Різноманітність рослин
Водорості, мохи, папоротеподібні, голонасінні та покритонасінні: будова, розмноження, значення
Як улаштоване царство Рослини
• Мають хлорофіл у хлоропластах (пігмент зеленого кольору).
• Клітина має міцну клітинну стінку з целюлози, велику вакуолю з клітинним соком.
• Запасна речовина — крохмаль (не глікоген!).
• Ростуть усе життя (необмежений ріст) завдяки твірній тканині (меристемі).
Вищі рослини — мають органи (корінь, стебло, листок) і тканини. До них належать мохи, папоротеподібні, голонасінні та покритонасінні.
Ключова ідея всього уроку: у життєвому циклі рослин чергуються гаметофіт (статеве покоління, n) і спорофіт (нестатеве покоління, 2n). Хто з них переважає — головне питання НМТ.
Водорості
• Бувають одноклітинні (хлорела, хламідомонада), колоніальні (вольвокс) та багатоклітинні (спірогира, ламінарія, улотрикс).
• Живуть переважно у воді; фотосинтезують.
• Групи за пігментами: зелені, бурі (ламінарія), червоні (порфіра, філофора).
• Хлорела — одноклітинна, нерухома, без джгутиків; активно фотосинтезує (використовують у біотехнології).
• Спірогира — багатоклітинна нитчаста, зелена, зі спіральним хроматофором.
• Ламінарія («морська капуста») — бура багатоклітинна водорість.
• Початок ланцюгів живлення у воді.
• Їжа (ламінарія), сировина для агар-агару (з червоних водоростей), йоду, добрив.
• Утворили відклади (діатомові — діатоміт).
Кольори водоростей за глибиною: Зелені зверху, Бурі глибше, Червоні найглибше — «З-Б-Ч»: чим глибше, тим «тепліший» колір, бо туди доходить менше світла.
Мохи (Мохоподібні)
• Немає справжнього коріння — є ризоїди (нитки для закріплення).
• Слабко розвинені провідні тканини → малий розмір, ростуть у вологих місцях.
• Для запліднення потрібна вода (сперматозоїди рухаються до яйцеклітини).
Сфагнум (торфовий мох) — без ризоїдів, має мертві водоносні клітини, що вбирають багато води. Виділяє речовини з антисептичними властивостями, підкислює середовище → утворює торф.
Після запліднення з зиготи виростає спорофіт (2n) — коробочка на ніжці, що живиться за рахунок гаметофіта.
У коробочці мейозом утворюються спори (n) → з них проростає нова зелена рослинка.
Запам'ятай: у мохів гаметофіт домінує, спорофіт залежний — це УНІКАЛЬНО серед вищих рослин.
• Затримують воду → сприяють заболочуванню.
• Піонери ґрунтоутворення на бідних субстратах.
• Природний антисептик і перев'язний матеріал (сфагнум).
Папоротеподібні (хвощі, плауни, папороті)
• Мають справжні корені, стебло, листки та добре розвинені провідні тканини → можуть бути більшими за мохи.
• Розмножуються спорами; для запліднення теж потрібна вода.
• Гаметофіт — маленький заросток (у папороті — серцеподібна зелена пластинка).
• Плауни — сланкі пагони з дрібними листочками; спори (лікоподій) використовують у медицині.
• Папороті — великі перисті листки — вайї; спори на нижньому боці листка у сорусах.
Зі спори проростає заросток — гаметофіт (n), на ньому гамети → після запліднення (з водою!) з'являється молодий спорофіт.
Порівняй: у мохів домінує гаметофіт, а тут — спорофіт.
• Декоративні (папороті), лікарські (плаун, хвощ).
• Молоді пагони деяких папоротей — їстівні; хвощі — індикатори ґрунту.
Тобто у мохів переважає гаметофіт, а починаючи з папоротей і далі (голо- й покритонасінні) — спорофіт.
Хвощ = ХВорий на членики (стебло поділене на членики й накопичує кремнезем — «пісок»).
Голонасінні
Назва «голо-насінні»: насінина лежить відкрито на лусці шишки, плід НЕ утворюється (немає квітки й зав'язі).
Більшість — хвойні: сосна, ялина, ялівець, модрина, кедр.
• Органи розмноження — шишки: дрібні чоловічі (з пилком) і більші жіночі (з насінними зачатками).
• Пилок переносить вітер → запліднення → з насінного зачатка формується насінина із запасом поживних речовин та зародком.
• Деревина містить смоляні ходи (живиця).
• Деревина (будівництво, папір), живиця → скипидар, каніфоль.
• Насіння (кедрові горішки), вітаміни (хвоя багата на вітамін C).
• Виділяють фітонциди, що знезаражують повітря.
Покритонасінні (Квіткові)
• Мають квітку — орган статевого розмноження.
• Насінина вкрита (захищена) оплоднем → утворюється плід (звідси назва).
• Характерне подвійне запліднення (відкрив С. Навашин): один спермій зливається з яйцеклітиною (зигота, 2n), другий — із центральною клітиною (ендосперм, 3n).
Поділяються на два класи — Однодольні та Дводольні.
• Зародок з двома сім'ядолями.
• Коренева система стрижнева.
• Жилкування листка сітчасте.
• Кількість частин квітки кратна 4 або 5.
• Є камбій → стебло потовщується.
Приклади: капустяні, розові, бобові, айстрові, пасльонові.
Однодольні:
• Зародок з однією сім'ядолею.
• Коренева система мичкувата.
• Жилкування паралельне або дугове.
• Частини квітки кратні 3.
• Немає камбію.
Приклади: злакові, лілійні, цибулеві, осокові.
«ДВА = 2 сім'ядолі, все РОЗГАЛУЖЕНЕ»: стрижневий корінь (як морквина), сітчасті жилки (як павутина), квітка на 4-5.
Образ: однодольні — трава й цибуля; дводольні — дерева, боби, троянди.
• Кисень і органічні речовини (продуценти).
• Технічні (льон, бавовна), лікарські, декоративні рослини.
• Формують ґрунт і середовище існування для тварин.
Ключові терміни
Ризоїди — нитки замість коріння (мохи).
Гаметофіт (n) — статеве покоління; спорофіт (2n) — нестатеве.
Мохи — переважає гаметофіт; папороті, голо- і покритонасінні — переважає спорофіт.
Голонасінні — насіння відкрите, плоду немає, запилення вітром.
Подвійне запліднення (Навашин) → зигота (2n) + ендосперм (3n) — лише у покритонасінних.
Часті пастки НМТ
• Сфагнум не має ризоїдів, а зозулин льон — має.
• Мохам і папоротям для запліднення потрібна вода; голо- та покритонасінним — ні.
• Голонасінні НЕ мають плодів і квіток — лише шишки й голе насіння.
• Ендосперм покритонасінних — 3n (триплоїдний), а не 2n.
• Однодольні — мичкуватий корінь + паралельні жилки; дводольні — стрижневий + сітчасті. Камбій є лише у дводольних.
• Хлорела — нерухома, без джгутиків; хламідомонада — рухлива з джгутиками.
Закріпи тему «Різноманітність рослин» на тестах 🎯
Пройди тести формату НМТ саме з цієї теми — безкоштовно, з розбором кожної помилки.