатах.
ДВОдомні — потрібні ДВА доми: окремо «хлопчики», окремо «дівчатка» (як тополя-пух — це жіночі дерева).
Маточка = МАТИ → жіноча частина, з неї народжується плід.
ДВОдомні — потрібні ДВА доми: окремо «хлопчики», окремо «дівчатка» (як тополя-пух — це жіночі дерева).
Маточка = МАТИ → жіноча частина, з неї народжується плід.
Суцвіття
Що таке суцвіття і навіщо воно
Суцвіття — це група квіток, розташованих на спільному видозміненому пагоні у певному порядку.
Навіщо? Дрібні квітки разом помітніші для запилювачів і дають більше насіння, підвищуючи ймовірність запилення.
Приклади типів: китиця (черемха), колос (подорожник), складний колос (пшениця), початок (кукурудза), кошик (соняшник, кульбаба), зонтик (первоцвіт), щиток (груша), волоть/китиця складна (бузок, овес).
Навіщо? Дрібні квітки разом помітніші для запилювачів і дають більше насіння, підвищуючи ймовірність запилення.
Приклади типів: китиця (черемха), колос (подорожник), складний колос (пшениця), початок (кукурудза), кошик (соняшник, кульбаба), зонтик (первоцвіт), щиток (груша), волоть/китиця складна (бузок, овес).
Запилення
Самозапилення і перехресне
Запилення — перенесення пилку з пиляка на приймочку маточки.
• Самозапилення — пилок потрапляє на приймочку тієї самої квітки (горох, пшениця, квасоля). Ознаки залишаються сталими.
• Перехресне — пилок з однієї квітки на приймочку іншої. Дає більше різноманіття нащадків і сильніше потомство. Це переважний тип у природі.
• Самозапилення — пилок потрапляє на приймочку тієї самої квітки (горох, пшениця, квасоля). Ознаки залишаються сталими.
• Перехресне — пилок з однієї квітки на приймочку іншої. Дає більше різноманіття нащадків і сильніше потомство. Це переважний тип у природі.
Способи перехресного запилення
• Комахами (ентомофілія) — квітки яскраві, запашні, з нектаром; пилок липкий, великий (яблуня, липа).
• Вітром (анемофілія) — квітки дрібні, непоказні, без запаху; пилку багато, він сухий і легкий; приймочки великі, пірчасті (береза, ліщина, злаки, тополя).
• Рідше — водою (елодея), птахами (колібрі), штучне (людиною для селекції).
• Вітром (анемофілія) — квітки дрібні, непоказні, без запаху; пилку багато, він сухий і легкий; приймочки великі, пірчасті (береза, ліщина, злаки, тополя).
• Рідше — водою (елодея), птахами (колібрі), штучне (людиною для селекції).
Подвійне запліднення
Відкриття С. Г. Навашина (1898)
Подвійне запліднення відкрив ботанік Сергій Навашин (1898 р.; дослідження виконав у Києві) — унікальне явище лише у покритонасінних.
Пилкове зерно проростає в пилкову трубку, якою до насінного зачатка спускаються два спермії.
Пилкове зерно проростає в пилкову трубку, якою до насінного зачатка спускаються два спермії.
Суть процесу
У насінному зачатку — зародковий мішок з яйцеклітиною та центральною (диплоїдною) клітиною.
• Перший спермій + яйцеклітина → зигота (2n) → з неї розвивається зародок.
• Другий спермій + центральна клітина (2n) → триплоїдна (3n) клітина → з неї утворюється ендосперм (запас поживних речовин).
Тому запліднення й подвійне: зливаються дві пари клітин.
• Перший спермій + яйцеклітина → зигота (2n) → з неї розвивається зародок.
• Другий спермій + центральна клітина (2n) → триплоїдна (3n) клітина → з неї утворюється ендосперм (запас поживних речовин).
Тому запліднення й подвійне: зливаються дві пари клітин.
🧠 Як запам'ятати
ПОДВІЙНЕ = ДВА спермії, ДВА злиття.
Спермій №1 → яйцеклітина → ЗАРОДОК (майбутня рослинка).
Спермій №2 → центральна клітина → ЕНДОСПЕРМ (їжа для рослинки, 3n).
Запам'ятай числа: зигота 2n, ендосперм 3n — «ендосперм наЙситніший, тому 3».
Спермій №1 → яйцеклітина → ЗАРОДОК (майбутня рослинка).
Спермій №2 → центральна клітина → ЕНДОСПЕРМ (їжа для рослинки, 3n).
Запам'ятай числа: зигота 2n, ендосперм 3n — «ендосперм наЙситніший, тому 3».
Насінина
Будова насінини
Після запліднення з насінного зачатка формується насінина.
• Насінна шкірка — захист.
• Зародок — маленька майбутня рослина: зародковий корінець, стебельце, брунечка та сім'ядолі.
• Ендосперм — запас поживних речовин (крохмаль, олії, білки).
Дводольні мають 2 сім'ядолі (квасоля), однодольні — 1 сім'ядолю (пшениця, цибуля).
• Насінна шкірка — захист.
• Зародок — маленька майбутня рослина: зародковий корінець, стебельце, брунечка та сім'ядолі.
• Ендосперм — запас поживних речовин (крохмаль, олії, білки).
Дводольні мають 2 сім'ядолі (квасоля), однодольні — 1 сім'ядолю (пшениця, цибуля).
Де запас: ендосперм чи сім'ядолі
• У багатьох дводольних (квасоля, горох, гарбуз) ендосперм витрачається під час дозрівання, а поживні речовини запасаються у м'ясистих сім'ядолях.
• У однодольних (злаки) та деяких дводольних (рицина) запас — у ендоспермі, а сім'ядоля лише передає речовини зародку.
Насінина з'явилась як спосіб пережити несприятливі умови й розселитися.
• У однодольних (злаки) та деяких дводольних (рицина) запас — у ендоспермі, а сім'ядоля лише передає речовини зародку.
Насінина з'явилась як спосіб пережити несприятливі умови й розселитися.
Плід
Що таке плід і як утворюється
Плід — орган, що утворюється з маточки (передусім зав'язі) після запліднення й захищає та поширює насіння.
Стінка плоду — оплодень (перикарпій).
• Справжні плоди — лише із зав'язі (вишня).
• Несправжні — в утворенні бере участь квітколоже чи інші частини (яблуко, суниця).
Стінка плоду — оплодень (перикарпій).
• Справжні плоди — лише із зав'язі (вишня).
• Несправжні — в утворенні бере участь квітколоже чи інші частини (яблуко, суниця).
Класифікація плодів
За кількістю насінин: однонасінні та багатонасінні.
За станом оплодня:
• Сухі плоди — оплодень сухий. Розкривні: біб (горох), стручок (капуста), коробочка (мак). Нерозкривні: зернівка (пшениця), сім'янка (соняшник), горіх (ліщина), крилатка (клен).
• Соковиті плоди — оплодень м'ясистий: ягода (томат, виноград, смородина), кістянка (вишня, слива — одна кісточка), яблуко (яблуня, груша), гарбузина (кавун, огірок), померанець (лимон).
За станом оплодня:
• Сухі плоди — оплодень сухий. Розкривні: біб (горох), стручок (капуста), коробочка (мак). Нерозкривні: зернівка (пшениця), сім'янка (соняшник), горіх (ліщина), крилатка (клен).
• Соковиті плоди — оплодень м'ясистий: ягода (томат, виноград, смородина), кістянка (вишня, слива — одна кісточка), яблуко (яблуня, груша), гарбузина (кавун, огірок), померанець (лимон).
🧠 Як запам'ятати
Не плутай ботаніку з кухнею! Для ботаніка ягода — це помідор, виноград і кавун (гарбузина), а полуниця й малина — ні.
Кістянка = має КІСТОЧКУ: вишня, слива, абрикос, персик.
Соняшникова насінина — це не насінина, а сім'янка (сухий плід), а всередині — власне насінина.
Кістянка = має КІСТОЧКУ: вишня, слива, абрикос, персик.
Соняшникова насінина — це не насінина, а сім'янка (сухий плід), а всередині — власне насінина.
Способи поширення плодів і насіння
Хто розносить насіння
• Вітром (анемохорія) — крилатки клена, чубчик кульбаби, летючки тополі.
• Водою (гідрохорія) — кокос, вільха.
• Тваринами (зоохорія) — соковиті плоди з'їдаються (насіння виходить непошкодженим); чіпкі плоди (реп'ях, череда) чіпляються за шерсть.
• Саморозкидання (автохорія) — плід розкривається з силою (розрив-трава, жовта акація, скажений огірок).
• Часто розносить людина.
• Водою (гідрохорія) — кокос, вільха.
• Тваринами (зоохорія) — соковиті плоди з'їдаються (насіння виходить непошкодженим); чіпкі плоди (реп'ях, череда) чіпляються за шерсть.
• Саморозкидання (автохорія) — плід розкривається з силою (розрив-трава, жовта акація, скажений огірок).
• Часто розносить людина.
Вегетативне розмноження
Розмноження без насіння
Вегетативне розмноження — утворення нових рослин з вегетативних органів (корінь, стебло, листок). Нащадки генетично тотожні материнській рослині (клони) — зберігають сортові ознаки.
Природне: кореневищами (пирій, конвалія), цибулинами (тюльпан, цибуля), бульбами (картопля), вусами/повзучими пагонами (суниця), кореневими паростками (осот, малина), виводковими бруньками (каланхое).
Природне: кореневищами (пирій, конвалія), цибулинами (тюльпан, цибуля), бульбами (картопля), вусами/повзучими пагонами (суниця), кореневими паростками (осот, малина), виводковими бруньками (каланхое).
Штучне вегетативне розмноження
Використовує людина в садівництві:
• Живцями — стебловими (смородина, верба), листковими (фіалка, бегонія), кореневими (малина).
• Щепленням (прищепа + підщепа) — з'єднання живця чи бруньки культурного сорту з дичкою (яблуня, груша).
• Поділом куща (флокси), відводками (аґрус, виноград).
Переваги: швидко, зберігає сорт, дає плоди раніше за насіннєве.
• Живцями — стебловими (смородина, верба), листковими (фіалка, бегонія), кореневими (малина).
• Щепленням (прищепа + підщепа) — з'єднання живця чи бруньки культурного сорту з дичкою (яблуня, груша).
• Поділом куща (флокси), відводками (аґрус, виноград).
Переваги: швидко, зберігає сорт, дає плоди раніше за насіннєве.
Ключові терміни
Вивчи напам'ять
Квітка — видозмінений пагін для статевого розмноження.
Зав'язь — з неї утворюється плід; насінний зачаток → насінина.
Подвійне запліднення — С. Навашин, 1898; зигота (2n) → зародок, центральна клітина (3n) → ендосперм.
Однодомні — одна рослина; дводомні — різні рослини.
Ентомофілія — комахами; анемофілія — вітром.
Кістянка — вишня; ягода — томат; зернівка — пшениця.
Вегетативне розмноження — з вегетативних органів, нащадки-клони.
Зав'язь — з неї утворюється плід; насінний зачаток → насінина.
Подвійне запліднення — С. Навашин, 1898; зигота (2n) → зародок, центральна клітина (3n) → ендосперм.
Однодомні — одна рослина; дводомні — різні рослини.
Ентомофілія — комахами; анемофілія — вітром.
Кістянка — вишня; ягода — томат; зернівка — пшениця.
Вегетативне розмноження — з вегетативних органів, нащадки-клони.
Часті пастки НМТ
Не переплутай
• Плід утворюється із зав'язі маточки, а насінина — з насінного зачатка (це не одне й те саме).
• Ендосперм покритонасінних — триплоїдний (3n), а не 2n; зигота — 2n.
• Подвійне запліднення — тільки у покритонасінних (у голонасінних його немає).
• Однодомні ≠ двостатеві: однодомність про розташування квіток на рослині, а «дво-/одностатеві» — про наявність тичинок і маточки в одній квітці.
• Вітрозапильні квітки — дрібні й непоказні (а не яскраві); яскраві й запашні — комахозапильні.
• Помідор і кавун ботанічно — ягода/гарбузина, а суниця (полуниця) — несправжній плід (з квітколожа).
• При вегетативному розмноженні нащадки — копії материнської рослини, різноманіття НЕ виникає.
• Ендосперм покритонасінних — триплоїдний (3n), а не 2n; зигота — 2n.
• Подвійне запліднення — тільки у покритонасінних (у голонасінних його немає).
• Однодомні ≠ двостатеві: однодомність про розташування квіток на рослині, а «дво-/одностатеві» — про наявність тичинок і маточки в одній квітці.
• Вітрозапильні квітки — дрібні й непоказні (а не яскраві); яскраві й запашні — комахозапильні.
• Помідор і кавун ботанічно — ягода/гарбузина, а суниця (полуниця) — несправжній плід (з квітколожа).
• При вегетативному розмноженні нащадки — копії материнської рослини, різноманіття НЕ виникає.
🗣️ Простими словами
Якщо зовсім коротко: квітка — орган розмноження, після запилення дає насінину в плоді, а плід захищає й розносить насіння. Так рослини завойовують нові території 😉
Закріпи тему «Квітка, насінина, плід. Розмноження рослин» на тестах 🎯
Пройди тести формату НМТ саме з цієї теми — безкоштовно, з розбором кожної помилки.