«Слово про похід Ігорів»
Кін. XII ст., ліро-епічна поема невідомого автора. Похід князя Ігоря Святославича на половців (1185), поразка й полон. Ключове: «золоте слово» Святослава (заклик до єдності) і плач Ярославни.
⚠️ Автор невідомий; це поема, а не літопис. Головна ідея — єдність князів.
«Енеїда» (Котляревський)
1798, бурлескно-травестійна поема (класицизм) — перший твір живою українською мовою. Троянці-козаки на чолі з Енеєм; сатира на кріпосницьку дійсність.
⚠️ Це травестія Вергілія (античні герої в козацькому вбранні), а не героїчний епос.
«Наталка Полтавка» (Котляревський)
Соціально-побутова драма (пʼєса з піснями). Наталка кохає бідного Петра, мати схиляє до багатого возного. Щасливий фінал.
⚠️ Жанр — пʼєса, не повість; возний — комічний персонаж.
«Маруся» (Квітка-Основʼяненко)
Перша україномовна сентиментальна повість. Кохання Марусі й Василя, трагічний фінал. Ідеалізація селянства, культ почуттів.
⚠️ Сентименталізм (не реалізм); це повість, не драма.
«Катерина» (Шевченко)
Романтична поема. Дівчина-покритка покохала москаля-офіцера, він її покинув — Катерина гине. Осуд кривди над жінкою.
⚠️ Це поема (не балада); проблема — доля збезчещеної дівчини.
«Гайдамаки» (Шевченко)
Історико-героїчна поема про Коліївщину 1768 (Залізняк і Ґонта). Ґонта вбиває власних синів-католиків заради присяги. Тема національно-визвольної боротьби.
⚠️ Ґонта вбиває синів — символ трагізму повстання; це поема.
«Кавказ» (Шевченко)
Сатирична поема-інвектива (присвята Якову де Бальмену). Викриття російського імперіалізму й колоніалізму. Рядок «Борітеся — поборете!».
⚠️ Антиколоніальна сатира, а не про природу Кавказу.
«Заповіт» (Шевченко)
Програмний вірш-заклик (1845). Поховати на Вкраїні, повстати й «вставайте, кайдани порвіте». Гімн волі.
⚠️ Це вірш (не поема); заклик до революційної боротьби.
«Чорна рада» (Куліш)
Перший український історичний роман (романтизм). Доба Руїни, чорна рада 1663 у Ніжині. Герої: Сомко, Брюховецький, Шрам.
⚠️ Перший історичний роман в укр. літературі; про боротьбу за гетьманство.
«Інститутка» (Марко Вовчок)
Перша україномовна соціально-побутова повість про кріпацтво. Панночка-інститутка знущається з кріпачки Устини. Антикріпосницький пафос.
⚠️ Викриття кріпацтва; оповідь від імені кріпачки.
«Кайдашева сімʼя» (Нечуй-Левицький)
Соціально-побутова повість (реалізм) про розпад селянської родини через дрібнотемʼя. Герої: старий Кайдаш, Кайдашиха, брати Карпо й Лаврін, невістки Мотря й Мелашка.
⚠️ Повість (не роман); конфлікт побутовий, комічно-трагічний.
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (Панас Мирний)
Перший укр. соціально-психологічний роман («роман із народного життя»). Історія Чіпки Варениченка — «пропаща сила», що стає розбійником через несправедливість.
⚠️ Соціально-психологічний роман; Чіпка — «пропаща сила».
«Мартин Боруля» (Карпенко-Карий)
Соціально-побутова комедія. Селянин Мартин Боруля прагне дворянства, руйнує родину через марнославство. Сатира на гонитву за «панством».
⚠️ Комедія; тема — псевдодворянство, марнославство.
«Захар Беркут» (Франко)
Історична повість про боротьбу тухольців проти монголів (1241). Мудрий старійшина Захар Беркут — ідеал громади й єдності.
⚠️ Прославляє громадський устрій і єдність народу.
«Мойсей» (Франко)
Філософська поема (пролог «Народе мій…»). Пророк Мойсей веде народ до свободи, гине, не дійшовши. Алегорія долі провідника й нації.
⚠️ Поема; Мойсей — символ вождя, який веде народ до волі.
«Тіні забутих предків» (Коцюбинський)
Повість (імпресіонізм) про життя гуцулів. Кохання Івана й Марічки на тлі гірської міфології; трагічна загибель обох.
⚠️ Імпресіонізм; гуцульський колорит, міфологія (нявка).
«Intermezzo» (Коцюбинський)
Імпресіоністична новела. Втомлений митець тікає на природу по спокій, але повертається до людей («сонце», «ниви», «зозуля» — образи-символи).
⚠️ Новела-настрій; присвята «Кононівським полям».
«Земля» (Кобилянська)
Соціально-психологічна повість. Братовбивство через землю: Сава вбиває Михайла. Земля як фатальна сила над людиною.
⚠️ Тема згубної влади землі; братовбивство (Сава і Михайло).
«Камінний хрест» (Стефаник)
Психологічна новела (експресіонізм) про еміграцію. Іван Дідух ставить камінний хрест на горі перед відʼїздом до Канади — прощання з рідною землею.
⚠️ Експресіонізм; хрест — символ прощання й смерті для селянина.
«Лісова пісня» (Леся Українка)
Драма-феєрія (неоромантизм). Кохання лісової Мавки й селянина Лукаша; конфлікт високого (мрія, мистецтво) і буденного. «Не журися за тіло!»
⚠️ Драма-феєрія; Мавка — ідеал, Килина — приземленість.
«Contra spem spero!» (Леся Українка)
Програмний вірш («Без надії сподіваюсь»). Незламність, оптимізм усупереч стражданням і хворобі. Мотив боротьби до кінця.
⚠️ Вірш-кредо; «сподіваюсь всупереч безнадії» (лат. назва).
«Я (Романтика)» (Хвильовий)
Психологічна новела (Розстріляне відродження). Чекіст заради «загірної комуни» вбиває власну матір. Трагедія роздвоєння між ідеєю та людяністю.
⚠️ Присвята «Цвітові яблуні»; герой убиває матір в імʼя революції.
«Мина Мазайло» (Микола Куліш)
Сатирична комедія про українізацію 1920-х. Мина хоче змінити прізвище на російське «Мазєнін»; син Мокій боронить українське.
⚠️ Комедія; висміює малоросійство й зневагу до рідної мови.
«Місто» (Підмогильний)
Перший укр. урбаністичний роман. Селянин Степан Радченко завойовує Київ, морально деградуючи. Вплив Мопассана, психологізм.
⚠️ Урбаністичний роман; тема «людина і місто», кар'єризм.
«Зачарована Десна» (Довженко)
Автобіографічна кіноповість. Спогади дитинства на Чернігівщині, поетизація природи, роду, праці. Ліризм і філософічність.
⚠️ Кіноповість; автобіографічна, про дитинство і рідну землю.
«Тигролови» (Багряний)
Пригодницький роман. Втеча Григорія Многогрішного з ешелону смерті, життя в родині Сірків у тайзі. Незламність людини проти тоталітаризму.
⚠️ Пригодницький роман; втеча зі сталінського заслання, Далекий Схід.
«Собор» (Гончар)
Соціально-філософський роман. Козацький собор як символ духовної памʼяті; конфлікт із бездуховністю (Володька Лобода) на Придніпровʼї.
⚠️ Собор — символ історичної памʼяті; критика споживацтва (заборонявся).
«Маруся Чурай» (Ліна Костенко)
Історичний роман у віршах. Легендарна піснярка Маруся Чурай, її трагічне кохання до Гриця на тлі Хмельниччини. Тема мистецтва й народу.
⚠️ Роман у віршах (не поема); Гриць зраджує, Маруся — символ пісні.
«Три зозулі з поклоном» (Тютюнник)
Лірична новела. Трагедія кохання втрьох на тлі репресій; лист «трьох зозуль з поклоном». Мотив усепрощення й жертовності.
⚠️ Новела; про любов, жертовність і всепрощення (Марфа, Софія).
«Момент» (Винниченко)
Імпресіоністична новела. Один «момент» щастя й кохання під час втечі через кордон; філософія миті. Психологізм.
⚠️ Новела про цінність миті; «момент» щастя ціною небезпеки.
Роди літератури
Три: епос (розповідь про події — оповідання, повість, роман), лірика (почуття — вірш, елегія, ода), драма (для сцени — трагедія, комедія, драма).
⚠️ Ліро-епос (поема, балада, роман у віршах) поєднує epos і ліку.
Епітет
Художнє означення, що образно характеризує предмет: золоте серце, сиві тумани. Часто прикметник.
⚠️ Не всяке означення — епітет; лише образне («залізна воля», не «залізні двері»).
Метафора
Приховане перенесення ознак за подібністю, без «як»: час біжить, море сміється, гори думок.
⚠️ Метафора — без порівняльних слів; з «як/мов/наче» — це порівняння.
Метонімія
Заміна за суміжністю: «читаю Шевченка» (твори), «зал аплодував» (люди), «випив чарку».
⚠️ Метонімія — за суміжністю; синекдоха (частина↔ціле) — її різновид.
Порівняння
Зіставлення двох предметів зі словами як, мов, наче, ніби: біла як сніг, дужий мов дуб.
⚠️ Обовʼязково є порівняльний сполучник; без нього — метафора.
Алегорія та символ
Алегорія — втілення абстрактного в конкретному образі (лисиця = хитрість, у байці). Символ — багатозначний образ (калина = Україна).
⚠️ Алегорія однозначна (байка), символ — багатозначний і глибший.
Гіпербола та літота
Гіпербола — надмірне перебільшення (сто разів казав, море сліз); літота — применшення (хлопчик-мізинчик, крапля в морі).
⚠️ Гіпербола — більше, літота — менше реального.
Оксиморон
Поєднання несумісного: «живий труп», «солодка мука», «дзвінка тиша». Створює парадокс.
⚠️ Оксиморон — суперечність в одному образі; антитеза — протиставлення двох.
Антитеза
Різке протиставлення понять, образів: «Смерть і безсмертя», «Один в морі — не пливе». Часто в назвах і афоризмах.
Іронія та сарказм
Іронія — прихована насмішка (сказати навпаки); сарказм — зла, викривальна іронія.
⚠️ Сарказм гостріший і злий; іронія — тонша.
Новела
Малий епічний жанр із несподіваним фіналом і одним гострим конфліктом (Стефаник, Коцюбинський). Динамічніша за оповідання.
⚠️ Новела — гострий сюжет + неочікуваний фінал; коротша й напруженіша за оповідання.
Повість і роман
Повість — середній епічний жанр (одна сюжетна лінія: «Кайдашева сімʼя»). Роман — великий, кілька ліній і доль («Хіба ревуть воли»).
⚠️ Обсяг і кількість ліній: роман ширший за повість.
Поема
Великий ліро-епічний віршований твір із сюжетом і ліричними відступами: «Гайдамаки», «Мойсей», «Катерина».
⚠️ Поема — віршована й сюжетна; поєднує епос і ліку.
Балада
Ліро-епічний твір із напруженим, часто трагічним/фантастичним сюжетом (русалки, перевтілення). Напр. «Причинна» Шевченка.
⚠️ Балада — коротка, драматична, з елементом фантастики.
Дума
Український народний ліро-епічний пісенний жанр про козацькі часи; виконували кобзарі/лірники речитативом, без чіткого розміру.
⚠️ Дума — козацька тематика, нерівний вірш, супровід кобзи.
Сонет
Ліричний вірш із 14 рядків (2 катрени + 2 терцети). Класична форма (неокласики: Зеров, Рильський).
⚠️ 14 рядків — головна ознака сонета.
Верлібр
Вільний вірш без рими й сталого розміру, з опорою на ритм та інтонацію (Тичина, Голобородько, сучасна поезія).
⚠️ Верлібр — без рими й розміру, але не проза (має ритм).
Віршові розміри
Двоскладові: ямб (◡–), хорей (–◡). Трискладові: дактиль (–◡◡), амфібрахій (◡–◡), анапест (◡◡–).
⚠️ Ямб — наголос на 2-му складі стопи; хорей — на 1-му.