Культура України кінця XVIII – першої половини XIX ст.
Університети, «Енеїда» Котляревського, Шевченків «Кобзар», наука, театр, класицизм
Загальна характеристика доби
Хоча Україна була поділена між Російською та Австрійською імперіями, саме тоді формується нова українська література, наука та освіта живою народною мовою.
Головні риси доби:
• Перехід від книжної мови до живої народної.
• Пробудження інтересу до історії, фольклору, звичаїв народу.
• Панівний художній стиль — класицизм, а згодом романтизм.
На НМТ найчастіше питають дати заснування навчальних закладів та авторів перших творів. Тримай у голові зв'язку: подія → рік → людина.
Освіта: університети
Ідейний натхненник і організатор — Василь Каразін, освітній і громадський діяч.
Особливість: кошти на університет частково зібрала місцева громада й дворянство. Харків став потужним осередком науки, видавництва й української думки.
Перший ректор — Михайло Максимович, видатний учений-природознавець і фольклорист.
Університет швидко став центром українознавства; саме тут згодом діяло Кирило-Мефодіївське братство.
• Кременецький ліцей (Волинь, гімназія з 1805, ліцей із 1819) — його майно потім передали Київському університету.
• Рішельєвський ліцей в Одесі (1817) — названий на честь герцога Рішельє; згодом переріс у Новоросійський університет.
• Ніжинська гімназія вищих наук (1820) — тут навчався Микола Гоголь.
«КаРАЗІН РАЗ — і Харків 05», а «Максимович МАХнув до Києва в 34».
Ліцеї-«РіНіКре»: Рішельєвський (Одеса), Ніжинський, Кременецький.
Література: початок нової доби
Котляревський переробив античний сюжет Вергілія: його троянці — це запорозькі козаки. Твір і смішний, і глибоко національний.
Значення: довів, що народна мова здатна бути мовою високої літератури.
Його повість «Маруся» — перший великий сентиментальний твір українською мовою.
Писав також гумористичні твори («Конотопська відьма»), показавши, що прозою народною мовою можна зворушувати й смішити читача.
Відома його байка «Пан та собака», у якій він засуджує кріпацьке свавілля панів.
Був також ректором Харківського університету — поєднував творчість і науку.
Шевченко зробив мову досконалою й багатою, порушив теми національного визволення, кріпацтва, історичної пам'яті.
1838 року його викупили з кріпацтва (К. Брюллов, В. Жуковський). Поема «Гайдамаки» вийшла 1841 року.
«Кобзар» — 1840: «ШЕВченко ШЕВельнув Україну» — рівно рік у рік 1840. А через рік (1841) прийшли «Гайдамаки».
Наука
Видав збірку «Малоросійські пісні» (1827) — одну з перших наукових публікацій українського фольклору.
Значення: заклав основи українського народознавства й довів наукову цінність народної творчості.
• Микола Цертелев — видав «Спроба збирання старовинних малоросійських пісень» (1819), одну з перших таких збірок.
• Ізмаїл Срезневський — упорядник «Запорозької старовини».
Інтерес до фольклору живив і літературу, і історичну науку.
Театр
Керуючи Полтавським театром, він написав п'єси «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» (близько 1819 р.).
«Наталка Полтавка» — перша українська класична п'єса, у якій звучить жива народна мова й пісня. У Полтавському театрі грав видатний актор Михайло Щепкін.
Архітектура: класицизм
Приклади:
• Забудова центру Одеси (Приморський бульвар, Потьомкінські сходи — арх. Ф. Боффо).
• Інститут шляхетних дівчат та Червоний корпус університету в Києві (арх. В. Беретті).
• Палацово-паркові ансамблі, зокрема парк «Софіївка» в Умані.
Живопис
• Тарас Шевченко — не лише поет, а й талановитий художник; за майстерність в офорті здобув звання академіка гравюри (1860).
• Василь Тропінін — майстер портрета, багато працював на Поділлі («Дівчина з Поділля»).
• Розвивається портретний і побутовий жанр із зображенням українського селянства.
• з'явилася нова література живою мовою («Енеїда» → «Кобзар»);
• постали університети й ліцеї;
• народознавство й фольклористика дали наукову опору національній ідеї.
Усе це підготувало ґрунт для Кирило-Мефодіївського братства та подальшого національного руху.
«ЕНеїда → МАруся → НАталка → КОбзар» = «ЕН-МА-НА-КО» — чотири «перші» кроки української літератури!
Ключові дати
1805 — заснування Харківського університету (В. Каразін).
1817 — Рішельєвський ліцей в Одесі.
1819 — «Наталка Полтавка» І. Котляревського.
1820 — Ніжинська гімназія вищих наук.
1827 — «Малоросійські пісні» М. Максимовича.
1834 — Київський університет св. Володимира.
1838 — викуп Шевченка з кріпацтва.
1840 — вихід «Кобзаря» Т. Шевченка.
1841 — «Гайдамаки» Т. Шевченка.
Ключові особи
Василь Каразін (1773–1842) — засновник Харківського університету.
Григорій Квітка-Основ'яненко (1778–1843) — засновник української прози («Маруся»).
Петро Гулак-Артемовський (1790–1865) — байкар («Пан та собака»).
Михайло Максимович (1804–1873) — перший ректор Київського університету, фольклорист.
Тарас Шевченко (1814–1861) — поет і художник, автор «Кобзаря».
Закріпи тему «Культура України кінця XVIII – першої половини XIX ст.» на тестах 🎯
Пройди тести формату НМТ саме з цієї теми — безкоштовно, з розбором кожної помилки.