📌 Шпаргалка НМТ 2026 · Українська мова

Шпаргалка НМТ з української мови

Усе найважливіше з української мови стисло — 36+ понять і формул, головні правила, мнемоніки та пастки. Повтори перед іспитом, а тоді закріпи на платформі.

🚀 Продовжити на платформі ▶ Тести з української мови 📚 Уся підготовка

Ключові поняття та формули з української мови

Апостроф
Ставимо після б, п, в, м, ф, р та префіксів на приголосний перед я, ю, є, ї: зʼїзд, пʼять, бурʼян, розʼєднати.
⚠️ «свято, цвях, морквяний, тьмяний» — БЕЗ апострофа (перед губним стоїть приголосний кореня).
Мʼякий знак
Пишемо після мʼяких д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова/складу: кінь, донька, вісь.
⚠️ Після шиплячих (ж, ч, ш, щ), губних і «р» у кінці складу мʼякий знак НЕ пишемо: ніч, тепер, кров.
Подвоєння приголосних
На межі частин слова (беззубий, віддати) та в наголошених суфіксах -енн-/-анн- (нездолáнний). Подовження мʼяких перед я/ю/і/е: знання.
⚠️ В іншомовних ЗАГАЛЬНИХ назвах подвоєння НЕ зберігаємо: клас, група, каса (виняток: тонна, ванна, вілла…).
Спрощення приголосних
У групах -ждн-, -здн-, -стн-, -стл-, -слн- середній звук випадає й на письмі: тиждень→тижневий, честь→чесний, щастя→щасливий.
⚠️ Винятки (спрощення НЕ на письмі): кістлявий, пестливий, хвастливий, запʼястний, шістнадцять.
Ненаголошені е/и
Перевіряємо наголосом: село→сЕла, зима→зИми. Якщо не перевіряється — вчимо напамʼять (левада, кишеня).
⚠️ У сполуках -ере-, -еле- пишемо е (берег); слова з и просто запамʼятовуємо.
Милозвучність (у/в, і/й)
Між приголосними — «у»/«і», біля голосного — «в»/«й»: був у школі, пішла в клас; він і вона, вона й він.
⚠️ На початку речення перед приголосним — «у»; після приголосного «в» не ставимо.
Велика літера
З великої: власні назви, початок речення, клички, назви держав/установ (перше слово): Тарас Шевченко, Київ, ООН.
⚠️ Посади, сторони світу, породи, назви місяців — з малої: президент, схід, вівчарка, січень.
Разом, окремо, через дефіс
Разом — складні слова (світогляд); дефіс — рівноправні поняття, повтори, «пів-» перед власною (синьо-жовтий, ледь-ледь, пів-Києва); окремо — «пів» із загальною (пів години).
⚠️ «пів години» — окремо; «пів-Києва» — з дефісом (перед власною назвою).
Правопис И/І в іншомовних словах
«Правило девʼятки»: після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж (дж), р перед приголосним пишемо и (директор, система); в інших — і (кіно, віза).
⚠️ Ди-, ти-, зи-, си-, ци-, чи-, ши-, жи-, ри- перед приголосним = и.
Чергування у складах
о/а, е/і, о/і при зміні слова: носити→ношу; г/ж/з, к/ч/ц, х/ш/с при словозміні: рука→руці→ручний.
⚠️ «кінь→коня» (і→о у закритому/відкритому складі) — типове чергування.
Кома
Між однорідними членами, частинами складного речення, при відокремлених/вставних словах і звертаннях: Настала осінь, і листя опало.
⚠️ Перед «як» у порівнянні-присудку кома НЕ ставиться: «Він білий як сніг».
Тире між підметом і присудком
Ставимо, коли обидва — іменники або інфінітиви без звʼязки: Книга — джерело знань. Жити — Батьківщині служити.
⚠️ Якщо є «це/ось/то» — тире перед ними: «Мова — це душа народу»; якщо присудок — прикметник, тире НЕ ставимо.
Двокрапка
Перед переліком після узагальнювального слова та перед поясненням/причиною: Усе було готове: зошити, ручки, книжки.
Звертання
Слово, що називає адресата мовлення; стоїть у кличному відмінку й виділяється комами: Друже, привіт! Земле рідна, вітаю!
⚠️ Звертання — НЕ член речення й не підмет, хоч у формі Н.в. схоже.
Вставні слова
Виражають ставлення мовця (на жаль, здається, по-перше, отже); виділяються комами, але не є членами речення.
⚠️ «однак, навіть, майже, приблизно, все-таки» — НЕ вставні, комами не виділяються.
Однорідні члени
Відповідають на одне питання й залежать від одного слова; між ними кома (крім одиничних і/та/або).
⚠️ «червоний і синій» (одиничний «і») — без коми; «і… і…» (повторюваний) — з комою.
Відокремлені члени
Виділяються комами за змістом: означення (дієприкметниковий зворот після означуваного слова), обставини (дієприслівниковий зворот).
⚠️ Дієприслівниковий зворот виділяється комами завжди, де б не стояв.
Пряма мова
Дослівне чуже мовлення в лапках; розділові знаки залежать від позиції слів автора: «Іди сюди», — сказав він. Він гукнув: «Зачекай!»
Наголоси НМТ
Топ-слова: читáння, завдáння, новúй, фаховúй, кіломéтр, одинáдцять, чотирнáдцять, вимóга, феномéн?→фенóмен, посéред, рáзом, вимóва, спúна, кОлесо.
⚠️ «одинáдцять, чотирнáдцять» — на А; «фенóмен» — на О; «вирáзний/вúразний» — залежить від значення.
Звуки й букви
33 букви, звуків більше. я, ю, є, ї, щ можуть позначати 2 звуки (на початку, після голосного/апострофа/мʼякого): яма [йама], щука [шчука]. ї — завжди 2 звуки.
⚠️ «дз, дж» — це ОДИН звук (дзвінок, джміль), а не два.
Уподібнення приголосних
У вимові дзвінкі/глухі уподібнюються: боротьба [бород́ба], нігті [ніхт́і]. На письмі це НЕ показуємо.
⚠️ «вокзал, футбол, айсберг» — пишемо як є, хоч вимова інша.
Пароніми
Слова, схожі звучанням, але різні значенням: адрес/адреса, гривня/гривна, ефектний/ефективний, тактовний/тактичний. Улюблене завдання НМТ.
⚠️ «ефектний» (яскравий) ≠ «ефективний» (результативний); «уява» ≠ «уявлення».
Синоніми, антоніми, омоніми
Синоніми — близькі значенням (хоробрий=сміливий); антоніми — протилежні (день↔ніч); омоніми — однакове звучання, різне значення (коса).
⚠️ Омоніми ≠ багатозначне слово: у омонімів значення НЕ повʼязані між собою.
Фразеологізми
Стійкі неподільні вислови з переносним значенням: бити байдики (ледарювати), пекти раків (червоніти), водити за носа (обманювати).
⚠️ Значення фразеологізму ≠ сумі значень слів; замінити слово в ньому не можна.
Лексична помилка
Неправильне слововживання, часто калька з російської: «приймати участь»→брати участь, «на протязі»→протягом, «вірна відповідь»→правильна.
⚠️ «співпадати»→збігатися; «відношення»→ставлення; «любий»→будь-який.
Частини мови
Самостійні: іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник. Службові: прийменник, сполучник, частка. Окремо — вигук.
⚠️ Дієприкметник і дієприслівник — це форми дієслова, а не окремі частини мови.
Відмінки
Сім: Називний, Родовий, Давальний, Знахідний, Орудний, Місцевий, Кличний (Хто-Що? Кого-Чого? … Клич.). Кличний — для звертань.
⚠️ Кличний відмінок обовʼязковий: Олеже, друже, Маріє, пане.
Дієвідміни
I дієвідміна — е/є у закінченнях (пишеш, несе, читають); II — и/ї (ходиш, летить, сплять).
⚠️ Перевіряй за 3-ю особою множини: -уть/-ють = I; -ать/-ять = II. Винятки: хотіти, бігти, іржати…
Дієприкметник
Ознака предмета за дією (який?): прочитаний, зівʼялий, посаджений. Буває активний і пасивний.
⚠️ Активні на -учий/-ючий часто калька: «бажаючий»→охочий, «оточуючий»→довколишній.
Дієприслівник
Означає додаткову дію (що роблячи? що зробивши?): читаючи, зробивши. Незмінна форма; зворот завжди виділяється комами.
Займенник
Вказує на предмет/ознаку/кількість, не називаючи: я, він, цей, себе, ніхто, кожен. Розряди: особові, зворотний (себе), присвійні, вказівні, питальні, заперечні, неозначені.
⚠️ «себе» — зворотний займенник, не має Н.в.
Члени речення
Головні — підмет (хто? що?) і присудок (що робить?). Другорядні — додаток, означення, обставина.
⚠️ Підмет — у Н.в. «Мене нудить» — підмета нема (безособове односкладне).
Односкладні речення
Один головний член. Види: означено-, неозначено-, узагальнено-особові; безособові (Смеркає); називні (Ніч. Тиша).
⚠️ «Люблю весну» — означено-особове (підмет «я» вгадується), а не двоскладне.
Складне речення
Дві+ граматичні основи: складносурядне (рівноправні: і, а, але), складнопідрядне (головне + підрядне: що, який, бо), безсполучникове.
⚠️ У ССР перед «і» кома Є (дві основи); у простому з однорідними «і» коми немає.
Стилі мовлення
Розмовний, художній, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний. Визначай за метою спілкування й лексикою.
⚠️ Заява/автобіографія — офіційно-діловий; замітка в газету — публіцистичний; казка — художній.
Тропи
Художні засоби: епітет (золоте серце), метафора (час біжить), порівняння (білий як сніг), гіпербола (сто разів казав).
⚠️ Порівняння має «як/мов/наче»; метафора — приховане перенесення без цих слів.

Головне по темах — української мови

Фонетика й наголоси

Наголоси: іменники та прикметники (А–К)
агронОмія, алфавІт, Аркушик, асиметрІя, багаторАзовий, безпринцИпний, бЕшкет, блАговіст, близькИй, болотИстий, бородАвка, босОніж, боЯзнь, бурштинОвий, бюлетЕнь, вАги, вантажІвка, веснЯний, видАння, визвОльний, вимОга, вИпадок, вирАзний, вИсіти, вИтрата, вишИваний, вІдгомін, вІрші, віршовИй, вітчИм, гальмО, глядАч, горошИна, граблІ, гуртожИток, данИна, дАно, дециМЕтр, дЕщиця, де-Юре, джерелО, дИвлячись, діалОг, добовИй, добУток, довІдник, дОгмат, дОнька, дочкА, дрОва, експЕрт, єретИк, жалюзІ, завдАння, зАвжди, завчасУ, зАгадка, заіржАвілий, зАкладка, зАкрутка, замІжня, зАпонка, заробІток, зАставка, зАстібка, застОпорити, звисОка, здалЕка, зібрАння, зОзла, зрАння, зрУчний, зубожІння, індУстрія, кАмбала, каталОг, квартАл, кИшка, кіломЕтр, кОлесо, кОлія
⚠️ На НМТ найчастіше плутають: каталОг, квартАл, кіломЕтр (не «катАлог», «квАртал», «кілОметр»). Велика літера позначає наголошений склад.
Наголоси: іменники та прикметники (Л–Я)
пІдлітковий, пізнАння, пітнИй, піцЕрія, пОдруга, пОзначка, пОмилка, помІщик, понЯття, порядкОвий, посерЕдині, прИморозок, прИчіп, прОділ, промІжок, псевдонІм, рАзом, рЕмінь, рЕшето, рИнковий, рівнинА, роздрібнИй, рОзпірка, рукОпис, руслО, сантимЕтр, свЕрдло, серЕдина, сЕча, симетрІя, сімдесЯт, слинА, соломИнка, стАтуя, стовідсоткОвий, текстовИй, течІя, тИгровий, тисОвий, тім'янИй, травестІя, тризУб, тУлуб, украЇнський, уподОбання, урочИстий, усерЕдині, фартУх, фаховИй, фенОмен, фОльга, фОрзац, цАрина, цемЕнт, цЕнтнер, ціннИк, чарівнИй, черговИй, читАння, чорнозЕм, чорнослИв, чотирнАдцять, шляхопровІд, шовкОвий, шофЕр, щЕлепа, щИпці, щодобовИй, ярмаркОвий
⚠️ Улюблені пастки: фартУх, фенОмен, урочИстий, украЇнський, чотирнАдцять, сімдесЯт, чорнослИв (не «чорнОслив»), рукОпис.
Наголоси: дієслова (везти / вести та ін.)
У дієсловах на -везти / -вести / -нести наголос завжди падає на кінцеве -тИ:
відвезтИ, відвестИ, віднестИ, довезтИ, довестИ, донестИ, завезтИ, завестИ, занестИ, привезтИ, привестИ, принестИ.

Інші дієслова: закінчИти, залИшити → залишИти, зобразИти, кінчИти, помовчАти, стрибАти, дичАвіти.
⚠️ Не «прИвезти», а привезтИ; не «завЕсти», а завестИ. Наголос стабільно на -тИ в усій цій родині дієслів.
Наголоси: слова-пари (омографи)
Наголос змінює значення слова:
• вИгода (користь) — вигОда (зручність)
• вІдомість (документ) — відОмість (слава, популярність)
• кОпчений (прикметник) — копчЕний (дієприкметник)
• пІдданий (підлеглий) — піддАний (об'єкт дії)
• хАос / хаОс (обидва варіанти допустимі)
⚠️ У завданні дивись на КОНТЕКСТ: «платіжна вІдомість» (документ) ≠ «здобув відОмість» (славу).
Уподібнення приголосних
Пишемо по-старому, а вимовляємо по-новому — сусідній звук «заражає» інший:
• -ться вимовляємо [ц':а]: носиться = [носиц':а]
• -шся вимовляємо [с':а]: робишся = [робис':а]
• -зш- вимовляємо [ш:]: безшумний = [беш:умний]
• -зч- вимовляємо [шч]: безчесний = [бешчесний]
• просьба = [проз'ба] (глухий с одзвінчився перед б)
⚠️ Дзвінкі приголосні в кінці слова в українській НЕ оглушуються: дуб = [дуб], не [дуп]; мороз = [мороз], не [морос]. У слові «сміється» — 7 звуків, бо -ться = [ц':а] (2 звуки).
Спрощення в групах приголосних
Коли три приголосних поруч — середній випадає:
тиждень → тижня, виїздити → виїзний, щастя → щасливий, честь → чесний.

Винятки (спрощення НЕ відбувається на письмі): зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хворостняк, шістнадцять.
⚠️ Класичне питання «у якому слові відбувається спрощення»: кістлявий та шістнадцять — це ВИНЯТКИ (д/т зберігається), а чесний (честь) — правильна відповідь.

Орфографія / правопис

Апостроф
Апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після Б, П, В, М, Ф та Р («БПВМФ + Р»).
АЛЕ лише якщо перед б/п/в/м/ф стоїть голосний або літера на початку слова. Якщо перед ними приголосний — апостроф НЕ ставимо.

✅ пам'ять, м'який, б'ють, в'язати, сузір'я, р'яд
❌ свято (перед в — с), цвях, різдвяний, тьмяний
⚠️ «у якому рядку в усіх словах треба ставити апостроф»: св..ято, цв..ях, тьм..яний — тут апостроф НЕ потрібен. Правильний рядок: пам'ять, зв'язок, пір'я.
М'який знак
Пишемо ь після Д, Т, З, С, Н, Ц, Л («Де Ти З'їСи Ні Ці(Л)ю») — у кінці слова та перед приголосним.
✅ день, тінь, сіль, кузьня, сільський; завжди в -ськ-, -зьк-, -ньк-: близький, тоненький, українська.
❌ НЕ пишемо після ж, ч, ш, щ, р, б, г: ніч, кущ, сторож, лікар (без ь).
⚠️ камін..ь → камінь (н у списку, ь пишемо); кущ і ніч — без ь (щ, ч не в списку).
Чергування у/в, і/й (милозвучність)
Мета — уникнути збігу приголосних або голосних.
У / В: між двома приголосними → У (він у школі); після голосного → В (вона в школі); на початку речення перед приголосним → У.
І / Й: після голосного → Й (Петро й Олена); після приголосного → І (брат і сестра).
⚠️ «Петро прийшов ... клас ... сів»: в+к = два приголосних → У клас; с+с → І сів.
Написання НЕ (разом / окремо)
Алгоритм за 3 кроки:
1. Не вживається без НЕ? → разом: ненависть, немовля, нещадний, незважаючи.
2. Це дієслово? → окремо: не знав, не бачив (виняток: незчутися, нездужати).
3. Є протиставлення з «а» або підсилення («далеко не»)? → окремо: не великий, а малий. Інакше (можна замінити синонімом) → разом: нелегкий = важкий.
⚠️ «Дівчина була (не)привітна» = похмура, немає «а» → разом. А «не легкий, а складний» — окремо через протиставлення.
Префікси с- / з-
Перед К, П, Т, Ф, Х («КаПТаФа Хоче») пишемо С: сказати, спалахнути, ствердити, сфотографувати, схил.
Перед усіма іншими приголосними — З: збавити, звести, зжити, зробити, зламати.
⚠️ «зказати» — помилка (к → С): правильно сказати. Але зробити, зламати — через З.
Префікси пре- / при- / прі-
ПРЕ- = «дуже»: прегарний (дуже гарний), премудрий, прекрасний.
ПРИ- = наближення / приєднання / неповна дія: прибігти, прибудувати, причинити (трохи зачинити), притулок.
ПРІ- — лише 3 слова: прізвище, прізвисько, прірва.
⚠️ «Пре-красний захід при-вабив до прі-рви»: прекрасний (=дуже), привабив (наближення), прірви (одне з 3 слів).
Подвоєння в іншомовних словах
У загальних назвах приголосні НЕ подвоюються: апеляція, бароко, колектив, комісія, шасі.
АЛЕ подвоюються:
• окремі слова: тонна, ванна, вілла, бонна, нетто, брутто, мадонна, манна, булла, мірра, пенні, мулла
• власні назви: Шиллер, Одіссей, Мекка, Марокко, Голландія
• при збігу приголосних префікса й кореня: імміграція (є міграція), контрреволюція, сюрреалізм
⚠️ апеляція, бароко, колектив — з однією буквою; але тонна, ванна, вілла — подвоєння зберігається (запам'ятай список винятків).
Написання прислівників
Через дефіс: повтори (ледве-ледве, часто-густо); по- + -ому/-ськи (по-українськи, по-нашому, по-перше); -будь/-небудь/казна-/хтозна- (де-небудь, казна-коли); складні з прийменниками (пліч-о-пліч, віч-на-віч).
Разом: з частками де-, що-, аби-, ані-, чи-, як-, не-, ні- (щотижня, абикуди, аніскільки, чимало, нізвідки).
Окремо: прийменник + іменник, якщо між ними можна вставити прикметник (без пуття, на жаль, під силу, в міру).
⚠️ по-українськи (дефіс), абияк (разом), на жаль (окремо) — три різні правила в одному завданні.
Правопис і / и в кінці прислівників
Після г, к, х — завжди и: верхи, навкруги, трохи, тільки, наскільки, навіки.
Після ч, ж — и у прислівниках типу по-вовчи та на -ачи (-ячи).
В усіх інших випадках — і: двічі, тричі, вночі.
⚠️ трохи, тільки — тільки через И (після к); а двічі, тричі — через І.

Морфологія — частини мови

Рід іменників з нульовим закінченням
Чоловічий рід: аерозоль, біль, дріб, дриль, насип, розсип, перекис, поступ, пропис, степ, толь, тюль, туш (чорна фарба), фенхель, шампунь, ярмарок.
Жіночий рід: бандероль, ваніль, верф, гуаш, жовч, заполоч, каніфоль, консоль, накип, нежить, полин, путь, розкіш, ретуш, скрижаль, суміш, туш (мелодія), фланель; Керч, Сибір (Псалтир).
Незмінювані: назви тварин — чол. рід (шимпанзе, нанду), але цеце (муха), івасі (риба) — жін.
⚠️ тюль, шампунь, степ, дріб, біль — ЧОЛОВІЧИЙ рід (не «моя тюль», а «мій тюль»). А путь, ретуш, розкіш — жіночий.
Відмінювання числівника 267
Н. двісті шістдесят сім
Р. двохсот шістдесяти (шістдесятьох) семи (сімох)
Д. двомстам шістдесяти (шістдесятьом) семи (сімом)
Зн. двісті шістдесят (шістдесятьох) сім (сімох)
Ор. двомастами шістдесятьма (шістдесятьома) сімома (сьома)
М. на двохстах шістдесяти (шістдесятьох) семи (сімох)
⚠️ У складених числівниках відмінюється КОЖНЕ слово: двомастами (Ор.), а не «двомастами шістдесят сім».
Як правильно казати час
Годину — порядковим числівником (сьома, восьма...), хвилини й секунди — кількісним.
10:00 — рівно десята година
10:10 — десята десять хвилин / десять хвилин по десятій
10:30 — пів на одинадцяту
10:40 — за двадцять хвилин одинадцята
Питаємо: «Котра зараз година?»
⚠️ НЕ можна: «пів одинадцятої», «без десяти восьма», «п'ять хвилин восьмої», «в десятій годині», «яка година». Правильно — пів НА одинадцяту.
Творення імен по батькові
Чоловічі — лише -ович, -йович: Юрій → Юрійович, Василь → Васильович, Ігор → Ігорович.
Винятки: Лука → Лукич/Лукович; Кузьма → Кузьмич/Кузьмович; Хома → Хомич/Хомович; Яків → Якович; Ілля → Ілліч; Григорій → Григорович; Микола → Миколайович.
Жіночі — лише -івна, -ївна: Юрій → Юріївна, Михайло → Михайлівна, Кузьма → Кузьмівна; Яків → Яківна; Микола → Миколаївна.
⚠️ Микола → Миколайович / Миколаївна (не «Миколович»); Григорій → Григорович / Григорівна (без зайвого -ій-).

Синтаксис

Члени речення
Головні: підмет (хто? що?) — простий або складений; присудок (що робить?) — простий (дієслово, фразеологізм), складений дієслівний (допоміжне дієслово + інфінітив) або складений іменний (дієслово-зв'язка + іменна частина).
Другорядні: додаток (кого? чого? кому? ким?); обставина (як? де? коли? з якою метою?); означення (який? чий? котрий?).
⚠️ «почав працювати» — складений дієслівний присудок; «був студентом» — складений іменний. Це часто плутають з двома присудками.
Односкладні речення
Алгоритм за 4 кроки:
1. Немає дії, лише іменник → Називне: Тиха ніч.
2. Можна підставити Я/ТИ/МИ/ВИ → Означено-особове: Йду додому.
3. Можна підставити ВОНИ → Неозначено-особове: Говорили про повінь. (прислів'я → Узагальнено-особове: Лежачого не б'ють.)
4. Немає діяча → Безособове: дієслово на -но/-то (Роботу виконано); інфінітив (Бути грозі!); нема(є); стан природи (Світає).
⚠️ «Пісню виконано чудово» — дієслово на -но → БЕЗОСОБОВЕ (а не неозначено-особове).
Складне речення (ССР / СПР / БСР)
Постав питання від однієї частини до іншої:
❌ не можна → Складносурядне (ССР), частини рівноправні: «Сонце зайшло, і зірки засяяли».
✅ можна → Складнопідрядне (СПР): «Я прийшов, коли зайшло сонце».
Немає сполучника → Безсполучникове (БСР): «Сонце зайшло, зірки засяяли».
ССР: і, й, та, а, але, зате, проте, або, чи. СПР: коли, якщо, щоб, бо, тому що, хоч, де, як, ніби, що, який.
⚠️ Сполучник «хоч» — підрядний (допустовий) → СПР, хоча інтуїтивно здається сурядним.

Пунктуація

Пряма мова — схеми оформлення
А — слова автора, П — пряма мова:
А: «П(!?)»
«П», — а.
«П, — а, — п».
«П!? — а. — П...»
«П! — а: — П!»
А: — «П», — а.
«П?» — а.
⚠️ Якщо пряма мова закінчується !/?/…, кому перед тире НЕ ставимо: «П!» — а. (а не «П!,» — а).

Лексика й фразеологія

Омоніми, синоніми, антоніми
Синоніми («друзі») — схожі за значенням, різні слова: йти = крокувати = плентатися.
Антоніми («вороги») — протилежне значення: добре ↔ погано.
Омоніми («двійники») — однакові слова, різний зміст: коса (волосся) — коса (інструмент) — коса (на березі).
⚠️ «ключ від дверей» vs «гарячий ключ (джерело)» — це ОМОНІМИ (однакова форма, різний зміст), а не багатозначність.
Пароніми — слова, які плутають
Адрес (привітання) — адреса (місце).
Виборний (обраний) — виборчий (стосується виборів).
Військовий (війська) — воєнний (війни: воєнний стан).
Громадський (громади) — громадянський (громадянина).
Дипломат (посадовець) — дипломант (переможець).
Ефектний (вражаючий) — ефективний (дієвий).
Особистий (приватний) — особовий (персоналу: особова справа).
Тактовний (делікатний) — тактичний (тактики).
Талан (доля) — талант (здібність).
Дільниця (виборча) — ділянка (земельна).
⚠️ «воєнний стан» (від війни), але «військовий квиток» (від війська); «особова справа» працівника, але «особисте життя».
Іншомовні слова: суспільство й політика
Геноцид — цілеспрямоване знищення групи людей.
Депортація — примусове виселення (≠ еміграція = добровільний виїзд).
Дискримінація — обмеження прав за ознакою.
Ембарго — заборона ввезення/вивезення товарів.
Імпічмент — процедура усунення посадовця (≠ інавгурація).
Суверенітет — повна незалежність держави.
Тоталітаризм — режим повного контролю (≠ авторитаризм).
Шовінізм — агресивний націоналізм (≠ патріотизм).
Популізм — загравання з масами, нездійсненні обіцянки.
Корупція — зловживання владою з корисливою метою.
Легітимний — законний, правомірний.
Консенсус — загальна згода (≠ компроміс = взаємні поступки).
Конфронтація — протистояння.
Ескалація — нарощування конфлікту (≠ деескалація).
⚠️ консенсус ≠ компроміс (згода всіх vs поступки); тоталітаризм = ПОВНИЙ контроль над УСІМА сферами, авторитаризм лишає певні свободи.
Іншомовні слова: людина й характер
Альтруїзм — безкорислива турбота про інших (антонім — егоїзм).
Амбіція — честолюбство, пиха (в укр. має негативний відтінок!).
Апатія — байдужість (антонім — ентузіазм).
Емпатія — здатність співчувати (≠ симпатія ≠ апатія).
Менталітет — склад мислення, світосприйняття.
Толерантність — терпимість (антонім — фанатизм).
Цинізм — зневага до норм моралі.
⚠️ емпатія (розуміння почуттів) ≠ симпатія (прихильність) ≠ апатія (байдужість) — три схожих слова часто в одному завданні.
Іншомовні слова: наука, мислення, культура
Автентичний — справжній, оригінальний (≠ ідентичний = тотожний).
Гіпотеза — наукове припущення (≠ теорія ≠ аксіома).
Інтерпретація — тлумачення, пояснення.
Аргумент — доказ, довід.
Стереотип — шаблонне уявлення.
Ієрархія — розташування за рангом.
Пріоритет — першість, перевага.
Лаконічний — стислий, короткий.
Демагогія — вплив обіцянками (≠ демократія).
Плагіат — привласнення чужого твору.
Прецедент — випадок-зразок (пишемо без «н»!).
Стагнація — застій (≠ інфляція ≠ девальвація).
Абітурієнт — той, хто вступає до ВНЗ.
Ажіотаж — надмірне збудження.
Альтернатива — інший варіант вибору.
Вандалізм — безглузде нищення цінностей.
⚠️ прецеДент — БЕЗ зайвого «н» (часта пастка «прецеНдент»); гіпотеза (припущення) ≠ теорія (доведене) ≠ аксіома (без доведення).

Стилістика (культура мовлення)

Кальки: дієслова та стійкі вирази
❌ приймати участь → ✅ брати участь
❌ задавати питання → ✅ ставити запитання
❌ підняти питання → ✅ порушити питання
❌ отримати освіту → ✅ здобути освіту
❌ потерпіти поразку → ✅ зазнати поразки
❌ заключати договір → ✅ укладати договір
❌ привести приклад → ✅ навести приклад
❌ поступити в університет → ✅ вступити до університету
❌ руководити → ✅ керувати
⚠️ «наведіть приклад» (не «приведіть»); «вступити ДО університету» (не «в»); освіту здобувають, а не «отримують».
Кальки: слова-замінники
❌ слідуючий → ✅ наступний (слова «слідуючий» не існує)
❌ являється → ✅ є (або тире)
❌ вірна відповідь → ✅ правильна (вірний = відданий)
❌ другі люди → ✅ інші
❌ любий (будь-який) → ✅ будь-який
❌ міроприємство → ✅ захід
❌ об'єм інформації → ✅ обсяг
❌ співпадати → ✅ збігатися
❌ самий кращий → ✅ найкращий
❌ вибачаюсь → ✅ вибачте, перепрошую
❌ на протязі року → ✅ протягом / упродовж
❌ дякуючи (причина) → ✅ завдяки
❌ оплатити за проїзд → ✅ оплатити проїзд / заплатити за проїзд
⚠️ «вірний» = відданий (вірний друг), а не «правильний»; «на протязі» — це про рух повітря, для часу — «протягом».
Топ-пастка НМТ: «відігравати роль» / «мати значення»
Найпопулярніше завдання на лексичну помилку — контамінація (змішування) двох виразів:
✅ мати значення (НЕ «відігравати значення»)
✅ відігравати роль (НЕ «грати роль»)
❌ «Це відіграє велике значення» — помилка!
✅ «Це має велике значення» АБО «Це відіграє важливу роль».
⚠️ Не можна змішувати: «відігравати» поєднується з «роль», «мати» — зі «значення». Це найчастіша пастка на НМТ.

Мнемоніки — щоб не забути

🧩
Апостроф — «БПВМФ + Р»

Апостроф перед я/ю/є/ї ставимо після Б, П, В, М, Ф та Р — але лише коли перед ними голосний або початок слова (пам'ять, м'який, сузір'я).

🧩
М'який знак — «Де Ти З'їСи Ні Ці(Л)ю»

Ь пишемо після Д, Т, З, С, Н, Ц, Л. Після ж, ч, ш, щ, р, б, г — ніколи (ніч, кущ, лікар).

🧩
Префікс С- — «КаПТаФа Хоче»

Перед К, П, Т, Ф, Х пишемо С (сказати, спалахнути, сфотографувати, схил). Перед рештою приголосних — З.

🧩
ПРЕ = «дуже», ПРІ = 3 слова

ПРЕ- заміняється на «дуже» (прегарний). ПРІ- — тільки прізвище, прізвисько, прірва. Решта — ПРИ- (наближення, неповна дія).

🧩
Наголос на -Ання

читАння, завдАння, видАння, пізнАння — у віддієслівних іменниках на -ання наголос на А перед -ння.

🧩
Метри — наголос на -МЕ

кіломЕтр, сантимЕтр, дециМЕтр — одиниці довжини на -метр наголошують склад -ме- (не «кілОметр»).

🧩
Спрощення-винятки — «шістнадцять кістлявих»

6 слів, де д/т НЕ випадає: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хворостняк, шістнадцять.

🧩
Час — «пів НА»

Кажемо «пів на одинадцяту», а не «пів одинадцятої». Годину — порядковим числівником (десята), хвилини — кількісним.

Пастки та лайфхаки НМТ

💡 Дзвінкі в кінці не оглушуються

В українській мові дуб = [дуб], мороз = [мороз] (не [дуп], [морос]). Це відрізняє її від російської — часте питання на вимову.

💡 -ться і -шся — це подвоєні звуки

-ться вимовляємо [ц':а], -шся — [с':а]. Тому в слові «сміється» 7 звуків. Уважно рахуй звуки в таких словах.

💡 Милозвучність вирішує У/В та І/Й

Між двома приголосними — У та І; після голосного — В та Й. Дивись на сусідні звуки, а не на «як звучить краще».

💡 НЕ з дієсловом — окремо

не знав, не бачив, не хотів (крім незчутися, нездужати). Якщо в реченні дієслово з НЕ — майже завжди окремо.

💡 «відігравати роль» ≠ «мати значення»

Найпопулярніша лексична пастка НМТ. Не змішуй: роль відіграють, значення — мають.

💡 Прецедент — без «н»

Пишемо преце-де-нт, а не «прецеНдент». Так само уважно з інвестор, дивіденд, компрометувати.

💡 Дивись на контекст в омографах

вИгода (користь) чи вигОда (зручність), вІдомість (документ) чи відОмість (слава) — значення підказує наголос.

💡 «вірний» і «правильний» — різні слова

Вірний = відданий (вірний друг), правильний = коректний (правильна відповідь). Класична пастка на кальку з російської.

🚀

Продовжити на платформі

Це лише витяг. У кабінеті — інтерактивна шпаргалка з миттєвим пошуком, дати, постаті й карти, флешкартки та тести з української мови з поясненнями. Усе безкоштовно.

📌 Повна шпаргалка з української мови 🎯 Тренувати тести

Шпаргалки з інших предметів

🇫🇷 Французька мова🇩🇪 Німецька мова🇪🇸 Іспанська мова🧮 Математика📜 Українська література🏛️ Історія України🇬🇧 Англійська мова🧬 Біологія🌍 Географія⚗️ Хімія⚛️ Фізика
ℹ️ Шпаргалка НМТ з української мови — формули й поняття 2026

Шпаргалка НМТ з української мови 2026 від NaMeTi — усе найважливіше стисло й зрозуміло: ключові поняття та формули з української мови, головні правила по темах, мнемоніки для запамʼятовування й типові пастки НМТ. Повтори матеріал за кілька хвилин перед іспитом, а тоді закріпи тестами й флешкартками на платформі. Безкоштовно, українською, з будь-якого пристрою.

Підготовка до НМТ у твоєму місті: Харків · Одеса · Дніпро · Львів · Запоріжжя · Вінниця · Полтава · Чернігів · Черкаси · Житомир · Суми · Хмельницький · Чернівці · Рівне · Кропивницький · Івано-Франківськ · Тернопіль · Луцьк · Ужгород · Миколаїв · Херсон · Кривий Ріг · Кременчук · Біла Церква · Камʼянець-Подільський · Камʼянське · Умань · Ніжин · Мукачево · Дрогобич · Ізмаїл · Конотоп · Острог · Переяслав · Глухів · Кременець · Шостка · Коломия · Чортків