🕯️
Тема 24 · НМТ з історії України Утвердження більшовицького режиму. Голодомор
Індустріалізація, колективізація, Голодомор 1932–1933, розстріляне відродження
🗣️ Простими словами
Це найтрагічніша сторінка нашої історії. Наприкінці 1920-х Сталін узяв курс на «великий перелом»: індустріалізацію й колективізацію. Їхньою жахливою ціною став Голодомор 1932–1933 — геноцид українського народу. Ми вивчаємо це, щоб пам’ятати.
Кінець НЕПу — курс на «великий перелом»
Згортання НЕПу
Наприкінці 1920-х Сталін перемагає в боротьбі за владу і відмовляється від нової економічної політики.
Причини згортання НЕПу:
• Хлібозаготівельна криза 1927–1928 рр. — селяни не хотіли продавати зерно державі за низькими цінами.
• Курс на «побудову соціалізму в одній країні» — потрібні кошти на промисловість.
• Прагнення повного державного контролю над економікою.
1929 рік Сталін назвав «роком великого перелому» — початок форсованої індустріалізації та суцільної колективізації.
Причини згортання НЕПу:
• Хлібозаготівельна криза 1927–1928 рр. — селяни не хотіли продавати зерно державі за низькими цінами.
• Курс на «побудову соціалізму в одній країні» — потрібні кошти на промисловість.
• Прагнення повного державного контролю над економікою.
1929 рік Сталін назвав «роком великого перелому» — початок форсованої індустріалізації та суцільної колективізації.
Тоталітарний режим
У 1930-х в СРСР остаточно сформувався тоталітарний режим: одна партія, одна ідеологія, тотальний контроль держави над усіма сферами життя.
Складові:
• Культ особи Сталіна — вождя вихваляли як «батька народів» і «геніального керманича».
• Монополія комуністичної партії на владу.
• Репресивний апарат — ОДПУ, згодом НКВС.
• Цензура, ідеологічний контроль над культурою й наукою.
Складові:
• Культ особи Сталіна — вождя вихваляли як «батька народів» і «геніального керманича».
• Монополія комуністичної партії на владу.
• Репресивний апарат — ОДПУ, згодом НКВС.
• Цензура, ідеологічний контроль над культурою й наукою.
Форсована індустріалізація
Індустріалізація (з 1929)
Індустріалізація — прискорене створення важкої промисловості.
Здійснювалася через пʼятирічки (пʼятирічні плани розвитку народного господарства):
• Перша пʼятирічка — 1928–1932 рр.
• Друга пʼятирічка — 1933–1937 рр.
Гасло: «Пʼятирічку — за чотири роки!». Плани постійно завищували, звітували про виконання «достроково».
Джерела коштів: пограбування села, продаж хліба за кордон, примусові позики, ентузіазм і рабська праця.
Здійснювалася через пʼятирічки (пʼятирічні плани розвитку народного господарства):
• Перша пʼятирічка — 1928–1932 рр.
• Друга пʼятирічка — 1933–1937 рр.
Гасло: «Пʼятирічку — за чотири роки!». Плани постійно завищували, звітували про виконання «достроково».
Джерела коштів: пограбування села, продаж хліба за кордон, примусові позики, ентузіазм і рабська праця.
Гіганти індустріалізації в Україні
УСРР стала одним із головних будівельних майданчиків СРСР — тут звели близько чверті всіх нових підприємств:
• Дніпрогес (ДніпроГЕС) — Дніпровська гідроелектростанція, введена в дію 1932 р. у Запоріжжі, найбільша ГЕС Європи на той час.
• Харківський тракторний завод (ХТЗ) — пущений 1931 р.
• Криворізький металургійний завод — металургійний гігант у Кривому Розі.
• «Азовсталь» — металургійний комбінат у Маріуполі.
• «Запоріжсталь» — ще один металургійний велетень.
• Дніпрогес (ДніпроГЕС) — Дніпровська гідроелектростанція, введена в дію 1932 р. у Запоріжжі, найбільша ГЕС Європи на той час.
• Харківський тракторний завод (ХТЗ) — пущений 1931 р.
• Криворізький металургійний завод — металургійний гігант у Кривому Розі.
• «Азовсталь» — металургійний комбінат у Маріуполі.
• «Запоріжсталь» — ще один металургійний велетень.
Стаханівський рух
Для нагнітання темпів праці запустили стаханівський рух — змагання за перевиконання норм.
Названий за іменем шахтаря Олексія Стаханова, який у ніч на 31 серпня 1935 р. на Донбасі нібито видобув 102 тонни вугілля за зміну (14 норм).
Насправді рекорд організували: Стаханову допомагала ціла бригада. Рух використали, щоб підвищити норми виробітку для всіх робітників.
Названий за іменем шахтаря Олексія Стаханова, який у ніч на 31 серпня 1935 р. на Донбасі нібито видобув 102 тонни вугілля за зміну (14 норм).
Насправді рекорд організували: Стаханову допомагала ціла бригада. Рух використали, щоб підвищити норми виробітку для всіх робітників.
🧠 Як запам'ятати
Гіганти індустріалізації: «ДХ-КАЗ» — Дніпрогес, Харківський тракторний, Криворізький металургійний, Азовсталь, Запоріжсталь.
ДНІПРОГЕС = 1932. «Дніпро дає струм у ДВА-ТРИ-ДВА». А ХТЗ трактори дав раніше — у 1931 (ХТЗ на рік старший за Дніпрогес).
ДНІПРОГЕС = 1932. «Дніпро дає струм у ДВА-ТРИ-ДВА». А ХТЗ трактори дав раніше — у 1931 (ХТЗ на рік старший за Дніпрогес).
Суцільна колективізація
🗣️ Простими словами
Суцільна колективізація силою зганяла селян у колгоспи, відбираючи землю, худобу й зерно. Тих, хто опирався («куркулів»), розкуркулювали й висилали. Село позбавили всього.
Колективізація (з 1929)
Колективізація — примусове обʼєднання селян у колгоспи (колективні господарства) з усуспільненням землі, худоби, реманенту.
Курс на суцільну колективізацію проголошений у листопаді 1929 р. Селян заганяли в колгоспи силою, під загрозою репресій.
Мета: поставити село під повний контроль держави, викачувати з нього хліб для індустріалізації та експорту.
Курс на суцільну колективізацію проголошений у листопаді 1929 р. Селян заганяли в колгоспи силою, під загрозою репресій.
Мета: поставити село під повний контроль держави, викачувати з нього хліб для індустріалізації та експорту.
Розкуркулення
Розкуркулення — ліквідація заможних селян («куркулів») як класу.
У «куркулі» записували всіх, хто чинив опір колгоспам, навіть середняків.
Наслідки:
• Конфіскація майна, землі, житла.
• Виселення сотень тисяч родин до Сибіру та на Північ.
• Арешти й розстріли.
Це знищило найпрацьовитіших господарів і підірвало сільське господарство.
У «куркулі» записували всіх, хто чинив опір колгоспам, навіть середняків.
Наслідки:
• Конфіскація майна, землі, житла.
• Виселення сотень тисяч родин до Сибіру та на Північ.
• Арешти й розстріли.
Це знищило найпрацьовитіших господарів і підірвало сільське господарство.
Голодомор 1932–1933 — геноцид українського народу
🗣️ Простими словами
Голодомор 1932–1933 — штучний голод, організований владою СРСР проти українського селянства. Забирали ВСЮ їжу, оточили села загороджувальними загонами. Загинули мільйони людей. Україна й світ визнають це геноцидом.
Голодомор 1932–1933
Голодомор 1932–1933 рр. — штучний голод, влаштований сталінським режимом, геноцид українського народу.
Це не був наслідок неврожаю — це була цілеспрямована політика. Держава відібрала в селян увесь хліб і всі продукти, прирікши мільйони на смерть.
Жертви: за різними оцінками від 3,5 до 4 мільйонів і більше людей.
Пік смертності — весна–літо 1933 р. Голодомор визнано геноцидом Верховною Радою України (2006) та десятками держав світу.
Це не був наслідок неврожаю — це була цілеспрямована політика. Держава відібрала в селян увесь хліб і всі продукти, прирікши мільйони на смерть.
Жертви: за різними оцінками від 3,5 до 4 мільйонів і більше людей.
Пік смертності — весна–літо 1933 р. Голодомор визнано геноцидом Верховною Радою України (2006) та десятками держав світу.
Механізми голоду
Чим держава вбивала селян голодом:
• Непосильні хлібозаготівлі — план вилучення зерна свідомо завищували.
• Закон «про пʼять колосків» — постанова від 7 серпня 1932 р. «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації». За жменю зібраних у полі колосків — розстріл або 10 років таборів. У народі — закон «про пʼять колосків».
• «Чорні дошки» — села, занесені на «чорну дошку» за невиконання плану, оточували, забирали всі продукти, забороняли ввіз товарів. Це був смертний вирок цілим селам.
• Заборона виїзду — селян не випускали з голодуючих районів (директива від січня 1933 р.).
• Непосильні хлібозаготівлі — план вилучення зерна свідомо завищували.
• Закон «про пʼять колосків» — постанова від 7 серпня 1932 р. «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації». За жменю зібраних у полі колосків — розстріл або 10 років таборів. У народі — закон «про пʼять колосків».
• «Чорні дошки» — села, занесені на «чорну дошку» за невиконання плану, оточували, забирали всі продукти, забороняли ввіз товарів. Це був смертний вирок цілим селам.
• Заборона виїзду — селян не випускали з голодуючих районів (директива від січня 1933 р.).
П. Постишев і хлібозаготівлі
Виконавцем сталінської політики в Україні став Павло Постишев — присланий з Москви у січні 1933 р. фактичний диктатор УСРР.
Він керував надзвичайними хлібозаготівлями, репресіями проти українських кадрів і згортанням українізації.
Хлібозаготівельні комісії ходили по хатах, забираючи навіть зерно, приховане на насіння. Одночасно СРСР експортував мільйони тонн зерна за кордон.
Він керував надзвичайними хлібозаготівлями, репресіями проти українських кадрів і згортанням українізації.
Хлібозаготівельні комісії ходили по хатах, забираючи навіть зерно, приховане на насіння. Одночасно СРСР експортував мільйони тонн зерна за кордон.
🧠 Як запам'ятати
«Пʼять колосків» = серпень 1932. За 5 колосків — 10 років. Рахуй: колосок дорожчий за життя.
ПОСТИШЕВ — «пости шеф»: прислав Сталін «шефа», щоб село постило до смерті. Прибув у січні 1933 — а навесні–влітку голод сягнув піку.
«Чорні дошки» — не шкільні: занесли село на дошку = стерли з мапи.
ПОСТИШЕВ — «пости шеф»: прислав Сталін «шефа», щоб село постило до смерті. Прибув у січні 1933 — а навесні–влітку голод сягнув піку.
«Чорні дошки» — не шкільні: занесли село на дошку = стерли з мапи.
Масові репресії й «розстріляне відродження»
🗣️ Простими словами
Паралельно тривали масові репресії й «розстріляне відродження» — знищення цілого покоління української інтелігенції: письменників, науковців, митців. Владі був страшний вільний український розум.
«Розстріляне відродження»
«Розстріляне відродження» — узагальнена назва покоління українських митців, письменників, науковців 1920 — початку 1930-х рр., знищеного сталінським режимом.
Термін запровадив Юрій Лавріненко (антологія «Розстріляне відродження», 1959).
Це був блискучий культурний злет, обірваний арештами, розстрілами й самогубствами. Символічна дата — 3 листопада 1937 р., коли в урочищі Сандармох (Карелія) до 20-річчя Жовтня розстріляли великий етап українських вʼязнів.
Термін запровадив Юрій Лавріненко (антологія «Розстріляне відродження», 1959).
Це був блискучий культурний злет, обірваний арештами, розстрілами й самогубствами. Символічна дата — 3 листопада 1937 р., коли в урочищі Сандармох (Карелія) до 20-річчя Жовтня розстріляли великий етап українських вʼязнів.
Микола Хвильовий і ВАПЛІТЕ
Микола Хвильовий — письменник, ідеолог культурного відродження. Гасло «Геть від Москви!» та орієнтація на «психологічну Європу».
Заснував літературну організацію ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури, 1926–1928).
Розгорнув літературну дискусію 1925–1928 рр. про шляхи української культури.
13 травня 1933 р. Хвильовий покінчив життя самогубством — на знак протесту проти репресій і Голодомору.
Заснував літературну організацію ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури, 1926–1928).
Розгорнув літературну дискусію 1925–1928 рр. про шляхи української культури.
13 травня 1933 р. Хвильовий покінчив життя самогубством — на знак протесту проти репресій і Голодомору.
Лесь Курбас і театр «Березіль»
Лесь Курбас — геніальний режисер-новатор, реформатор українського театру.
Заснував театр «Березіль» (1922, з 1926 — у Харкові), який став символом модерного українського мистецтва.
Співпрацював з драматургом Миколою Кулішем («Народний Малахій», «Мина Мазайло»).
Курбаса заарештували у 1933 р., а 3 листопада 1937 р. розстріляли в Сандармосі.
Заснував театр «Березіль» (1922, з 1926 — у Харкові), який став символом модерного українського мистецтва.
Співпрацював з драматургом Миколою Кулішем («Народний Малахій», «Мина Мазайло»).
Курбаса заарештували у 1933 р., а 3 листопада 1937 р. розстріляли в Сандармосі.
Самогубство М. Скрипника
Микола Скрипник — нарком освіти УСРР, головний провідник політики українізації.
Коли Москва почала громити українізацію й звинувачувати Скрипника в «націонал-ухильництві», він 7 липня 1933 р. застрелився.
Його смерть, як і самогубство Хвильового, стала символом краху сподівань на національне відродження в межах радянської системи.
Коли Москва почала громити українізацію й звинувачувати Скрипника в «націонал-ухильництві», він 7 липня 1933 р. застрелився.
Його смерть, як і самогубство Хвильового, стала символом краху сподівань на національне відродження в межах радянської системи.
Згортання українізації
Українізація (політика «коренізації») 1920-х активно розвивала українську мову, освіту, культуру.
З приходом Постишева (1933) її різко згорнули:
• Українську мову витісняли, поновлювали русифікацію.
• Українських діячів звинувачували в «націоналізмі».
• Розгромили ВУАН, знищили національні кадри.
Українізація «згори» перетворилася на терор проти української культури.
З приходом Постишева (1933) її різко згорнули:
• Українську мову витісняли, поновлювали русифікацію.
• Українських діячів звинувачували в «націоналізмі».
• Розгромили ВУАН, знищили національні кадри.
Українізація «згори» перетворилася на терор проти української культури.
Великий терор 1937–1938
Кульмінація репресій — «Великий терор» 1937–1938 рр.
• Масові арешти, розстріли за сфабрикованими справами.
• «Трійки» НКВС виносили вироки без суду.
• Знищено партійну верхівку, військових, інтелігенцію, звичайних людей.
Саме тоді відбулися масові розстріли в Сандармосі та інших місцях. Терор остаточно закріпив культ особи Сталіна й атмосферу загального страху.
• Масові арешти, розстріли за сфабрикованими справами.
• «Трійки» НКВС виносили вироки без суду.
• Знищено партійну верхівку, військових, інтелігенцію, звичайних людей.
Саме тоді відбулися масові розстріли в Сандармосі та інших місцях. Терор остаточно закріпив культ особи Сталіна й атмосферу загального страху.
🧠 Як запам'ятати
Два самогубства протесту 1933:
• Хвильовий — травень 1933 («Х» — перший за алфавітом, стрілявся першим).
• Скрипник — липень 1933 (нарком освіти — не витримав розгрому українізації).
Обидва — 1933, рік Голодомору: культура і люди гинули разом.
«БЕРЕЗІЛЬ» — березень, місяць пробудження. Курбас будив театр, але його «зрубали» у Сандармосі 1937.
• Хвильовий — травень 1933 («Х» — перший за алфавітом, стрілявся першим).
• Скрипник — липень 1933 (нарком освіти — не витримав розгрому українізації).
Обидва — 1933, рік Голодомору: культура і люди гинули разом.
«БЕРЕЗІЛЬ» — березень, місяць пробудження. Курбас будив театр, але його «зрубали» у Сандармосі 1937.
Ключові дати
Вчи напамʼять
1927–1928 — хлібозаготівельна криза, згортання НЕПу.
1928–1932 — перша пʼятирічка.
Листопад 1929 — курс на суцільну колективізацію (рік «великого перелому»).
1931 — пуск Харківського тракторного заводу.
7 серпня 1932 — закон «про пʼять колосків».
1932 — введено в дію Дніпрогес; запровадження «чорних дощок».
1932–1933 — Голодомор — геноцид українського народу.
Січень 1933 — прибуття Постишева в Україну.
13 травня 1933 — самогубство М. Хвильового.
7 липня 1933 — самогубство М. Скрипника.
1933–1937 — друга пʼятирічка.
Серпень 1935 — початок стаханівського руху.
3 листопада 1937 — розстріли в Сандармосі.
1937–1938 — «Великий терор».
1928–1932 — перша пʼятирічка.
Листопад 1929 — курс на суцільну колективізацію (рік «великого перелому»).
1931 — пуск Харківського тракторного заводу.
7 серпня 1932 — закон «про пʼять колосків».
1932 — введено в дію Дніпрогес; запровадження «чорних дощок».
1932–1933 — Голодомор — геноцид українського народу.
Січень 1933 — прибуття Постишева в Україну.
13 травня 1933 — самогубство М. Хвильового.
7 липня 1933 — самогубство М. Скрипника.
1933–1937 — друга пʼятирічка.
Серпень 1935 — початок стаханівського руху.
3 листопада 1937 — розстріли в Сандармосі.
1937–1938 — «Великий терор».
Ключові особи
Історичні постаті
Йосип Сталін — генсек, диктатор СРСР; організатор Голодомору, індустріалізації, терору.
Павло Постишев — намісник Сталіна в УСРР з 1933, керівник хлібозаготівель і згортання українізації.
Микола Скрипник — нарком освіти, провідник українізації; самогубство 7 липня 1933.
Микола Хвильовий — письменник, засновник ВАПЛІТЕ, гасло «Геть від Москви!»; самогубство 13 травня 1933.
Лесь Курбас — режисер, засновник театру «Березіль»; розстріляний 1937.
Микола Куліш — драматург, співпраця з «Березолем»; жертва репресій.
Олексій Стаханов — шахтар, символ стаханівського руху (1935).
Павло Постишев — намісник Сталіна в УСРР з 1933, керівник хлібозаготівель і згортання українізації.
Микола Скрипник — нарком освіти, провідник українізації; самогубство 7 липня 1933.
Микола Хвильовий — письменник, засновник ВАПЛІТЕ, гасло «Геть від Москви!»; самогубство 13 травня 1933.
Лесь Курбас — режисер, засновник театру «Березіль»; розстріляний 1937.
Микола Куліш — драматург, співпраця з «Березолем»; жертва репресій.
Олексій Стаханов — шахтар, символ стаханівського руху (1935).
🗣️ Простими словами
Якщо зовсім коротко: колективізація та Голодомор 1932–33 (геноцид, мільйони жертв) і «розстріляне відродження» були цілеспрямованим ударом по українській нації. Наш обов’язок — пам’ятати й ушановувати жертв.
Закріпи тему «Утвердження більшовицького режиму. Голодомор» на тестах 🎯
Пройди тести формату НМТ саме з цієї теми — безкоштовно, з розбором кожної помилки.