🏭
Тема 18 · НМТ з історії України У складі Російської імперії (1900–1914 рр.)
Українські партії, революція 1905–1907, «Просвіти», думські громади, Столипінська реформа, справа Бейліса
🗣️ Простими словами
Початок XX ст. у підросійській Україні — час пробудження політики. З’являються перші українські партії, гримить революція 1905, царат пробує реформи (Столипін), а промисловість переживає бум. Нація вчиться боротися організовано.
Україна на початку XX ст. — що це за час
Загальна картина
На початку XX ст. більша частина українських земель — Наддніпрянщина — перебувала у складі Російської імперії. Це доба швидкої модернізації: промислове піднесення, ріст міст, поява робітничого класу — і водночас жорсткого національного гніту.
Досі діяли антиукраїнські заборони: Валуєвський циркуляр (1863) та Емський указ (1876), які фактично забороняли українську мову в друці, освіті, театрі.
Головний нерв епохи: український рух переходить від культурництва (просвіта, наука) до політики — виникають перші партії з вимогою автономії, а згодом і незалежності.
Досі діяли антиукраїнські заборони: Валуєвський циркуляр (1863) та Емський указ (1876), які фактично забороняли українську мову в друці, освіті, театрі.
Головний нерв епохи: український рух переходить від культурництва (просвіта, наука) до політики — виникають перші партії з вимогою автономії, а згодом і незалежності.
Чому саме тоді народилися партії
Наприкінці XIX ст. українство було переважно громадівським — гуртки інтелігенції, які займались наукою й культурою, уникаючи політики.
Але нове покоління — студентство — прагнуло дії. Промислове піднесення й соціальні конфлікти показали: без політичної боротьби національних прав не здобути.
Так на межі століть народжується українська багатопартійність.
Але нове покоління — студентство — прагнуло дії. Промислове піднесення й соціальні конфлікти показали: без політичної боротьби національних прав не здобути.
Так на межі століть народжується українська багатопартійність.
Народження українських політичних партій
🗣️ Простими словами
У 1900 р. постала РУП (Революційна українська партія) — перша політична партія Наддніпрянщини. Політичне українство зі «сну» переходить у дію: партії, газети, вимоги автономії.
РУП — перша (1900)
Революційна українська партія (РУП) заснована у Харкові в 1900 р. — це перша українська політична партія в Наддніпрянщині.
Ідейним маніфестом стала брошура Миколи Міхновського «Самостійна Україна» (1900), де вперше пролунало гасло: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ».
Згодом у РУП переважили соціал-демократичні ідеї, а самостійницьке гасло Міхновського здалося надто радикальним.
Ідейним маніфестом стала брошура Миколи Міхновського «Самостійна Україна» (1900), де вперше пролунало гасло: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ».
Згодом у РУП переважили соціал-демократичні ідеї, а самостійницьке гасло Міхновського здалося надто радикальним.
Розкол РУП: УНП та УСДРП
РУП виявилась ідейно строкатою й розпалась:
• 1902 — Микола Міхновський засновує Українську народну партію (УНП) — на самостійницьких, націоналістичних засадах («10 заповідей УНП»).
• 1905 — основна частина РУП перетворюється на Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП). Лідери — Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Микола Порш. Гасло — автономія України у складі демократичної Росії.
• 1902 — Микола Міхновський засновує Українську народну партію (УНП) — на самостійницьких, націоналістичних засадах («10 заповідей УНП»).
• 1905 — основна частина РУП перетворюється на Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП). Лідери — Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Микола Порш. Гасло — автономія України у складі демократичної Росії.
«Спілка» та ліберали (УДРП/ТУП)
• «Спілка» (Українська соціал-демократична спілка, 1904) — відкололась від РУП і влилась у РСДРП (меншовиків) Мартова. Робила ставку не на національне, а на класове — орієнтувалась на все населення, а не лише українців.
• УДРП — Українська демократично-радикальна партія (1905) — ліберальна, з поміркованих громадівців. Лідери — Євген Чикаленко, Сергій Єфремов, Борис Грінченко. Вимога — автономія й конституційний лад.
• 1908 — на її основі виникає Товариство українських поступовців (ТУП) — позапартійний координаційний центр усього руху доби реакції (Грушевський, Чикаленко, Єфремов).
• УДРП — Українська демократично-радикальна партія (1905) — ліберальна, з поміркованих громадівців. Лідери — Євген Чикаленко, Сергій Єфремов, Борис Грінченко. Вимога — автономія й конституційний лад.
• 1908 — на її основі виникає Товариство українських поступовців (ТУП) — позапартійний координаційний центр усього руху доби реакції (Грушевський, Чикаленко, Єфремов).
🧠 Як запам'ятати
РУП 1900 = «РУПор самостійності». Перша партія «прорупала» тишу — і саме тоді Міхновський крикнув «Самостійна Україна!».
УСДРП — запам'ятай трійку лідерів як «В-П-П»: Винниченко, Петлюра, Порш.
ТУП 1908 — після поразки революції рух «затупцяв» на місці: не партія, а обережне Товариство поступовців.
УСДРП — запам'ятай трійку лідерів як «В-П-П»: Винниченко, Петлюра, Порш.
ТУП 1908 — після поразки революції рух «затупцяв» на місці: не партія, а обережне Товариство поступовців.
Революція 1905–1907 рр. в Україні
🗣️ Простими словами
Революція 1905–1907 струснула імперію: страйки, повстання. Для українців головний здобуток — легалізація української преси (перші газети рідною мовою) і культурних товариств.
Початок і хід революції
Поштовхом стала «Кривава неділя» 9 січня 1905 р. у Петербурзі (розстріл мирної демонстрації). Хвиля страйків і повстань охопила всю імперію, зокрема Україну.
Знакові події в Україні:
• Червень 1905 — повстання на панцернику «Потьомкін» (лідер — матрос-українець Панас Матюшенко) в Одесі.
• Листопад 1905 — повстання матросів у Севастополі під проводом лейтенанта Петра Шмідта.
• Грудень 1905 — збройні виступи в Харкові, Катеринославі, Донбасі (Горлівка).
Знакові події в Україні:
• Червень 1905 — повстання на панцернику «Потьомкін» (лідер — матрос-українець Панас Матюшенко) в Одесі.
• Листопад 1905 — повстання матросів у Севастополі під проводом лейтенанта Петра Шмідта.
• Грудень 1905 — збройні виступи в Харкові, Катеринославі, Донбасі (Горлівка).
Маніфест 17 жовтня 1905
Під тиском революції цар Микола II видав Маніфест 17 жовтня 1905 р., який дарував громадянські свободи (слова, зібрань, союзів, совісті) та скликання законодавчої Державної думи.
Для українців найважливіше: впала цензурна стіна — стало можливим легально видавати українську пресу, засновувати товариства й діяти напівлегально в політиці. Фактично Емський указ втратив силу.
Для українців найважливіше: впала цензурна стіна — стало можливим легально видавати українську пресу, засновувати товариства й діяти напівлегально в політиці. Фактично Емський указ втратив силу.
Українська преса після 1905
Свободи слова відкрили дорогу українськомовним газетам:
• «Хлібороб» — перша україномовна газета в Наддніпрянщині, виходила 1905 р. у Лубнах (видавці — брати Шемети). Швидко закрита владою.
• «Громадська думка» (1906) — перша щоденна українська газета в Києві, згодом закрита.
• «Рада» (1906–1914) — головна щоденна українська газета, фінансована меценатом Євгеном Чикаленком. Стала трибуною всього національного руху.
Загалом 1905–1907 рр. виходило близько кількох десятків українських видань.
• «Хлібороб» — перша україномовна газета в Наддніпрянщині, виходила 1905 р. у Лубнах (видавці — брати Шемети). Швидко закрита владою.
• «Громадська думка» (1906) — перша щоденна українська газета в Києві, згодом закрита.
• «Рада» (1906–1914) — головна щоденна українська газета, фінансована меценатом Євгеном Чикаленком. Стала трибуною всього національного руху.
Загалом 1905–1907 рр. виходило близько кількох десятків українських видань.
«Просвіти» на Наддніпрянщині
За прикладом галицьких, у Наддніпрянщині постали культурно-освітні товариства «Просвіта» (перші — 1905–1906 рр., зокрема в Одесі, Катеринославі, Києві, Чернігові, Кам'янці-Подільському).
Вони відкривали бібліотеки, читальні, влаштовували лекції, видавали книжки українською. У діяльності брали участь Борис Грінченко, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Дмитро Яворницький, Панас Мирний.
Значення: «Просвіти» несли національну свідомість у широкі маси — уперше легально.
Вони відкривали бібліотеки, читальні, влаштовували лекції, видавали книжки українською. У діяльності брали участь Борис Грінченко, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Дмитро Яворницький, Панас Мирний.
Значення: «Просвіти» несли національну свідомість у широкі маси — уперше легально.
🧠 Як запам'ятати
«ХЛІБОРОБ» — перша газета, 1905, Лубни. Асоціація: щоб виріс український урожай свободи, першим у поле вийшов «Хлібороб».
А головна щоденна газета — «РАДА»: коли українці нарешті могли говорити вголос, вони раділи — «Рада»! Платив за це Чикаленко.
А головна щоденна газета — «РАДА»: коли українці нарешті могли говорити вголос, вони раділи — «Рада»! Платив за це Чикаленко.
Українці в Державних думах
Українські громади в I і II Думах
У I Державній думі (1906) українські депутати створили Українську думську громаду — близько 45 членів (голова — адвокат Ілля Шраг). Вимагали автономії України та української мови в школі й суді. Друкований орган — журнал «Украинский вестник».
У II Думі (1907) громада налічувала близько 47 депутатів, видавала газету «Рідна справа — Думські вісті».
Обидві Думи цар швидко розпустив.
У II Думі (1907) громада налічувала близько 47 депутатів, видавала газету «Рідна справа — Думські вісті».
Обидві Думи цар швидко розпустив.
Третьочервневий переворот 1907
3 червня 1907 р. цар розпустив II Думу й самочинно змінив виборчий закон на користь заможних верств — це «третьочервневий переворот», який вважають кінцем революції 1905–1907 рр.
У III і IV Думах українських громад уже не було — почалась доба реакції.
У III і IV Думах українських громад уже не було — почалась доба реакції.
Столипінська аграрна реформа
🗣️ Простими словами
Столипінська аграрна реформа дозволила селянам виходити з громади на хутори й переселятися до Сибіру. Мета — створити міцного селянина-власника, але для багатьох це обернулось важким переїздом.
Суть реформи
Ініціатор — прем'єр-міністр Петро Столипін. Старт — указ від 9 листопада 1906 р., закон — 1910 р. Мета — зруйнувати селянську общину й створити прошарок міцних селян-власників як опору влади.
Селянин міг вийти з общини і закріпити землю в приватну власність, звівши її в один масив:
• відруб — суцільна земельна ділянка, але садиба лишалась у селі;
• хутір — ділянка разом із перенесеною на неї садибою.
Селянин міг вийти з общини і закріпити землю в приватну власність, звівши її в один масив:
• відруб — суцільна земельна ділянка, але садиба лишалась у селі;
• хутір — ділянка разом із перенесеною на неї садибою.
Переселення й наслідки в Україні
Малоземельних селян заохочували переселятись до Сибіру, Казахстану, на Далекий Схід. З українських губерній виїхало близько 1 млн осіб; частина, не прижившись, поверталась.
Реформа найуспішніше пройшла саме в Україні: тут община була слабшою, тож із неї вийшло понад чверть селянських господарств (на Правобережжі та Півдні — до половини) — більше, ніж загалом у Росії.
Результат: зросли товарність сільського господарства і майнове розшарування села.
Реформа найуспішніше пройшла саме в Україні: тут община була слабшою, тож із неї вийшло понад чверть селянських господарств (на Правобережжі та Півдні — до половини) — більше, ніж загалом у Росії.
Результат: зросли товарність сільського господарства і майнове розшарування села.
🧠 Як запам'ятати
ХУТІР vs ВІДРУБ. На Хутір селянин переносив і Хату — Х до Х. А Відруб — землю «відрубав» в один шмат, а хата лишилась у селі.
СТОЛИПІН = «СТіл + ЛИПне». Столипін хотів, щоб міцний господар «прилип» до власної землі, а не до общини. Указ — 1906.
СТОЛИПІН = «СТіл + ЛИПне». Столипін хотів, щоб міцний господар «прилип» до власної землі, а не до общини. Указ — 1906.
Промислове піднесення
Економічний бум 1909–1913
Після кризи початку століття настало потужне промислове піднесення (1909–1913).
Україна була індустріальним серцем імперії:
• Донбас давав близько 70% вугілля Росії;
• Криворіжжя — понад 50% залізної руди;
• південь — центр металургії та машинобудування (сільгоспмашини).
Зростав іноземний капітал (французький, бельгійський), формувались монополії (синдикат «Продамет» у металургії, «Продвугілля»). Водночас українські землі лишались сировинним придатком із залежною економікою.
Україна була індустріальним серцем імперії:
• Донбас давав близько 70% вугілля Росії;
• Криворіжжя — понад 50% залізної руди;
• південь — центр металургії та машинобудування (сільгоспмашини).
Зростав іноземний капітал (французький, бельгійський), формувались монополії (синдикат «Продамет» у металургії, «Продвугілля»). Водночас українські землі лишались сировинним придатком із залежною економікою.
Посилення реакції та справа Бейліса
Реакція і русифікація після 1907
Після поразки революції влада перейшла до наступу:
• закрито більшість «Просвіт» та українських товариств;
• заборонено викладання українською, згорнуто пресу;
• 1908 — у Києві діє чорносотенний «Клуб русских националистов»;
• 1910 — циркуляр Столипіна забороняв реєструвати «інородницькі» (зокрема українські) товариства;
• 1914 — влада заборонила відзначати 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка, що викликало студентські протести.
Український рух знову загнали в напівпідпілля — координатором лишалось ТУП.
• закрито більшість «Просвіт» та українських товариств;
• заборонено викладання українською, згорнуто пресу;
• 1908 — у Києві діє чорносотенний «Клуб русских националистов»;
• 1910 — циркуляр Столипіна забороняв реєструвати «інородницькі» (зокрема українські) товариства;
• 1914 — влада заборонила відзначати 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка, що викликало студентські протести.
Український рух знову загнали в напівпідпілля — координатором лишалось ТУП.
Справа Бейліса (1911–1913)
Менахем Бейліс — київський єврей, робітник цегельні, якого 1911 р. звинуватили в ритуальному вбивстві хлопчика Андрія Ющинського. Це була сфабрикована антисемітська справа, розкручена чорносотенцями й владою.
Судовий процес відбувся восени 1913 р. у Києві й набув міжнародного розголосу. На захист Бейліса виступили Короленко, Горький, Грушевський та європейська громадськість.
Суд присяжних виправдав Бейліса — це стало ляпасом самодержавству. Справа оголила реакційність і ксенофобію імперської влади напередодні Першої світової війни.
Судовий процес відбувся восени 1913 р. у Києві й набув міжнародного розголосу. На захист Бейліса виступили Короленко, Горький, Грушевський та європейська громадськість.
Суд присяжних виправдав Бейліса — це стало ляпасом самодержавству. Справа оголила реакційність і ксенофобію імперської влади напередодні Першої світової війни.
🧠 Як запам'ятати
БЕЙЛІС 1913, Київ. Асоціація: влада хотіла «прибити» невинного, але присяжні сказали «Ні!» — Бей-ЛІС виправдали. Запам'ятай пару: 1913 — Бейліс — виправдання.
А 1914 — заборонили Шевченкове 100-річчя: імперія боялась навіть мертвого Кобзаря.
А 1914 — заборонили Шевченкове 100-річчя: імперія боялась навіть мертвого Кобзаря.
Ключові дати
Вчи напам'ять
1900 — заснування РУП (Харків); брошура Міхновського «Самостійна Україна».
1902 — УНП (Міхновський).
1904 — «Спілка».
1905 — УСДРП; газета «Хлібороб» (Лубни); перші «Просвіти».
9 січня 1905 — «Кривава неділя», початок революції.
Червень 1905 — повстання на «Потьомкіні».
17 жовтня 1905 — Маніфест Миколи II.
1906 — газета «Рада»; I Дума й Українська громада; початок Столипінської реформи (9 листопада 1906).
3 червня 1907 — третьочервневий переворот, кінець революції.
1908 — ТУП.
1909–1913 — промислове піднесення.
1911–1913 — справа Бейліса (виправдання 1913).
1914 — заборона вшанувати 100-річчя Шевченка.
1902 — УНП (Міхновський).
1904 — «Спілка».
1905 — УСДРП; газета «Хлібороб» (Лубни); перші «Просвіти».
9 січня 1905 — «Кривава неділя», початок революції.
Червень 1905 — повстання на «Потьомкіні».
17 жовтня 1905 — Маніфест Миколи II.
1906 — газета «Рада»; I Дума й Українська громада; початок Столипінської реформи (9 листопада 1906).
3 червня 1907 — третьочервневий переворот, кінець революції.
1908 — ТУП.
1909–1913 — промислове піднесення.
1911–1913 — справа Бейліса (виправдання 1913).
1914 — заборона вшанувати 100-річчя Шевченка.
Ключові особи
Історичні постаті
Микола Міхновський — ідеолог самостійництва, «Самостійна Україна» (1900), УНП (1902).
Володимир Винниченко — лідер УСДРП, письменник.
Симон Петлюра, Микола Порш — діячі УСДРП.
Євген Чикаленко — меценат, фінансував газету «Рада», лідер УДРП/ТУП.
Сергій Єфремов, Борис Грінченко — ліберальні діячі, «Просвіти».
Михайло Грушевський — історик, провідник ТУП (з 1908).
Ілля Шраг — голова Української громади в I Думі (1906).
Петро Столипін — прем'єр-міністр, аграрна реформа (1906–1911).
Менахем Бейліс — обвинувачений і виправданий у сфабрикованій справі (1913).
Володимир Винниченко — лідер УСДРП, письменник.
Симон Петлюра, Микола Порш — діячі УСДРП.
Євген Чикаленко — меценат, фінансував газету «Рада», лідер УДРП/ТУП.
Сергій Єфремов, Борис Грінченко — ліберальні діячі, «Просвіти».
Михайло Грушевський — історик, провідник ТУП (з 1908).
Ілля Шраг — голова Української громади в I Думі (1906).
Петро Столипін — прем'єр-міністр, аграрна реформа (1906–1911).
Менахем Бейліс — обвинувачений і виправданий у сфабрикованій справі (1913).
🗣️ Простими словами
Якщо зовсім коротко: у 1900-х постали українські партії (РУП), революція 1905 дала легальну пресу, Столипін реформував село, а промисловість зростала. Українство стало політичним 😉
Закріпи тему «У складі Російської імперії (1900–1914 рр.)» на тестах 🎯
Пройди тести формату НМТ саме з цієї теми — безкоштовно, з розбором кожної помилки.