📖
Тема 14 · НМТ з історії України Культура України кінця XVIII – першої половини XIX ст.
Університети, «Енеїда» Котляревського, Шевченків «Кобзар», наука, театр, класицизм
🗣️ Простими словами
Кінець XVIII – перша половина XIX ст. — доба, коли народжується нова українська культура: жива мова в літературі, перші університети, театр і живопис. Головна подія — вихід «Енеїди» Котляревського, з якої починається нове письменство.
Загальна характеристика доби
Що відбувалося з культурою
Кінець XVIII – перша половина XIX ст. — час національно-культурного відродження українців.
Хоча Україна була поділена між Російською та Австрійською імперіями, саме тоді формується нова українська література, наука та освіта живою народною мовою.
Головні риси доби:
• Перехід від книжної мови до живої народної.
• Пробудження інтересу до історії, фольклору, звичаїв народу.
• Панівний художній стиль — класицизм, а згодом романтизм.
Хоча Україна була поділена між Російською та Австрійською імперіями, саме тоді формується нова українська література, наука та освіта живою народною мовою.
Головні риси доби:
• Перехід від книжної мови до живої народної.
• Пробудження інтересу до історії, фольклору, звичаїв народу.
• Панівний художній стиль — класицизм, а згодом романтизм.
Чому це важливо для НМТ
Ця тема — про «початок нового»: перший твір живою мовою, перші університети, перший «Кобзар».
На НМТ найчастіше питають дати заснування навчальних закладів та авторів перших творів. Тримай у голові зв'язку: подія → рік → людина.
На НМТ найчастіше питають дати заснування навчальних закладів та авторів перших творів. Тримай у голові зв'язку: подія → рік → людина.
Освіта: університети
🗣️ Простими словами
З’явилися перші університети: Харківський (1805) і Київський (1834). Вони стали центрами науки й українського руху.
Харківський університет (1805)
Заснований 1805 року — перший університет у підросійській Україні.
Ідейний натхненник і організатор — Василь Каразін, освітній і громадський діяч.
Особливість: кошти на університет частково зібрала місцева громада й дворянство. Харків став потужним осередком науки, видавництва й української думки.
Ідейний натхненник і організатор — Василь Каразін, освітній і громадський діяч.
Особливість: кошти на університет частково зібрала місцева громада й дворянство. Харків став потужним осередком науки, видавництва й української думки.
Київський університет св. Володимира (1834)
Відкритий 1834 року в Києві; частину майна й ресурсів він отримав від закритого Кременецького ліцею.
Перший ректор — Михайло Максимович, видатний учений-природознавець і фольклорист.
Університет швидко став центром українознавства; саме тут згодом діяло Кирило-Мефодіївське братство.
Перший ректор — Михайло Максимович, видатний учений-природознавець і фольклорист.
Університет швидко став центром українознавства; саме тут згодом діяло Кирило-Мефодіївське братство.
Ліцеї — середня ланка освіти
Ліцеї давали освіту між гімназією та університетом.
• Кременецький ліцей (Волинь, гімназія з 1805, ліцей із 1819) — його майно потім передали Київському університету.
• Рішельєвський ліцей в Одесі (1817) — названий на честь герцога Рішельє; згодом переріс у Новоросійський університет.
• Ніжинська гімназія вищих наук (1820) — тут навчався Микола Гоголь.
• Кременецький ліцей (Волинь, гімназія з 1805, ліцей із 1819) — його майно потім передали Київському університету.
• Рішельєвський ліцей в Одесі (1817) — названий на честь герцога Рішельє; згодом переріс у Новоросійський університет.
• Ніжинська гімназія вищих наук (1820) — тут навчався Микола Гоголь.
🧠 Як запам'ятати
Університети — «5-3-4»: ХаркІв — 1805 (Каразін), Київ — 1834 (Максимович).
«КаРАЗІН РАЗ — і Харків 05», а «Максимович МАХнув до Києва в 34».
Ліцеї-«РіНіКре»: Рішельєвський (Одеса), Ніжинський, Кременецький.
«КаРАЗІН РАЗ — і Харків 05», а «Максимович МАХнув до Києва в 34».
Ліцеї-«РіНіКре»: Рішельєвський (Одеса), Ніжинський, Кременецький.
Література: початок нової доби
🗣️ Простими словами
Нову українську літературу відкрив Іван Котляревський поемою «Енеїда» (1798) — першим твором живою народною мовою. Далі — Тарас Шевченко й «Кобзар» (1840), що став біблією нації.
«Енеїда» І. Котляревського (1798)
1798 року вийшли перші три частини поеми «Енеїда» Івана Котляревського — це перший твір нової української літератури, написаний живою народною мовою.
Котляревський переробив античний сюжет Вергілія: його троянці — це запорозькі козаки. Твір і смішний, і глибоко національний.
Значення: довів, що народна мова здатна бути мовою високої літератури.
Котляревський переробив античний сюжет Вергілія: його троянці — це запорозькі козаки. Твір і смішний, і глибоко національний.
Значення: довів, що народна мова здатна бути мовою високої літератури.
Григорій Квітка-Основ'яненко
Григорій Квітка-Основ'яненко — засновник української художньої прози.
Його повість «Маруся» — перший великий сентиментальний твір українською мовою.
Писав також гумористичні твори («Конотопська відьма»), показавши, що прозою народною мовою можна зворушувати й смішити читача.
Його повість «Маруся» — перший великий сентиментальний твір українською мовою.
Писав також гумористичні твори («Конотопська відьма»), показавши, що прозою народною мовою можна зворушувати й смішити читача.
Петро Гулак-Артемовський
Петро Гулак-Артемовський — поет, байкар, один з піонерів нової літератури.
Відома його байка «Пан та собака», у якій він засуджує кріпацьке свавілля панів.
Був також ректором Харківського університету — поєднував творчість і науку.
Відома його байка «Пан та собака», у якій він засуджує кріпацьке свавілля панів.
Був також ректором Харківського університету — поєднував творчість і науку.
Тарас Шевченко і «Кобзар» (1840)
1840 року в Петербурзі вийшла перша збірка Тараса Шевченка «Кобзар» — подія, що підняла українську літературу на новий рівень.
Шевченко зробив мову досконалою й багатою, порушив теми національного визволення, кріпацтва, історичної пам'яті.
1838 року його викупили з кріпацтва (К. Брюллов, В. Жуковський). Поема «Гайдамаки» вийшла 1841 року.
Шевченко зробив мову досконалою й багатою, порушив теми національного визволення, кріпацтва, історичної пам'яті.
1838 року його викупили з кріпацтва (К. Брюллов, В. Жуковський). Поема «Гайдамаки» вийшла 1841 року.
🧠 Як запам'ятати
«Енеїда» — 17-9-8: «КОТляревський КОТить троянців-козаків» у 1798.
«Кобзар» — 1840: «ШЕВченко ШЕВельнув Україну» — рівно рік у рік 1840. А через рік (1841) прийшли «Гайдамаки».
«Кобзар» — 1840: «ШЕВченко ШЕВельнув Україну» — рівно рік у рік 1840. А через рік (1841) прийшли «Гайдамаки».
Наука
Михайло Максимович
Михайло Максимович — перший ректор Київського університету, учений-енциклопедист (ботанік, історик, фольклорист).
Видав збірку «Малоросійські пісні» (1827) — одну з перших наукових публікацій українського фольклору.
Значення: заклав основи українського народознавства й довів наукову цінність народної творчості.
Видав збірку «Малоросійські пісні» (1827) — одну з перших наукових публікацій українського фольклору.
Значення: заклав основи українського народознавства й довів наукову цінність народної творчості.
Фольклористика та народознавство
Учені збирали й друкували народні пісні, думи, перекази — так формувалася національна самосвідомість.
• Микола Цертелев — видав «Спроба збирання старовинних малоросійських пісень» (1819), одну з перших таких збірок.
• Ізмаїл Срезневський — упорядник «Запорозької старовини».
Інтерес до фольклору живив і літературу, і історичну науку.
• Микола Цертелев — видав «Спроба збирання старовинних малоросійських пісень» (1819), одну з перших таких збірок.
• Ізмаїл Срезневський — упорядник «Запорозької старовини».
Інтерес до фольклору живив і літературу, і історичну науку.
Театр
Народження нового українського театру
Основоположником нового українського театру став Іван Котляревський.
Керуючи Полтавським театром, він написав п'єси «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» (близько 1819 р.).
«Наталка Полтавка» — перша українська класична п'єса, у якій звучить жива народна мова й пісня. У Полтавському театрі грав видатний актор Михайло Щепкін.
Керуючи Полтавським театром, він написав п'єси «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» (близько 1819 р.).
«Наталка Полтавка» — перша українська класична п'єса, у якій звучить жива народна мова й пісня. У Полтавському театрі грав видатний актор Михайло Щепкін.
Архітектура: класицизм
Стиль класицизм
У першій половині XIX ст. панує класицизм — стиль чітких форм, колон, симетрії, натхнений античністю.
Приклади:
• Забудова центру Одеси (Приморський бульвар, Потьомкінські сходи — арх. Ф. Боффо).
• Інститут шляхетних дівчат та Червоний корпус університету в Києві (арх. В. Беретті).
• Палацово-паркові ансамблі, зокрема парк «Софіївка» в Умані.
Приклади:
• Забудова центру Одеси (Приморський бульвар, Потьомкінські сходи — арх. Ф. Боффо).
• Інститут шляхетних дівчат та Червоний корпус університету в Києві (арх. В. Беретті).
• Палацово-паркові ансамблі, зокрема парк «Софіївка» в Умані.
Живопис
Образотворче мистецтво
У живописі теж переважає класицизм, поступово з'являється романтизм і реалістичні мотиви.
• Тарас Шевченко — не лише поет, а й талановитий художник; за майстерність в офорті здобув звання академіка гравюри (1860).
• Василь Тропінін — майстер портрета, багато працював на Поділлі («Дівчина з Поділля»).
• Розвивається портретний і побутовий жанр із зображенням українського селянства.
• Тарас Шевченко — не лише поет, а й талановитий художник; за майстерність в офорті здобув звання академіка гравюри (1860).
• Василь Тропінін — майстер портрета, багато працював на Поділлі («Дівчина з Поділля»).
• Розвивається портретний і побутовий жанр із зображенням українського селянства.
Підсумок: значення доби
За півстоліття українська культура зробила рішучий крок від книжності до народності:
• з'явилася нова література живою мовою («Енеїда» → «Кобзар»);
• постали університети й ліцеї;
• народознавство й фольклористика дали наукову опору національній ідеї.
Усе це підготувало ґрунт для Кирило-Мефодіївського братства та подальшого національного руху.
• з'явилася нова література живою мовою («Енеїда» → «Кобзар»);
• постали університети й ліцеї;
• народознавство й фольклористика дали наукову опору національній ідеї.
Усе це підготувало ґрунт для Кирило-Мефодіївського братства та подальшого національного руху.
🧠 Як запам'ятати
Ланцюжок «перших»: перша поема — «Енеїда», перша проза — «Маруся» (Квітка), перша п'єса — «Наталка Полтавка», перша поетична збірка — «Кобзар».
«ЕНеїда → МАруся → НАталка → КОбзар» = «ЕН-МА-НА-КО» — чотири «перші» кроки української літератури!
«ЕНеїда → МАруся → НАталка → КОбзар» = «ЕН-МА-НА-КО» — чотири «перші» кроки української літератури!
Ключові дати
Вчи напам'ять
1798 — вихід «Енеїди» І. Котляревського (початок нової укр. літератури).
1805 — заснування Харківського університету (В. Каразін).
1817 — Рішельєвський ліцей в Одесі.
1819 — «Наталка Полтавка» І. Котляревського.
1820 — Ніжинська гімназія вищих наук.
1827 — «Малоросійські пісні» М. Максимовича.
1834 — Київський університет св. Володимира.
1838 — викуп Шевченка з кріпацтва.
1840 — вихід «Кобзаря» Т. Шевченка.
1841 — «Гайдамаки» Т. Шевченка.
1805 — заснування Харківського університету (В. Каразін).
1817 — Рішельєвський ліцей в Одесі.
1819 — «Наталка Полтавка» І. Котляревського.
1820 — Ніжинська гімназія вищих наук.
1827 — «Малоросійські пісні» М. Максимовича.
1834 — Київський університет св. Володимира.
1838 — викуп Шевченка з кріпацтва.
1840 — вихід «Кобзаря» Т. Шевченка.
1841 — «Гайдамаки» Т. Шевченка.
Ключові особи
Історичні постаті
Іван Котляревський (1769–1838) — «Енеїда», «Наталка Полтавка», зачинатель нової літератури й театру.
Василь Каразін (1773–1842) — засновник Харківського університету.
Григорій Квітка-Основ'яненко (1778–1843) — засновник української прози («Маруся»).
Петро Гулак-Артемовський (1790–1865) — байкар («Пан та собака»).
Михайло Максимович (1804–1873) — перший ректор Київського університету, фольклорист.
Тарас Шевченко (1814–1861) — поет і художник, автор «Кобзаря».
Василь Каразін (1773–1842) — засновник Харківського університету.
Григорій Квітка-Основ'яненко (1778–1843) — засновник української прози («Маруся»).
Петро Гулак-Артемовський (1790–1865) — байкар («Пан та собака»).
Михайло Максимович (1804–1873) — перший ректор Київського університету, фольклорист.
Тарас Шевченко (1814–1861) — поет і художник, автор «Кобзаря».
🗣️ Простими словами
Якщо зовсім коротко: культура ожила живою мовою. Котляревський («Енеїда» 1798) і Шевченко («Кобзар» 1840) заклали літературу, а Харків (1805) і Київ (1834) — університетську науку 😉
Закріпи тему «Культура України кінця XVIII – першої половини XIX ст.» на тестах 🎯
Пройди тести формату НМТ саме з цієї теми — безкоштовно, з розбором кожної помилки.