🏛️
Тема 12 · НМТ з історії України У складі Російської імперії (кінець XVIII – перша половина XIX ст.)
Ліквідація автономії, стани й кріпацтво, декабристи, Кирило-Мефодіївське братство
🗣️ Простими словами
Більшість українських земель опинилась під владою Романових. Імперія поділила їх на губернії, стерла всі сліди автономії. Але саме тут, під тиском, зароджується національне відродження — українці згадують, хто вони.
Україна під владою Романових
Загальна картина
Наприкінці XVIII ст. більша частина українських земель опинилася у складі Російської імперії (Лівобережжя, Слобожанщина, Південь, а після поділів Польщі 1793–1795 рр. — і Правобережжя).
Імперія проводила політику централізації та русифікації: знищення козацьких порядків, поширення російського законодавства, кріпацтва й станового поділу.
Головна лінія доби — Україна перетворюється з автономного краю на звичайні губернії, але саме тут визріває національне відродження.
Імперія проводила політику централізації та русифікації: знищення козацьких порядків, поширення російського законодавства, кріпацтва й станового поділу.
Головна лінія доби — Україна перетворюється з автономного краю на звичайні губернії, але саме тут визріває національне відродження.
Адміністративний устрій
Губернії та генерал-губернаторства
Козацький устрій замінили губерніями (на чолі — губернатор) та генерал-губернаторствами (обʼєднували кілька губерній під владою генерал-губернатора).
Основні: Малоросійське (Лівобережжя — Чернігівська, Полтавська губ.), Київське (Правобережжя — Київська, Подільська, Волинська), Новоросійсько-Бессарабське (Південь).
Усього українські землі поділили приблизно на 9 губерній. Уся влада — від імператора вниз, жодного самоврядування.
Основні: Малоросійське (Лівобережжя — Чернігівська, Полтавська губ.), Київське (Правобережжя — Київська, Подільська, Волинська), Новоросійсько-Бессарабське (Південь).
Усього українські землі поділили приблизно на 9 губерній. Уся влада — від імператора вниз, жодного самоврядування.
Ліквідація автономії
Автономію Гетьманщини знищували поетапно:
• 1764 — скасовано гетьманство (останній гетьман — Кирило Розумовський), владу передано Другій Малоросійській колегії на чолі з Петром Румянцевим.
• 1775 — зруйновано Запорозьку Січ (наказ Катерини ІІ).
• 1781 — ліквідовано полково-сотенний устрій, запроваджено намісництва.
• 1783 — юридично закріплено кріпацтво на Лівобережжі й Слобожанщині; козаків перетворено на регулярну кавалерію.
• 1764 — скасовано гетьманство (останній гетьман — Кирило Розумовський), владу передано Другій Малоросійській колегії на чолі з Петром Румянцевим.
• 1775 — зруйновано Запорозьку Січ (наказ Катерини ІІ).
• 1781 — ліквідовано полково-сотенний устрій, запроваджено намісництва.
• 1783 — юридично закріплено кріпацтво на Лівобережжі й Слобожанщині; козаків перетворено на регулярну кавалерію.
🧠 Як запам'ятати
Хроніка знищення автономії — «64 – 75 – 83»:
1764 — немає гетьмана.
1775 — немає Січі.
1783 — немає волі (кріпацтво).
Запамʼятай: «Спершу забрали булаву, потім Січ, а тоді й свободу селян» — три удари поспіль.
1764 — немає гетьмана.
1775 — немає Січі.
1783 — немає волі (кріпацтво).
Запамʼятай: «Спершу забрали булаву, потім Січ, а тоді й свободу селян» — три удари поспіль.
Суспільні стани
Станова структура
Суспільство поділялося на стани — замкнені групи з різними правами:
• Дворянство (шляхта) — привілейований стан; козацьку старшину зрівняли у правах із російським дворянством («Жалувана грамота дворянству» 1785).
• Духовенство.
• Міщани — жителі міст, купці, ремісники.
• Селяни — найчисленніший стан, поділялися на поміщицьких (кріпаків) і державних.
• Дворянство (шляхта) — привілейований стан; козацьку старшину зрівняли у правах із російським дворянством («Жалувана грамота дворянству» 1785).
• Духовенство.
• Міщани — жителі міст, купці, ремісники.
• Селяни — найчисленніший стан, поділялися на поміщицьких (кріпаків) і державних.
Кріпацтво
Кріпацтво — форма особистої залежності селян від поміщика.
Кріпак відбував панщину (робота на пана, нерідко 4–6 днів на тиждень) або платив оброк. Пан міг продати, покарати, віддати в солдати селянина.
На Лівобережжі та Слобожанщині кріпацтво введено указом 1783 р., на Правобережжі воно збереглося ще з польських часів. Кріпаки становили більшість населення України — саме кріпацький гніт стане головним соціальним болем епохи.
Кріпак відбував панщину (робота на пана, нерідко 4–6 днів на тиждень) або платив оброк. Пан міг продати, покарати, віддати в солдати селянина.
На Лівобережжі та Слобожанщині кріпацтво введено указом 1783 р., на Правобережжі воно збереглося ще з польських часів. Кріпаки становили більшість населення України — саме кріпацький гніт стане головним соціальним болем епохи.
Чумацтво
Чумацтво — торговельно-візницький промисел в Україні.
Чумаки волами возили сіль із Криму та Причорноморʼя, рибу з Дону й Азова, а назад — хліб та інші товари.
Це були заможні, вільні люди, що обʼєднувалися у валки (обози). Чумацтво звʼязувало Південь із рештою земель і сприяло розвитку внутрішньої торгівлі. Оспіване у народних піснях — символ волі й дороги.
Чумаки волами возили сіль із Криму та Причорноморʼя, рибу з Дону й Азова, а назад — хліб та інші товари.
Це були заможні, вільні люди, що обʼєднувалися у валки (обози). Чумацтво звʼязувало Південь із рештою земель і сприяло розвитку внутрішньої торгівлі. Оспіване у народних піснях — символ волі й дороги.
Початок промислового перевороту
Зрушення в економіці
У 30–40-х рр. XIX ст. в Україні розпочався промисловий переворот — перехід від ручної (мануфактурної) праці до машинного виробництва на фабриках і заводах.
Першими механізувалися цукроварна (буряковий цукор) та горілчана галузі. Зʼявляються парові машини, зростає видобуток вугілля на Донбасі.
Головне гальмо — кріпацтво: невільна праця не давала ринку робочих рук, тож переворот ішов повільно.
Першими механізувалися цукроварна (буряковий цукор) та горілчана галузі. Зʼявляються парові машини, зростає видобуток вугілля на Донбасі.
Головне гальмо — кріпацтво: невільна праця не давала ринку робочих рук, тож переворот ішов повільно.
Декабристський рух в Україні
🗣️ Простими словами
Декабристи (1825) — таємні товариства офіцерів, що прагнули повалити самодержавство. В Україні діяло Південне товариство (Пестель). Повстання придушили, але ідея свободи лишилась.
Хто такі декабристи
Декабристи — учасники дворянського опозиційного руху, що прагнули повалити самодержавство та скасувати кріпацтво. Назва — від повстання у грудні (декабрь) 1825 р.
Багато таємних товариств діяли саме в Україні, де було розквартировано частини російської армії. Це був перший організований виступ проти царизму — щоправда, без участі народу.
Багато таємних товариств діяли саме в Україні, де було розквартировано частини російської армії. Це був перший організований виступ проти царизму — щоправда, без участі народу.
Південне товариство (1821)
Постало 1821 р. у Тульчині (Поділля) на чолі з полковником Павлом Пестелем.
Програмний документ — «Руська правда»:
• ліквідація самодержавства й проголошення республіки;
• скасування кріпацтва та станів;
• Росія — єдина централізована держава (без права народів на самовизначення — тобто Україна автономії не отримувала).
Радикальніше за «Північне товариство» в Петербурзі.
Програмний документ — «Руська правда»:
• ліквідація самодержавства й проголошення республіки;
• скасування кріпацтва та станів;
• Росія — єдина централізована держава (без права народів на самовизначення — тобто Україна автономії не отримувала).
Радикальніше за «Північне товариство» в Петербурзі.
Товариство обʼєднаних словʼян (1823)
Засноване 1823 р. у Новограді-Волинському братами Андрієм і Петром Борисовими.
Мета — федерація (союз) вільних словʼянських народів та скасування кріпацтва.
У 1825 р. обʼєдналося з Південним товариством, ставши його складовою частиною. Ідея словʼянського єднання пізніше відгукнеться у Кирило-Мефодіївському братстві.
Мета — федерація (союз) вільних словʼянських народів та скасування кріпацтва.
У 1825 р. обʼєдналося з Південним товариством, ставши його складовою частиною. Ідея словʼянського єднання пізніше відгукнеться у Кирило-Мефодіївському братстві.
Повстання Чернігівського полку (1825–1826)
Після невдалого виступу в Петербурзі (14 грудня 1825) декабристи в Україні підняли Чернігівський піхотний полк.
Повстання тривало 29 грудня 1825 – 3 січня 1826 рр. Очолив його підполковник Сергій Муравйов-Апостол.
Повсталі рушили на з'єднання з іншими частинами, але 3 січня 1826 р. під Ковалівкою (біля Трилісів) були розбиті урядовими військами картеччю. Пестеля та Муравйова-Апостола згодом стратили.
Повстання тривало 29 грудня 1825 – 3 січня 1826 рр. Очолив його підполковник Сергій Муравйов-Апостол.
Повсталі рушили на з'єднання з іншими частинами, але 3 січня 1826 р. під Ковалівкою (біля Трилісів) були розбиті урядовими військами картеччю. Пестеля та Муравйова-Апостола згодом стратили.
🧠 Як запам'ятати
ПЕСТЕЛЬ пише «Руську ПРАВДУ» — «правда» від чесного Пестеля (П=П). А Муравйов-Апостол — «апостол свободи», що повів Чернігівський полк як паству.
Товариства-«близнюки»: ПІВДЕННЕ (Пестель, Тульчин, 21) + ОБʼЄДНАНІ СЛОВʼЯНИ (Борисови, 23) = злилися у 25-му. «Два-один, два-три, двадцять пʼять — час повставати!»
Товариства-«близнюки»: ПІВДЕННЕ (Пестель, Тульчин, 21) + ОБʼЄДНАНІ СЛОВʼЯНИ (Борисови, 23) = злилися у 25-му. «Два-один, два-три, двадцять пʼять — час повставати!»
Національне відродження
«Історія русів»
«Історія русів» — анонімний історико-політичний твір кінця XVIII – початку XIX ст. (поширювався в рукописах, надрукований 1846 р.).
Змальовує історію України як окремого народу з давніми правами й свободами, вихваляє козацтво й Гетьманщину, засуджує знищення автономії.
Став «біблією» українського патріотизму: надихав Шевченка, Гоголя, Костомарова. Символ пробудження національної памʼяті.
Змальовує історію України як окремого народу з давніми правами й свободами, вихваляє козацтво й Гетьманщину, засуджує знищення автономії.
Став «біблією» українського патріотизму: надихав Шевченка, Гоголя, Костомарова. Символ пробудження національної памʼяті.
Харків — осередок відродження
На початку XIX ст. центром культурного руху став Харків.
• 1805 — відкрито Харківський університет (засновник — Василь Каразін) — перший на Наддніпрянщині.
• Виходили перші українські часописи й альманахи («Украинский вестник», «Український альманах»).
• Діяв гурток письменників-романтиків (Ізмаїл Срезневський та ін.), що збирали фольклор.
Тут-таки писав Григорій Квітка-Основʼяненко — основоположник української художньої прози.
• 1805 — відкрито Харківський університет (засновник — Василь Каразін) — перший на Наддніпрянщині.
• Виходили перші українські часописи й альманахи («Украинский вестник», «Український альманах»).
• Діяв гурток письменників-романтиків (Ізмаїл Срезневський та ін.), що збирали фольклор.
Тут-таки писав Григорій Квітка-Основʼяненко — основоположник української художньої прози.
Кирило-Мефодіївське братство
🗣️ Простими словами
Кирило-Мефодіївське братство (1845–1847) — перша українська політична організація. Серед членів — Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш і Тарас Шевченко. Мріяли про федерацію вільних слов’янських народів.
✍️ Ключові члени братства: Костомаров, Куліш, Шевченко. Саме через нього постраждав Шевченко — його заслали в солдати.
Заснування (1845–1847)
Кирило-Мефодіївське братство — перша українська таємна політична організація, що діяла у Києві в 1845–1847 рр.
Назване на честь словʼянських просвітителів Кирила і Мефодія.
Засновники — Микола Костомаров (історик), Микола Гулак, Василь Білозерський. До братства належали також Пантелеймон Куліш і Тарас Шевченко.
Мета — національне й соціальне визволення України та створення федерації словʼянських народів.
Назване на честь словʼянських просвітителів Кирила і Мефодія.
Засновники — Микола Костомаров (історик), Микола Гулак, Василь Білозерський. До братства належали також Пантелеймон Куліш і Тарас Шевченко.
Мета — національне й соціальне визволення України та створення федерації словʼянських народів.
«Книга буття українського народу»
Головний програмний документ братства — «Книга буття українського народу» (авторства переважно Костомарова).
Ідеї:
• скасування кріпацтва й станової нерівності;
• ліквідація самодержавства;
• створення федеративної республіки словʼянських народів зі столицею в Києві;
• рівність, свобода й братерство у християнському дусі.
Україна мала стати провідницею відродження словʼянства.
Ідеї:
• скасування кріпацтва й станової нерівності;
• ліквідація самодержавства;
• створення федеративної республіки словʼянських народів зі столицею в Києві;
• рівність, свобода й братерство у християнському дусі.
Україна мала стати провідницею відродження словʼянства.
Два крила братства
Учасники розділялися за поглядами на методи боротьби:
• Помірковане (ліберальне) крило — Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш: за поступові реформи, просвіту й еволюційний шлях.
• Радикальне (революційне) крило — Тарас Шевченко, Микола Гулак: за рішучі дії, повалення царизму та негайне скасування кріпацтва, навіть шляхом повстання.
Саме ця відмінність показала два майбутні шляхи українського руху.
• Помірковане (ліберальне) крило — Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш: за поступові реформи, просвіту й еволюційний шлях.
• Радикальне (революційне) крило — Тарас Шевченко, Микола Гулак: за рішучі дії, повалення царизму та негайне скасування кріпацтва, навіть шляхом повстання.
Саме ця відмінність показала два майбутні шляхи українського руху.
Розгром і покарання (1847)
У березні 1847 р. за доносом студента Олексія Петрова братство викрито, учасників заарештовано.
Покарання:
• Микола Гулак — 3 роки Шліссельбурзької фортеці;
• Микола Костомаров — заслання до Саратова;
• Пантелеймон Куліш — заслання до Тули;
• Тарас Шевченко — найтяжче: відданий у солдати в Оренбурзький край без права писати й малювати (за поему «Сон» та вірші проти царя).
Розгром не вбив ідеї — вони стали фундаментом усього подальшого руху.
Покарання:
• Микола Гулак — 3 роки Шліссельбурзької фортеці;
• Микола Костомаров — заслання до Саратова;
• Пантелеймон Куліш — заслання до Тули;
• Тарас Шевченко — найтяжче: відданий у солдати в Оренбурзький край без права писати й малювати (за поему «Сон» та вірші проти царя).
Розгром не вбив ідеї — вони стали фундаментом усього подальшого руху.
🧠 Як запам'ятати
КИРИЛО-МЕФОДІЇВЦІ = «КМБ»: Костомаров — Мозок, Білозерський — Брат, Гулак — Граніт (сів у фортецю).
Два крила легко: Куліш і Костомаров — «К»ультурники (помірковані), а Шевченко — «Ш»тик (радикал). Датування: «45 заснували — 47 розігнали» (два роки волі).
Два крила легко: Куліш і Костомаров — «К»ультурники (помірковані), а Шевченко — «Ш»тик (радикал). Датування: «45 заснували — 47 розігнали» (два роки волі).
Ключові дати
Вчи напам'ять
1764 — скасування гетьманства.
1775 — зруйнування Запорозької Січі.
1781 — ліквідація полкового устрою.
1783 — запровадження кріпацтва на Лівобережжі.
1785 — «Жалувана грамота дворянству».
1805 — відкриття Харківського університету.
1821 — Південне товариство (Тульчин).
1823 — Товариство обʼєднаних словʼян.
14 грудня 1825 — повстання декабристів у Петербурзі.
29 грудня 1825 – 3 січня 1826 — повстання Чернігівського полку.
1845–1847 — Кирило-Мефодіївське братство.
1846 — друк «Історії русів».
Березень 1847 — розгром братства, арешт Шевченка.
1775 — зруйнування Запорозької Січі.
1781 — ліквідація полкового устрою.
1783 — запровадження кріпацтва на Лівобережжі.
1785 — «Жалувана грамота дворянству».
1805 — відкриття Харківського університету.
1821 — Південне товариство (Тульчин).
1823 — Товариство обʼєднаних словʼян.
14 грудня 1825 — повстання декабристів у Петербурзі.
29 грудня 1825 – 3 січня 1826 — повстання Чернігівського полку.
1845–1847 — Кирило-Мефодіївське братство.
1846 — друк «Історії русів».
Березень 1847 — розгром братства, арешт Шевченка.
Ключові особи
Історичні постаті
Кирило Розумовський — останній гетьман (до 1764).
Павло Пестель — очільник Південного товариства, автор «Руської правди» (страчений 1826).
Сергій Муравйов-Апостол — керівник повстання Чернігівського полку (страчений 1826).
Андрій і Петро Борисови — засновники Товариства обʼєднаних словʼян (1823).
Василь Каразін — засновник Харківського університету (1805).
Микола Костомаров — історик, автор «Книги буття…», лідер поміркованого крила братства.
Пантелеймон Куліш — письменник, помірковане крило.
Тарас Шевченко — поет, радикальне крило (відданий у солдати 1847).
Микола Гулак, Василь Білозерський — співзасновники братства.
Павло Пестель — очільник Південного товариства, автор «Руської правди» (страчений 1826).
Сергій Муравйов-Апостол — керівник повстання Чернігівського полку (страчений 1826).
Андрій і Петро Борисови — засновники Товариства обʼєднаних словʼян (1823).
Василь Каразін — засновник Харківського університету (1805).
Микола Костомаров — історик, автор «Книги буття…», лідер поміркованого крила братства.
Пантелеймон Куліш — письменник, помірковане крило.
Тарас Шевченко — поет, радикальне крило (відданий у солдати 1847).
Микола Гулак, Василь Білозерський — співзасновники братства.
✅ Перевір себе
Наддніпрянська Україна наприкінці XVIII ст. опинилася у складі…
- АРосійської імперії
- БОсманської імперії
- ВБританії
Показати відповідь
Правильно: А — Російської імперії
Більшість українських земель відійшла до Російської імперії.
✅ Перевір себе
Валуєвський циркуляр (1863), що обмежував укр. мову, видала влада…
- АРосійської імперії
- БАвстрії
- ВПольщі
Показати відповідь
Правильно: А — Російської імперії
Валуєвський циркуляр — акт Російської імперії проти української мови.
🗣️ Простими словами
Якщо зовсім коротко: під Романовими не було автономії, але прокинулось відродження. Декабристи (1825) і Кирило-Мефодіївське братство (1845–47, з Шевченком) заклали основи 😉
Закріпи тему «У складі Російської імперії (кінець XVIII – перша половина XIX ст.)» на тестах 🎯
Пройди тести формату НМТ саме з цієї теми — безкоштовно, з розбором кожної помилки.