🦅
Тема 19 · НМТ з історії України У складі Австро-Угорщини (1900–1914 рр.)
Політизація руху, УНДП, боротьба за університет, «Сокіл», «Січ», «Пласт», УСС, реформа виборів
🗣️ Простими словами
У Галичині на початку XX ст. українці борються цивілізовано: за університет, за виборче право, будують кооперативи. А ще — гартують силу в січовому русі, з якого виростуть легендарні Українські січові стрільці.
Загальна ситуація на початку XX ст.
Українці в двох імперіях
На початку XX ст. українські землі були поділені між Російською імперією (Наддніпрянщина, ~80% українців) та Австро-Угорщиною (Галичина, Буковина, Закарпаття).
Чому Галичина була «українським П'ємонтом»? Бо в конституційній Австро-Угорщині діяли свободи, яких не було в Росії: легальні партії, вибори до парламенту, українські газети, товариства, школи.
Саме тут національний рух міг розвиватися відкрито й політично, тоді як у підросійській Україні панувала заборона (Емський указ 1876 р. фактично діяв до 1905 р.).
Чому Галичина була «українським П'ємонтом»? Бо в конституційній Австро-Угорщині діяли свободи, яких не було в Росії: легальні партії, вибори до парламенту, українські газети, товариства, школи.
Саме тут національний рух міг розвиватися відкрито й політично, тоді як у підросійській Україні панувала заборона (Емський указ 1876 р. фактично діяв до 1905 р.).
Що таке політизація національного руху
Політизація — це перехід українського руху від культурно-просвітницької діяльності (мова, освіта, «Просвіта») до політичної боротьби за національні й соціальні права.
Українці почали висувати політичні гасла: автономія, а згодом і самостійна соборна Україна.
Головні форми: створення партій, участь у виборах до австрійського парламенту й галицького сейму, масові віча (мітинги).
Українці почали висувати політичні гасла: автономія, а згодом і самостійна соборна Україна.
Головні форми: створення партій, участь у виборах до австрійського парламенту й галицького сейму, масові віча (мітинги).
Українські партії в Галичині
УНДП — головна партія галичан
Українська національно-демократична партія (УНДП) заснована 1899 р. у Львові.
Стала найвпливовішою українською партією Галичини.
Серед ідеологів та засновників — Михайло Грушевський та Іван Франко; одним із провідних лідерів був Кость Левицький.
Мета: спочатку — автономія українських земель у складі Австро-Угорщини, а в перспективі — соборна незалежна Україна.
Спиралася на «Просвіту», кооперацію, Наукове товариство імені Шевченка.
Стала найвпливовішою українською партією Галичини.
Серед ідеологів та засновників — Михайло Грушевський та Іван Франко; одним із провідних лідерів був Кость Левицький.
Мета: спочатку — автономія українських земель у складі Австро-Угорщини, а в перспективі — соборна незалежна Україна.
Спиралася на «Просвіту», кооперацію, Наукове товариство імені Шевченка.
Інші партії — багатопартійність
Крім націонал-демократів, діяли:
• Українська радикальна партія (УРП) — заснована ще 1890 р. (Іван Франко, Михайло Павлик), перша українська політична партія; орієнтація на селянство й соціалізм.
• Українська соціал-демократична партія (УСДП) — з 1899 р., орієнтація на робітництво.
Отже, галицькі українці мали розвинену партійну систему — ознака зрілого політичного руху.
• Українська радикальна партія (УРП) — заснована ще 1890 р. (Іван Франко, Михайло Павлик), перша українська політична партія; орієнтація на селянство й соціалізм.
• Українська соціал-демократична партія (УСДП) — з 1899 р., орієнтація на робітництво.
Отже, галицькі українці мали розвинену партійну систему — ознака зрілого політичного руху.
🧠 Як запам'ятати
УНДП = «У Нас Демократія Панує». Головна партія Галичини, рік 1899 — «дві дев'ятки» легко запам'ятати. Один із лідерів — Кость Левицький (Кость тримає партію, як кістяк).
Партії по роках: 1890 — Радикали (найраніші, «радикально перші»), 1899 — і націонал-демократи, і соціал-демократи разом народилися.
Партії по роках: 1890 — Радикали (найраніші, «радикально перші»), 1899 — і націонал-демократи, і соціал-демократи разом народилися.
Боротьба за український університет у Львові
Університетське питання
Львівський університет був фактично польським — викладання велося переважно польською.
Українці вимагали окремого українського університету у Львові. Це стало одним із найгостріших пунктів українсько-польського протистояння.
1901 р. — масовий вихід українських студентів зі Львівського університету (сецесія): близько 440 студентів на знак протесту виїхали навчатися до Відня, Праги, інших міст.
Австрійський уряд обіцяв відкрити український університет, але через опір поляків справа затягувалася.
Українці вимагали окремого українського університету у Львові. Це стало одним із найгостріших пунктів українсько-польського протистояння.
1901 р. — масовий вихід українських студентів зі Львівського університету (сецесія): близько 440 студентів на знак протесту виїхали навчатися до Відня, Праги, інших міст.
Австрійський уряд обіцяв відкрити український університет, але через опір поляків справа затягувалася.
Загострення і жертва боротьби
1907 р. — сутички українських і польських студентів в університеті.
1910 р. — під час зіткнення загинув український студент Адам Коцко — він став символом боротьби за український університет.
Уряд Австро-Угорщини пообіцяв відкрити український університет упродовж кількох років, але Перша світова війна перекреслила ці плани.
1910 р. — під час зіткнення загинув український студент Адам Коцко — він став символом боротьби за український університет.
Уряд Австро-Угорщини пообіцяв відкрити український університет упродовж кількох років, але Перша світова війна перекреслила ці плани.
Реформа виборчого права
Загальне виборче право (1907)
1907 р. в Австро-Угорщині запровадили загальне, рівне, пряме й таємне виборче право для чоловіків на виборах до австрійського парламенту (Рейхсрату).
Чому це важливо для українців? Раніше діяла куріальна система (голоси заможних важили більше), і українці-селяни майже не мали представництва.
Після реформи українці провели десятки депутатів до парламенту у Відні — це посилило їхній політичний голос й дало трибуну для національних вимог.
Чому це важливо для українців? Раніше діяла куріальна система (голоси заможних важили більше), і українці-селяни майже не мали представництва.
Після реформи українці провели десятки депутатів до парламенту у Відні — це посилило їхній політичний голос й дало трибуну для національних вимог.
Виборче питання в галицькому сеймі
У Галицькому крайовому сеймі зберігалася несправедлива система, вигідна полякам.
Українці вели гостру боротьбу за реформу. Ця напруга призвела до трагедії: 1908 р. український студент Мирослав Січинський застрелив галицького намісника графа Анджея Потоцького — на знак протесту проти польського тиску й фальсифікацій виборів.
Лише 1914 р. вдалося домогтися реформи сейму, що збільшувала українське представництво, але війна завадила її реалізувати.
Українці вели гостру боротьбу за реформу. Ця напруга призвела до трагедії: 1908 р. український студент Мирослав Січинський застрелив галицького намісника графа Анджея Потоцького — на знак протесту проти польського тиску й фальсифікацій виборів.
Лише 1914 р. вдалося домогтися реформи сейму, що збільшувала українське представництво, але війна завадила її реалізувати.
Січовий (парамілітарний) рух
🗣️ Простими словами
Січовий рух — мережа спортивно-руханкових товариств («Сокіл», «Січ»). Молодь займалась гімнастикою, дисципліною й патріотизмом. Це була «школа» майбутніх воїнів.
Що таке січовий рух
Січовий рух — це масовий рух руханкових (спортивних) і пожежно-гімнастичних товариств, що поєднували фізичне виховання, дисципліну й національне пробудження.
Він мав парамілітарний (напіввійськовий) характер: молодь училася строю, вправ, дисципліни. Саме ці товариства стали основою для формування українського війська.
Він мав парамілітарний (напіввійськовий) характер: молодь училася строю, вправ, дисципліни. Саме ці товариства стали основою для формування українського війська.
«Сокіл» (1894)
«Сокіл» — руханково-спортивне (гімнастичне) товариство, засноване у Львові 1894 р. (за чеським зразком).
Першим головою був Василь Нагірний. Найвідомішим провідником став Іван Боберський, який очолив товариство 1908 р. і зробив його масовим; його називають «батьком українського тіловиховання».
Мета — фізичне й патріотичне виховання міської та сільської молоді.
Першим головою був Василь Нагірний. Найвідомішим провідником став Іван Боберський, який очолив товариство 1908 р. і зробив його масовим; його називають «батьком українського тіловиховання».
Мета — фізичне й патріотичне виховання міської та сільської молоді.
«Січ» (1900)
«Січ» — пожежно-гімнастичні товариства, перше засноване 1900 р. у с. Завалля на Снятинщині.
Засновник — Кирило Трильовський.
«Січі» відроджували козацькі традиції (отамани, назви посад), охоплювали передусім селянську молодь і швидко поширилися по всій Галичині та Буковині.
Засновник — Кирило Трильовський.
«Січі» відроджували козацькі традиції (отамани, назви посад), охоплювали передусім селянську молодь і швидко поширилися по всій Галичині та Буковині.
«Пласт» (1911)
«Пласт» — український скаутський (молодіжний) рух, заснований 1911 р. у Львові.
Засновники — Олександр Тисовський («Дрот»), а також Іван Чмола та Петро Франко.
«Пласт» виховував молодь у дусі патріотизму, дисципліни, самовдосконалення й дав багатьох майбутніх бійців за українську державність.
Засновники — Олександр Тисовський («Дрот»), а також Іван Чмола та Петро Франко.
«Пласт» виховував молодь у дусі патріотизму, дисципліни, самовдосконалення й дав багатьох майбутніх бійців за українську державність.
🧠 Як запам'ятати
СОКІЛ → СІЧ → ПЛАСТ — три сходинки по роках: 1894 → 1900 → 1911.
«Сокіл летить першим (1894), Січ зустрічає нове століття (1900), Пласт — «одиниці-одиниці» 1911 (два одинокі скаути в лісі).
Провідники: Боберський — Сокіл, Трильовський — Січ, Тисовський — Пласт. Два «Т» — це «Товариство Тіловиховання»!
«Сокіл летить першим (1894), Січ зустрічає нове століття (1900), Пласт — «одиниці-одиниці» 1911 (два одинокі скаути в лісі).
Провідники: Боберський — Сокіл, Трильовський — Січ, Тисовський — Пласт. Два «Т» — це «Товариство Тіловиховання»!
Формування Українських січових стрільців
🗣️ Простими словами
На початку війни (1914) з добровольців сформували легіон Українських січових стрільців (УСС) — першу українську військову частину Нового часу у складі австрійської армії. Їхній девіз — воля України.
Від «Січей» до стрілецьких товариств
На основі січового руху постали стрілецькі товариства:
• 1911 р. — «Пласт» та перші стрілецькі гуртки.
• 1913 р. — товариство «Січові Стрільці» у Львові — перше українське парамілітарне товариство (провідник — Володимир Старосольський; ініціатор — Кирило Трильовський).
Молодь легально навчалася військової справи — це стало кадровою основою майбутнього українського війська.
• 1911 р. — «Пласт» та перші стрілецькі гуртки.
• 1913 р. — товариство «Січові Стрільці» у Львові — перше українське парамілітарне товариство (провідник — Володимир Старосольський; ініціатор — Кирило Трильовський).
Молодь легально навчалася військової справи — це стало кадровою основою майбутнього українського війська.
Легіон УСС (1914)
З початком Першої світової війни, у серпні 1914 р., на базі січового й стрілецького руху було створено легіон Українських січових стрільців (УСС) у складі австро-угорської армії.
Це було перше українське національне військове формування XX ст.
Політичне керівництво здійснювала Головна українська рада (створена 1 серпня 1914 р., голова — Кость Левицький).
УСС стали символом боротьби за українську державність.
Це було перше українське національне військове формування XX ст.
Політичне керівництво здійснювала Головна українська рада (створена 1 серпня 1914 р., голова — Кость Левицький).
УСС стали символом боротьби за українську державність.
Кооперативний рух
Українська кооперація — «економічна армія»
Паралельно з політикою розгортався кооперативний рух — українці створювали кредитні спілки, споживчі та молочарські кооперативи, щоб не залежати від польського й лихварського капіталу.
• «Дністер» — страхове товариство (з 1892 р.).
• «Сільський господар» — товариство для піднесення селянських господарств.
• «Маслосоюз» — об'єднання молочарських кооперативів.
Кооперація зміцнювала економічну базу нації й виховувала господарську самостійність селян.
• «Дністер» — страхове товариство (з 1892 р.).
• «Сільський господар» — товариство для піднесення селянських господарств.
• «Маслосоюз» — об'єднання молочарських кооперативів.
Кооперація зміцнювала економічну базу нації й виховувала господарську самостійність селян.
Українсько-польське протистояння й напруга напередодні війни
Суть конфлікту
У Галичині політичну й економічну владу тримали поляки, хоча українці становили більшість сільського населення Східної Галичини.
Основні лінії протистояння:
• боротьба за український університет;
• боротьба за реформу виборів до сейму;
• земельне й національне питання на селі.
Конфлікт загострювався: вбивство намісника Потоцького (1908), загибель Коцка (1910), сутички студентів.
Основні лінії протистояння:
• боротьба за український університет;
• боротьба за реформу виборів до сейму;
• земельне й національне питання на селі.
Конфлікт загострювався: вбивство намісника Потоцького (1908), загибель Коцка (1910), сутички студентів.
Наростання напруги перед Першою світовою
Напередодні війни українці Галичини були політично організовані й національно свідомі: мали партії, пресу, «Просвіту», кооперацію, січово-стрілецькі товариства.
1914 р. — прийняття реформи галицького сейму (не реалізована через війну) і масові стрілецькі здвиги у Львові.
Українці дедалі виразніше пов'язували своє майбутнє з ідеєю власної держави. Початок Першої світової війни (1914) відкрив новий етап — збройну боротьбу за українську державність.
1914 р. — прийняття реформи галицького сейму (не реалізована через війну) і масові стрілецькі здвиги у Львові.
Українці дедалі виразніше пов'язували своє майбутнє з ідеєю власної держави. Початок Першої світової війни (1914) відкрив новий етап — збройну боротьбу за українську державність.
Ключові дати
Вчи напам'ять
1894 — засновано «Сокіл» (перший голова — Василь Нагірний).
1899 — створено УНДП та УСДП.
1900 — засновано «Січ» (Трильовський).
1901 — сецесія українських студентів зі Львівського університету.
1907 — загальне виборче право в Австро-Угорщині.
1908 — М. Січинський убив намісника Потоцького.
1910 — загибель студента Адама Коцка.
1911 — засновано «Пласт» (Тисовський).
1913 — товариство «Січові Стрільці» у Львові.
1914 — реформа сейму; створення легіону УСС і Головної української ради.
1899 — створено УНДП та УСДП.
1900 — засновано «Січ» (Трильовський).
1901 — сецесія українських студентів зі Львівського університету.
1907 — загальне виборче право в Австро-Угорщині.
1908 — М. Січинський убив намісника Потоцького.
1910 — загибель студента Адама Коцка.
1911 — засновано «Пласт» (Тисовський).
1913 — товариство «Січові Стрільці» у Львові.
1914 — реформа сейму; створення легіону УСС і Головної української ради.
Ключові особи
Історичні постаті
Кость Левицький — один із лідерів УНДП, голова Головної української ради (1914).
Михайло Грушевський — ідеолог УНДП, голова НТШ.
Іван Франко — співзасновник радикалів і націонал-демократів.
Василь Нагірний — перший голова «Сокола» (1894).
Іван Боберський — провідник «Сокола» (з 1908 р.), «батько українського тіловиховання».
Кирило Трильовський — засновник «Січі» (1900), ініціатор товариства «Січові Стрільці».
Володимир Старосольський — провідник товариства «Січові Стрільці».
Олександр Тисовський («Дрот») — засновник «Пласту» (1911).
Мирослав Січинський — застрелив намісника Потоцького (1908).
Адам Коцко — студент, жертва боротьби за український університет (1910).
Михайло Грушевський — ідеолог УНДП, голова НТШ.
Іван Франко — співзасновник радикалів і націонал-демократів.
Василь Нагірний — перший голова «Сокола» (1894).
Іван Боберський — провідник «Сокола» (з 1908 р.), «батько українського тіловиховання».
Кирило Трильовський — засновник «Січі» (1900), ініціатор товариства «Січові Стрільці».
Володимир Старосольський — провідник товариства «Січові Стрільці».
Олександр Тисовський («Дрот») — засновник «Пласту» (1911).
Мирослав Січинський — застрелив намісника Потоцького (1908).
Адам Коцко — студент, жертва боротьби за український університет (1910).
🗣️ Простими словами
Якщо зовсім коротко: у Галичині українці боролись за університет і вибори, розвивали кооперацію, а січовий рух виховав молодь, з якої 1914 року постали Українські січові стрільці (УСС) 😉
Закріпи тему «У складі Австро-Угорщини (1900–1914 рр.)» на тестах 🎯
Пройди тести формату НМТ саме з цієї теми — безкоштовно, з розбором кожної помилки.