📌 Шпаргалка НМТ 2026 · Українська література

Шпаргалка НМТ з української літератури

Усе найважливіше з української літератури стисло — 48+ понять і формул, головні правила, мнемоніки та пастки. Повтори перед іспитом, а тоді закріпи на платформі.

Ключові поняття та формули з української літератури

«Слово про похід Ігорів»
Кін. XII ст., ліро-епічна поема невідомого автора. Похід князя Ігоря Святославича на половців (1185), поразка й полон. Ключове: «золоте слово» Святослава (заклик до єдності) і плач Ярославни.
⚠️ Автор невідомий; це поема, а не літопис. Головна ідея — єдність князів.
«Енеїда» (Котляревський)
1798, бурлескно-травестійна поема (класицизм) — перший твір живою українською мовою. Троянці-козаки на чолі з Енеєм; сатира на кріпосницьку дійсність.
⚠️ Це травестія Вергілія (античні герої в козацькому вбранні), а не героїчний епос.
«Наталка Полтавка» (Котляревський)
Соціально-побутова драма (пʼєса з піснями). Наталка кохає бідного Петра, мати схиляє до багатого возного. Щасливий фінал.
⚠️ Жанр — пʼєса, не повість; возний — комічний персонаж.
«Маруся» (Квітка-Основʼяненко)
Перша україномовна сентиментальна повість. Кохання Марусі й Василя, трагічний фінал. Ідеалізація селянства, культ почуттів.
⚠️ Сентименталізм (не реалізм); це повість, не драма.
«Катерина» (Шевченко)
Романтична поема. Дівчина-покритка покохала москаля-офіцера, він її покинув — Катерина гине. Осуд кривди над жінкою.
⚠️ Це поема (не балада); проблема — доля збезчещеної дівчини.
«Гайдамаки» (Шевченко)
Історико-героїчна поема про Коліївщину 1768 (Залізняк і Ґонта). Ґонта вбиває власних синів-католиків заради присяги. Тема національно-визвольної боротьби.
⚠️ Ґонта вбиває синів — символ трагізму повстання; це поема.
«Кавказ» (Шевченко)
Сатирична поема-інвектива (присвята Якову де Бальмену). Викриття російського імперіалізму й колоніалізму. Рядок «Борітеся — поборете!».
⚠️ Антиколоніальна сатира, а не про природу Кавказу.
«Заповіт» (Шевченко)
Програмний вірш-заклик (1845). Поховати на Вкраїні, повстати й «вставайте, кайдани порвіте». Гімн волі.
⚠️ Це вірш (не поема); заклик до революційної боротьби.
«Чорна рада» (Куліш)
Перший український історичний роман (романтизм). Доба Руїни, чорна рада 1663 у Ніжині. Герої: Сомко, Брюховецький, Шрам.
⚠️ Перший історичний роман в укр. літературі; про боротьбу за гетьманство.
«Інститутка» (Марко Вовчок)
Перша україномовна соціально-побутова повість про кріпацтво. Панночка-інститутка знущається з кріпачки Устини. Антикріпосницький пафос.
⚠️ Викриття кріпацтва; оповідь від імені кріпачки.
«Кайдашева сімʼя» (Нечуй-Левицький)
Соціально-побутова повість (реалізм) про розпад селянської родини через дрібнотемʼя. Герої: старий Кайдаш, Кайдашиха, брати Карпо й Лаврін, невістки Мотря й Мелашка.
⚠️ Повість (не роман); конфлікт побутовий, комічно-трагічний.
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (Панас Мирний)
Перший укр. соціально-психологічний роман («роман із народного життя»). Історія Чіпки Варениченка — «пропаща сила», що стає розбійником через несправедливість.
⚠️ Соціально-психологічний роман; Чіпка — «пропаща сила».
«Мартин Боруля» (Карпенко-Карий)
Соціально-побутова комедія. Селянин Мартин Боруля прагне дворянства, руйнує родину через марнославство. Сатира на гонитву за «панством».
⚠️ Комедія; тема — псевдодворянство, марнославство.
«Захар Беркут» (Франко)
Історична повість про боротьбу тухольців проти монголів (1241). Мудрий старійшина Захар Беркут — ідеал громади й єдності.
⚠️ Прославляє громадський устрій і єдність народу.
«Мойсей» (Франко)
Філософська поема (пролог «Народе мій…»). Пророк Мойсей веде народ до свободи, гине, не дійшовши. Алегорія долі провідника й нації.
⚠️ Поема; Мойсей — символ вождя, який веде народ до волі.
«Тіні забутих предків» (Коцюбинський)
Повість (імпресіонізм) про життя гуцулів. Кохання Івана й Марічки на тлі гірської міфології; трагічна загибель обох.
⚠️ Імпресіонізм; гуцульський колорит, міфологія (нявка).
«Intermezzo» (Коцюбинський)
Імпресіоністична новела. Втомлений митець тікає на природу по спокій, але повертається до людей («сонце», «ниви», «зозуля» — образи-символи).
⚠️ Новела-настрій; присвята «Кононівським полям».
«Земля» (Кобилянська)
Соціально-психологічна повість. Братовбивство через землю: Сава вбиває Михайла. Земля як фатальна сила над людиною.
⚠️ Тема згубної влади землі; братовбивство (Сава і Михайло).
«Камінний хрест» (Стефаник)
Психологічна новела (експресіонізм) про еміграцію. Іван Дідух ставить камінний хрест на горі перед відʼїздом до Канади — прощання з рідною землею.
⚠️ Експресіонізм; хрест — символ прощання й смерті для селянина.
«Лісова пісня» (Леся Українка)
Драма-феєрія (неоромантизм). Кохання лісової Мавки й селянина Лукаша; конфлікт високого (мрія, мистецтво) і буденного. «Не журися за тіло!»
⚠️ Драма-феєрія; Мавка — ідеал, Килина — приземленість.
«Contra spem spero!» (Леся Українка)
Програмний вірш («Без надії сподіваюсь»). Незламність, оптимізм усупереч стражданням і хворобі. Мотив боротьби до кінця.
⚠️ Вірш-кредо; «сподіваюсь всупереч безнадії» (лат. назва).
«Я (Романтика)» (Хвильовий)
Психологічна новела (Розстріляне відродження). Чекіст заради «загірної комуни» вбиває власну матір. Трагедія роздвоєння між ідеєю та людяністю.
⚠️ Присвята «Цвітові яблуні»; герой убиває матір в імʼя революції.
«Мина Мазайло» (Микола Куліш)
Сатирична комедія про українізацію 1920-х. Мина хоче змінити прізвище на російське «Мазєнін»; син Мокій боронить українське.
⚠️ Комедія; висміює малоросійство й зневагу до рідної мови.
«Місто» (Підмогильний)
Перший укр. урбаністичний роман. Селянин Степан Радченко завойовує Київ, морально деградуючи. Вплив Мопассана, психологізм.
⚠️ Урбаністичний роман; тема «людина і місто», кар'єризм.
«Зачарована Десна» (Довженко)
Автобіографічна кіноповість. Спогади дитинства на Чернігівщині, поетизація природи, роду, праці. Ліризм і філософічність.
⚠️ Кіноповість; автобіографічна, про дитинство і рідну землю.
«Тигролови» (Багряний)
Пригодницький роман. Втеча Григорія Многогрішного з ешелону смерті, життя в родині Сірків у тайзі. Незламність людини проти тоталітаризму.
⚠️ Пригодницький роман; втеча зі сталінського заслання, Далекий Схід.
«Собор» (Гончар)
Соціально-філософський роман. Козацький собор як символ духовної памʼяті; конфлікт із бездуховністю (Володька Лобода) на Придніпровʼї.
⚠️ Собор — символ історичної памʼяті; критика споживацтва (заборонявся).
«Маруся Чурай» (Ліна Костенко)
Історичний роман у віршах. Легендарна піснярка Маруся Чурай, її трагічне кохання до Гриця на тлі Хмельниччини. Тема мистецтва й народу.
⚠️ Роман у віршах (не поема); Гриць зраджує, Маруся — символ пісні.
«Три зозулі з поклоном» (Тютюнник)
Лірична новела. Трагедія кохання втрьох на тлі репресій; лист «трьох зозуль з поклоном». Мотив усепрощення й жертовності.
⚠️ Новела; про любов, жертовність і всепрощення (Марфа, Софія).
«Момент» (Винниченко)
Імпресіоністична новела. Один «момент» щастя й кохання під час втечі через кордон; філософія миті. Психологізм.
⚠️ Новела про цінність миті; «момент» щастя ціною небезпеки.
Роди літератури
Три: епос (розповідь про події — оповідання, повість, роман), лірика (почуття — вірш, елегія, ода), драма (для сцени — трагедія, комедія, драма).
⚠️ Ліро-епос (поема, балада, роман у віршах) поєднує epos і ліку.
Епітет
Художнє означення, що образно характеризує предмет: золоте серце, сиві тумани. Часто прикметник.
⚠️ Не всяке означення — епітет; лише образне («залізна воля», не «залізні двері»).
Метафора
Приховане перенесення ознак за подібністю, без «як»: час біжить, море сміється, гори думок.
⚠️ Метафора — без порівняльних слів; з «як/мов/наче» — це порівняння.
Метонімія
Заміна за суміжністю: «читаю Шевченка» (твори), «зал аплодував» (люди), «випив чарку».
⚠️ Метонімія — за суміжністю; синекдоха (частина↔ціле) — її різновид.
Порівняння
Зіставлення двох предметів зі словами як, мов, наче, ніби: біла як сніг, дужий мов дуб.
⚠️ Обовʼязково є порівняльний сполучник; без нього — метафора.
Алегорія та символ
Алегорія — втілення абстрактного в конкретному образі (лисиця = хитрість, у байці). Символ — багатозначний образ (калина = Україна).
⚠️ Алегорія однозначна (байка), символ — багатозначний і глибший.
Гіпербола та літота
Гіпербола — надмірне перебільшення (сто разів казав, море сліз); літота — применшення (хлопчик-мізинчик, крапля в морі).
⚠️ Гіпербола — більше, літота — менше реального.
Оксиморон
Поєднання несумісного: «живий труп», «солодка мука», «дзвінка тиша». Створює парадокс.
⚠️ Оксиморон — суперечність в одному образі; антитеза — протиставлення двох.
Антитеза
Різке протиставлення понять, образів: «Смерть і безсмертя», «Один в морі — не пливе». Часто в назвах і афоризмах.
Іронія та сарказм
Іронія — прихована насмішка (сказати навпаки); сарказм — зла, викривальна іронія.
⚠️ Сарказм гостріший і злий; іронія — тонша.
Новела
Малий епічний жанр із несподіваним фіналом і одним гострим конфліктом (Стефаник, Коцюбинський). Динамічніша за оповідання.
⚠️ Новела — гострий сюжет + неочікуваний фінал; коротша й напруженіша за оповідання.
Повість і роман
Повість — середній епічний жанр (одна сюжетна лінія: «Кайдашева сімʼя»). Роман — великий, кілька ліній і доль («Хіба ревуть воли»).
⚠️ Обсяг і кількість ліній: роман ширший за повість.
Поема
Великий ліро-епічний віршований твір із сюжетом і ліричними відступами: «Гайдамаки», «Мойсей», «Катерина».
⚠️ Поема — віршована й сюжетна; поєднує епос і ліку.
Балада
Ліро-епічний твір із напруженим, часто трагічним/фантастичним сюжетом (русалки, перевтілення). Напр. «Причинна» Шевченка.
⚠️ Балада — коротка, драматична, з елементом фантастики.
Дума
Український народний ліро-епічний пісенний жанр про козацькі часи; виконували кобзарі/лірники речитативом, без чіткого розміру.
⚠️ Дума — козацька тематика, нерівний вірш, супровід кобзи.
Сонет
Ліричний вірш із 14 рядків (2 катрени + 2 терцети). Класична форма (неокласики: Зеров, Рильський).
⚠️ 14 рядків — головна ознака сонета.
Верлібр
Вільний вірш без рими й сталого розміру, з опорою на ритм та інтонацію (Тичина, Голобородько, сучасна поезія).
⚠️ Верлібр — без рими й розміру, але не проза (має ритм).
Віршові розміри
Двоскладові: ямб (◡–), хорей (–◡). Трискладові: дактиль (–◡◡), амфібрахій (◡–◡), анапест (◡◡–).
⚠️ Ямб — наголос на 2-му складі стопи; хорей — на 1-му.

Головне по темах — української літератури

Літературні напрями й течії

Бароко (XVII–XVIII ст.)
Ознаки: пишність мови, складна образність, антитези й алегорії, поєднання земного і небесного, контрасти життя/смерть, гріх/святість.
Жанри: вірші, притчі, трактати, шкільна драма.
Представники: Григорій Сковорода («Сад божественних пісень», «Байки харківські»), Іван Вишенський (полемічні послання). Центр — Києво-Могилянська академія.
⚠️ Не плутай з класицизмом: бароко = пишність + контрасти + алегорії, а не сувора норма.
Класицизм (XVIII ст.)
Ознаки: правило «трьох єдностей» (часу, місця, дії); поділ на високі жанри (трагедія, ода, поема) та низькі (комедія, байка, сатира); раціоналізм, громадянський обов'язок.
Приклад: «Енеїда» Котляревського — бурлескно-травестійна поема (низький стиль + високий сюжет).
⚠️ Травестія — переробка серйозного твору в гумор; бурлеск — грубувато-комічний стиль. Це різні поняття.
Сентименталізм (кін. XVIII – поч. XIX ст.)
Ознаки: увага до почуттів і переживань героя, культ чуттєвості, ідеалізація сільського життя, протиставлення «чистого села» «розпусному місту».
Приклад: Квітка-Основ'яненко «Маруся» — перша українська повість; «Конотопська відьма».
⚠️ «Маруся» Квітки — перша україномовна повість; не плутай з романтизмом (там бунтівний герой, а не сльозлива чуттєвість).
Романтизм (І пол. XIX ст.)
Ознаки: виняткова, бунтівна особистість у виняткових обставинах; двосвітність (ідеал vs реальність); народність, історизм, ідеалізація козаччини, фольклор, містика.
Представники: ранній Шевченко («Катерина», «Гайдамаки», балади «Тополя», «Причинна»); Куліш «Чорна рада»; Марко Вовчок; Руська трійця («Русалка Дністрова»).
⚠️ Романтики ідеалізують, реалісти показують як є. Шевченко поєднав обидва напрями.
Реалізм (ІІ пол. XIX ст.)
Ознаки: правдиве відображення дійсності, типові характери в типових обставинах, соціальна критика, психологізм, увага до «маленької людини».
Представники: Нечуй-Левицький («Кайдашева сім'я»), Панас Мирний («Хіба ревуть воли…?»), Франко, Карпенко-Карий («Мартин Боруля», «Хазяїн»), Кобилянська.
⚠️ «Хіба ревуть воли…?» — перший соціально-психологічний роман; «Кайдашева сім'я» — перша соціально-побутова повість.
Модернізм і його течії (кін. XIX – поч. XX ст.)
Відмова від прямого відображення — увага до внутрішнього світу, підтексту, символів.
Імпресіонізм — миттєві враження (Коцюбинський «Intermezzo», «Тіні забутих предків»).
Експресіонізм — загострені емоції, крик (Стефаник «Камінний хрест», «Новина»).
Символізм — образи-символи, музичність (Тичина «Сонячні кларнети», Олесь).
Неоромантизм — героїчний ідеал (Леся Українка).
Неокласицизм — античність, досконалість форми, сонет («П'ятірне гроно»).
⚠️ Не плутай: імпресіонізм = враження, експресіонізм = емоції-крик, символізм = символи.
Соцреалізм (1930–50-ті)
Єдиний дозволений метод тоталітарної доби: ідеалізація радянської дійсності, образ «позитивного героя» — будівника комунізму; обов'язковий для публікації.
Приклад: Тичина «Партія веде» — вимушений конформізм (ранній Тичина був символістом!).
⚠️ Соцреалізм — це не вільний напрям, а нав'язаний метод. Митці були змушені, а не обирали його.
Постмодернізм (1990-ті +)
Ознаки: гра з текстом, іронія, інтертекстуальність (цитати, алюзії), розмивання жанрових меж, мовні експерименти.
Представники: Юрій Андрухович («Рекреації», «Московіада»); Оксана Забужко («Польові дослідження…» — перший укр. феміністичний роман); Сергій Жадан («Ворошиловград», «Інтернат»).
⚠️ Забужко ≠ Кобилянська: перший фемінроман XX ст. (Забужко) не плутай з першим фемінтвором зламу століть («Людина» Кобилянської).

Давня література

«Слово про похід Ігорів»
Час дії: 1185 р. — невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців.
Жанр: героїчна поема / найдавніша пам'ятка давньоукраїнської літератури.
Ключові образи: плач Ярославни (дружина Ігоря), «золоте слово» Святослава, заклик до єдності князів.
⚠️ Автор невідомий; твір закликає до єдності руських князів, а не прославляє похід (похід — поразка).
Григорій Сковорода (1722–1794)
Український Сократ, мандрівний філософ. Навчався у Києво-Могилянській академії, мандрував 25 років. Девіз на могилі: «Світ ловив мене, та не спіймав».
Твори: «Сад божественних пісень», «Байки харківські», трактати. Ідея «сродної праці» — робити те, до чого маєш талант.
Стиль: бароко.
⚠️ Три світи Сковороди: макрокосм (Всесвіт), мікрокосм (людина), символічний (Біблія); кожна річ має видиму й невидиму натуру.

Автори й твори XIX ст.

Іван Котляревський (1769–1838)
Коперник українського слова, зачинатель нової укр. літератури. Заснував перший укр. театр у Полтаві.
«Енеїда» (1798) — перший твір нової літератури, переробка Вергілія на козацький лад (троянці = запорожці).
«Наталка Полтавка» — перший драматичний твір (кохання Наталки і Петра).
«Москаль-чарівник» — водевіль.
⚠️ «Енеїда» = перший твір нової літератури; «Наталка Полтавка» = перший драматичний твір. Не переплутай ці «перші».
Квітка-Основ'яненко (1778–1843)
Зачинатель української художньої прози, сентименталізм.
«Маруся» — перша українська повість; сентиментальна історія кохання простої дівчини.
«Конотопська відьма» — гумористично-сатирична повість.
⚠️ «Маруся» Квітки (повість) ≠ «Маруся Чурай» Костенко (роман у віршах XX ст.).
Тарас Шевченко (1814–1861)
Кобзар. Народився кріпаком, викуплений 1838. Академік Петербурзької академії мистецтв — художник! Член Кирило-Мефодіївського братства; 10 років заслання (1847–57).
Твори: «Кобзар» (1840, перший збірник), «Катерина» (присв. Жуковському), «Гайдамаки» (Коліївщина 1768), «Кавказ» (присв. де Бальмену), «І мертвим, і живим…», «Заповіт», «Сон».
⚠️ Шевченко — ще й художник (серія «Живописна Україна»). Ранній Шевченко — романтик, зрілий — реаліст.
Пантелеймон Куліш (1819–1897)
Письменник, перекладач Біблії, автор «кулішівки» (правопис). Член Кирило-Мефодіївського братства.
«Чорна рада» — перший укр. історичний роман. Час — 1663 р., доба Руїни; боротьба за булаву: Сомко vs Брюховецький.
⚠️ «Чорна рада» = перший історичний роман. Доба Руїни — міжусобиці після Хмельницького.
Марко Вовчок (1833–1907)
Справжнє ім'я — Марія Вілінська. Першою звернулася до теми жіночої долі та кріпацтва.
«Інститутка» — повість-оповідь кріпачки Устини про жорстоку панну.
«Народні оповідання»; «Кармелюк».
⚠️ «Інститутка» — оповідь від першої особи (кріпачка Устина). Марко Вовчок — це жінка, попри чоловічий псевдонім.
Іван Нечуй-Левицький (1838–1918)
«Всеобіймаюче око України», реаліст, «селянський адвокат».
«Кайдашева сім'я» — перша соціально-побутова повість; родинні сварки Кайдашів (гумор + побут). Свекруха Кайдашиха, невістки Мотря та Мелашка.
«Микола Джеря» — повість про кріпака-втікача.
⚠️ «Кайдашева сім'я» — повість (не роман), і саме соціально-побутова, гумористична.
Панас Мирний (1849–1920)
Справжнє ім'я — Панас Рудченко. «Перший симфоніст української прози».
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — перший укр. соціально-психологічний роман (написаний з братом Іваном Біликом). Герой — Чіпка Варениченко, село Піски.
⚠️ Перший психологічний роман. Чіпка — від ідеаліста до розбійника; жертва соціальної несправедливості.
Іван Карпенко-Карий (1845–1907)
Справжнє ім'я — Іван Тобілевич. Драматург, актор, «батько українського професійного театру».
«Мартин Боруля» — комедія (Мартин доводить своє дворянство).
«Хазяїн» — трагікомедія; жадібний поміщик Пузир.
⚠️ «Мартин Боруля» — комедія, «Хазяїн» — трагікомедія. Брати — Саксаганський і Садовський (теж актори).
Іван Франко (1856–1916)
Каменяр. Знав 14 мов, першим з українців номінований на Нобеля. Доктор філософії.
«Каменярі» — поема про прокладачів шляху.
«Мойсей» — філософська поема (Мойсей = провідник нації).
«Захар Беркут» — повість про опір монголам (Тухольщина, XIII ст.).
«Зів'яле листя» — лірична збірка (елегія).
⚠️ «Мойсей» — алегорія долі українського народу; «Захар Беркут» — тема громади, колективної сили.

Модернізм: злам XIX–XX ст.

Михайло Коцюбинський (1864–1913)
«Великий сонцепоклонник», найяскравіший укр. імпресіоніст.
«Тіні забутих предків» (1912) — імпресіоністична повість; Гуцульщина, кохання Івана Палійчука і Марічки Гутенюк. Екранізація Параджанова (1964).
«Intermezzo» — новела, присвячена кононівським полям (місце — Кононівка).
⚠️ «Тіні забутих предків» — повість (НЕ роман!). Імпресіонізм = кольори, звуки, миттєві враження.
Ольга Кобилянська (1863–1942)
«Гірська орлиця», буковинська модерністка, перша укр. феміністка в літературі.
«Земля» — повість про владу землі, братовбивство.
«Людина» — про жіночу емансипацію.
«Valse mélancolique» — автобіографічна повість (героїня Софія).
⚠️ «Людина» — перший укр. феміністичний твір; «Земля» — земля як прокляття і благословення.
Василь Стефаник (1871–1936)
Новеліст-експресіоніст, майстер малої прози; писав гранично стисло.
«Камінний хрест» — новела про еміграцію: Іван Дідух ставить кам'яний хрест перед від'їздом до Канади. Місце — галицьке село.
«Новина» — батько топить дитину від голоду (шокова новела).
⚠️ Експресіонізм = крик душі, загострені емоції, трагізм. Камінний хрест = символ прощання з рідною землею.
Леся Українка (1871–1913)
Справжнє ім'я — Лариса Косач-Квітка, «Дочка Прометея», неоромантик. Хворіла на туберкульоз кісток.
«Лісова пісня» — драма-феєрія: Мавка і Лукаш, конфлікт духовного й буденного (Килина = прагматизм).
«Бояриня» — драма (Степан і Оксана, зрада ідеалів).
«Contra spem spero» — «Без надії сподіваюсь».
⚠️ «Лісова пісня» — драма-феєрія (НЕ казка!), місце — ліс на Волині. Сопілка = символ мистецтва.
Олександр Олесь (1878–1944)
Справжнє ім'я — Олександр Кандиба. Символіст; емігрував до Праги (1919), тужив за Україною.
«З журбою радість обнялась» — збірка.
«О слово рідне! Орле скутий!» — заклик до пробудження мови.
«Чари ночі».
⚠️ Батько поета Олега Ольжича. Олесь — символіст + тема еміграції та туги за Батьківщиною.

Розстріляне відродження та XX ст.

Павло Тичина (1891–1967)
Ранній Тичина — геній символізму; після 1930-х змушений писати «соцреалізм».
«Сонячні кларнети» (1918) — шедевр символізму; кларнетизм — авторський стиль (злиття звуків, кольорів, відчуттів).
«О панно Інно», «Ви знаєте, як липа шелестить», «Пам'яті тридцяти» (бій під Крутами).
⚠️ Ранній Тичина ≠ пізній! «Партія веде» — вимушений конформізм, а не справжній стиль.
Максим Рильський (1895–1964)
Неокласик, перекладач; єдиний з «п'ятірного грона», хто вижив.
Збірки «Під осінніми зорями», «Синя далечінь». Сонети — досконалість форми.
Крилате: «Як парость виноградної лози, плекайте мову!»
⚠️ Неокласицизм = античність + досконала форма (сонет). П'ятірне гроно: Зеров, Рильський, Драй-Хмара, Филипович, Бурґгардт.
Микола Зеров (1890–1937)
Лідер неокласиків, перекладач античної поезії (Вергілій, Горацій, Овідій), літературознавець. Вимагав від літератури європейського рівня.
Розстріляний у Сандармоху (1937).
⚠️ Зеров — лідер неокласиків. Сандармох — місце масових розстрілів української інтелігенції 1937 р.
Микола Хвильовий (1893–1933)
Справжнє ім'я — Микола Фітільов. Ключова фігура Розстріляного відродження. Гасло «Геть від Москви!» — орієнтація на Європу. Застрелився на знак протесту проти Голодомору (1933).
«Я (Романтика)» — роздвоєння героя-чекіста, що вбиває власну матір. Присвячено «Цвітові яблуні» Коцюбинського.
⚠️ «Я (Романтика)» — конфлікт ідеології та гуманізму. Хвильовий застрелився сам (не розстріляний).
Микола Куліш (1892–1937)
Драматург, працював з Лесем Курбасом у театрі «Березіль». Розстріляний у Сандармоху (1937).
«Мина Мазайло» — комедія-сатира про українізацію; Мина хоче змінити прізвище на «Мазєнін». Місце — Харків.
«Народний Малахій», «Патетична соната».
⚠️ Микола КУЛІШ (драматург XX ст., «Мина Мазайло») ≠ Пантелеймон КУЛІШ («Чорна рада», XIX ст.).
Валер'ян Підмогильний (1901–1937)
Прозаїк, перекладач Мопассана. Розстріляний у Сандармоху (1937).
«Місто» — перший укр. урбаністичний роман; Степан Радченко підкорює Київ. Кохання: Надійка, Зоська, Рита.
⚠️ «Місто» = перший урбаністичний роман. Тема — село vs місто, моральна деградація амбітного провінціала.
Володимир Сосюра (1898–1965)
Романтик кохання та України.
«Любіть Україну!» (1944) — за цей вірш переслідуваний 1951 р. (звинувачення в «буржуазному націоналізмі»).
«Так ніхто не кохав», «Червона зима».
⚠️ «Любіть Україну!» — патріотична лірика; саме за неї Сосюру цькували в 1951 р.
Євген Маланюк (1897–1968)
«Імператор залізних строф», поет-вояк армії УНР, поет еміграції.
«Стилет чи стилос?» — зброя чи перо (роль письменника). «Варязька балада». Україна як «Степова Елада».
⚠️ Стилет = кинджал, стилос = перо. Еміграційна поезія = туга за Батьківщиною + критика пасивності.
Іван Багряний (1906–1963)
Справжнє ім'я — Іван Лозов'ягін. Засланий до Сибіру, втік — цей досвід у романі. Емігрував (1945).
«Тигролови» — перший укр. пригодницький роман; Григорій Многогрішний тікає в тайзі (Уссурійський край), кохання з Наталкою Сірко.
«Сад Гетсиманський».
⚠️ «Тигролови» = перший пригодницький роман. Місце — Зелений Клин, тайга; час — 1930-ті.
Олександр Довженко (1894–1956)
Кінорежисер, засновник поетичного кіно.
«Зачарована Десна» (1956) — автобіографічна кіноповість: дитинство на Чернігівщині, село Сосниця, річка Десна.
«Україна в огні» — заборонена Сталіним. Фільми: «Земля», «Звенигора», «Арсенал».
⚠️ «Зачарована Десна» — кіноповість (не повість!), автобіографічний жанр.
Остап Вишня (1889–1956)
Справжнє ім'я — Павло Губенко. «Король тиражу», найпопулярніший укр. гуморист. 10 років таборів (з 1933).
«Мисливські усмішки» — гумористичні оповідання про полювання; присвячені Максиму Рильському.
«Моя автобіографія».
⚠️ «Усмішка» — авторський гумористичний жанр Остапа Вишні. Псевдонім: Остап Вишня = Павло Губенко.

Шістдесятники та сучасна література

Григір Тютюнник (1931–1980)
Новеліст, лірична проза.
«Три зозулі з поклоном» — новела; кохання Марфи і Михайла, розділене війною; донька Софія возить листи. Присвячено «Любові Всевишній».
«Зав'язь», «Клімко».
⚠️ «Три зозулі з поклоном» — новела (не оповідання!). Три зозулі = три привітання; трикутник Софія—Марфа—Михайло.
Василь Стус (1938–1985)
Дисидент, шістдесятник. Загинув у таборі Кучино (Пермський край) під час голодування. Номінований на Нобеля (1985).
«Палімпсести» — головна збірка (палімпсест = текст поверх стертого).
«Веселий цвинтар» — оксиморон у назві.
⚠️ «Веселий цвинтар» — оксиморон. Стус — медитативна, філософська лірика; загинув у таборі, а не розстріляний.
Василь Симоненко (1935–1963)
«Витязь молодої української поезії». Помер від раку в 28 років.
Збірки «Тиша і грім», «Земне тяжіння» (посмертна).
«Ти знаєш, що ти — людина?», «Можна все на світі вибирати, сину…», «Лебеді материнства».
⚠️ Симоненко — тема людської гідності й свободи. Помер молодим (28 р.), символ нескореності.
Ліна Костенко (1930–)
Шістдесятниця; 15 років не друкувалася через цензуру.
«Маруся Чурай» (1979) — роман у віршах; полтавська поетеса XVII ст. отруїла зрадливого Гриця Бобренка. Місце — Полтава.
«Берестечко» (1999), «Записки українського самашедшого» (2010).
⚠️ «Маруся Чурай» — роман у ВІРШАХ (не прозовий!). Трикутник: Маруся — Гриць — Галя Вишняківна.
Василь Голобородько (1945–)
Представник «тихої лірики», майстер верлібру. Був заборонений 18 років.
Збірки «Летюче віконце», «Ми йдемо».
«Той, у кого ім'я викрадено».
⚠️ Голобородько = верлібр (вільний вірш без рими й розміру) + «тиха лірика».
Юрій Андрухович (1960–)
Постмодерніст, лідер угруповання «Бу-Ба-Бу».
«Рекреації», «Московіада», «Перверзія» — карнавальність, іронія, гра з текстом.
⚠️ Постмодернізм — інтертекстуальність, іронія, розмивання жанрів; не плутай з реалізмом.
Оксана Забужко (1960–)
Сучасна письменниця, есеїстка.
«Польові дослідження з українського сексу» — перший укр. феміністичний роман XX ст.
«Музей покинутих секретів».
⚠️ Перший фемінроман (Забужко, XX–XXI ст.) ≠ перший фемінтвір «Людина» Кобилянської (злам століть).
Сергій Жадан (1974–)
Поет і прозаїк покоління 90-х, урбаністика, тема Донбасу.
«Ворошиловград», «Інтернат» — проза.
Поетичні збірки, рок-поезія.
⚠️ Жадан — сучасна література (постмодернізм/після нього); тема Сходу України, урбаністика.

Художні засоби: тропи, фігури, звукопис

Метафора, метонімія, синекдоха
Метафора — прихований перенос за подібністю: «золоте волосся ниви» (Тичина).
Метонімія — заміна за суміжністю: «читаю Шевченка» (= твори), «зал аплодував».
Синекдоха — частина замість цілого (різновид метонімії): «козацтво підняло шаблю».
⚠️ Метафора — за ПОДІБНІСТЮ; метонімія — за СУМІЖНІСТЮ. Синекдоха — частковий випадок метонімії.
Епітет і порівняння
Епітет — образне означення, що підкреслює рису: «тихі води, ясні зорі» (Шевченко).
Порівняння — зіставлення зі словами «як», «мов», «наче», «ніби»: «мов зачарована в дивнім сні» (Леся Українка).
⚠️ У порівнянні є сполучник (як/мов/наче); якщо його немає й перенос прихований — це вже метафора.
Гіпербола і літота
Гіпербола — надмірне перебільшення: «землю вкриє вражими кістками» (Шевченко).
Літота — навмисне применшення (протилежність гіперболі): «хлопчик-мізинчик», «рукою подати».
⚠️ Гіпербола — перебільшення, літота — применшення. Це протилежні тропи.
Алегорія, символ, персоніфікація
Алегорія — абстрактне через конкретне: Лисиця = хитрість (байки), Мойсей = провідник нації (Франко).
Символ — образ із глибоким переносним значенням: калина = Україна, сопілка = мистецтво.
Персоніфікація (уособлення) — олюднення природи: «реве та стогне Дніпр широкий».
⚠️ Алегорія має один чіткий «дешифрований» смисл; символ — багатозначний, ширший.
Оксиморон, іронія, антитеза
Оксиморон — поєднання протилежних понять: «Веселий цвинтар» (Стус), «гарячий сніг».
Іронія — прихована насмішка, слово в протилежному значенні («Мисливські усмішки»).
Антитеза — протиставлення: «І мертвим, і живим…» (Шевченко).
⚠️ Оксиморон — у межах одного словосполучення; антитеза — протиставлення двох образів/частин.
Стилістичні фігури та звукопис
Анафора — повтор на початку рядків; епіфора — у кінці.
Градація — наростання/спад («прийшов, побачив, переміг»).
Інверсія — зміна порядку слів («реве та стогне Дніпр широкий»).
Паралелізм, парцеляція, риторичні запитання/звертання.
Звукопис: алітерація (повтор приголосних), асонанс (повтор голосних), ономатопея (звуконаслідування).
⚠️ Анафора — ПОЧАТОК рядків, епіфора — КІНЕЦЬ. Алітерація — приголосні, асонанс — голосні.

Віршування та жанри

Віршові розміри
Двоскладові: Ямб — наголос на 2-му (парному) складі («Мені тринадцятий минало»); Хорей — на 1-му (непарному) («Сонце низенько, вечір близенько»).
Трискладові: Дактиль — на 1-му; Амфібрахій — на 2-му («Минають дні, минають ночі»); Анапест — на 3-му.
⚠️ Ямб — «росте» (наголос на 2-й), хорей — «падає» (на 1-й). Дактиль-Амфібрахій-Анапест = наголос 1-2-3.
Типи рим і верлібр
Парна (суміжна): ААББ.
Перехресна: АБАБ.
Кільцева (обрамлена): АББА.
Верлібр — вільний вірш без чіткого розміру та рими (Голобородько, Стус).
⚠️ Кільцева = АББА (перший рядок римується з останнім). Верлібр — не «білий вірш»: у нього немає ні рими, ні розміру.
Роди й жанри літератури
Епос: роман («Місто», «Тигролови»), повість («Кайдашева сім'я»), оповідання, новела («Камінний хрест», «Три зозулі…»).
Лірика: поезія, елегія («Зів'яле листя»), послання («І мертвим…»), сонет, медитація («Палімпсести»).
Драма: трагедія («Бояриня»), комедія («Мартин Боруля», «Мина Мазайло»), драма-феєрія («Лісова пісня»), трагікомедія («Хазяїн»).
Ліро-епос: поема («Енеїда», «Мойсей», «Маруся Чурай»), балада («Тополя»), кіноповість («Зачарована Десна»).
⚠️ «Тіні забутих предків» — повість; «Маруся Чурай» — роман у віршах (ліро-епос); «Зачарована Десна» — кіноповість.

Мнемоніки — щоб не забути

🧩
П'ятірне гроно неокласиків

«ЗеРоД-ФиБ»: Зеров, Рильський, Драй-Хмара, Филипович, Бурґгардт. Вижив лише Рильський — решту репресовано.

🧩
Двоскладові розміри

Ямб «росте вгору» — наголос на 2-му складі; хорей «падає вниз» — на 1-му. (У слові хОрей наголос теж на початку.)

🧩
Трискладові розміри

Дактиль — Амфібрахій — Анапест = наголос на 1-2-3 складі відповідно. Читай по порядку — і номер складу зростає.

🧩
Розстріляні у Сандармоху 1937

«ЗеКуПі»: Зеров, микола КУліш, ПІдмогильний — усі розстріляні в Сандармоху 1937 р. А Хвильовий застрелився сам (1933).

🧩
Псевдоніми письменників

«Українка ховає Косач, Мирний — Рудченка, Вишня — Губенка, Хвильовий — Фітільова, Багряний — Лозов'ягіна». Псевдо ≠ справжнє прізвище.

🧩
Течії модернізму

Ім-Екс-Сим: ІМпресіонізм = враження (Коцюбинський), ЕКСпресіонізм = крик (Стефаник), СИМволізм = символи (Тичина).

Пастки та лайфхаки НМТ

💡 Не плутай жанри повісті й роману

«Тіні забутих предків» — повість (не роман!); «Кайдашева сім'я» — повість; «Хіба ревуть воли…?» — роман.

💡 «Лісова пісня» — драма-феєрія

Це драма-феєрія (НЕ казка!), місце дії — ліс на Волині. Мавка і Лукаш; сопілка — символ мистецтва.

💡 «Маруся Чурай» — роман у віршах

Ліна Костенко написала його ВІРШАМИ (ліро-епос), не прозою. Не переплутай з повістю «Маруся» Квітки-Основ'яненка.

💡 Два Кулішіх

Пантелеймон Куліш — «Чорна рада», XIX ст.; Микола Куліш — «Мина Мазайло», драматург XX ст. Різні люди.

💡 Хто кого і як убив

Хвильовий застрелився сам (1933); Зеров, М. Куліш, Підмогильний — розстріляні в Сандармоху (1937); Стус загинув у таборі Кучино (1985); Теліга розстріляна нацистами в Бабиному Яру (1942).

💡 Ранній Тичина ≠ пізній

Ранній Тичина — символіст, кларнетизм («Сонячні кларнети»); пізній — вимушений соцреалізм («Партія веде»). Соцреалізм — нав'язаний метод, а не вільний вибір.

💡 «Перші» твори — часте питання НМТ

Енеїда — перший твір нової літератури; Наталка Полтавка — перший драматичний; Чорна рада — перший історичний роман; Хіба ревуть воли — перший психологічний; Місто — перший урбаністичний; Тигролови — перший пригодницький.

💡 Жанр «усмішки» й «кіноповісті»

«Мисливські усмішки» — авторський гумористичний жанр Остапа Вишні; «Зачарована Десна» Довженка — кіноповість; «Три зозулі з поклоном» Тютюнника — новела.

🚀

Продовжити на платформі

Це лише витяг. У кабінеті — інтерактивна шпаргалка з миттєвим пошуком, дати, постаті й карти, флешкартки та тести з української літератури з поясненнями. Усе безкоштовно.

Шпаргалки з інших предметів

ℹ️ Шпаргалка НМТ з української літератури — формули й поняття 2026

Шпаргалка НМТ з української літератури 2026 від NaMeTi — усе найважливіше стисло й зрозуміло: ключові поняття та формули з української літератури, головні правила по темах, мнемоніки для запамʼятовування й типові пастки НМТ. Повтори матеріал за кілька хвилин перед іспитом, а тоді закріпи тестами й флешкартками на платформі. Безкоштовно, українською, з будь-якого пристрою.

Підготовка до НМТ у твоєму місті: Харків · Одеса · Дніпро · Львів · Запоріжжя · Вінниця · Полтава · Чернігів · Черкаси · Житомир · Суми · Хмельницький · Чернівці · Рівне · Кропивницький · Івано-Франківськ · Тернопіль · Луцьк · Ужгород · Миколаїв · Херсон · Кривий Ріг · Кременчук · Біла Церква · Камʼянець-Подільський · Камʼянське · Умань · Ніжин · Мукачево · Дрогобич · Ізмаїл · Конотоп · Острог · Переяслав · Глухів · Кременець · Шостка · Коломия · Чортків